ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     24 жовтня 2007 р.

     № 2-502/2007

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого

     Козир Т.П.

     суддів :

     Грека Б.М., Подоляк О.А.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

     ОСОБА_1.

     на ухвалу

     від 09.11.2006 р. апеляційного суду Вінницької області

     у справі

     № 2-502/2007 (2-113/2006)

     за позовом

     ОСОБА_1.

     до

     ОСОБА_2; ОСОБА_3.

     про

     визнання  права  власності  на  частку  в  статутному   фонді
товариства, визнання недійсним установчого договору та  розірвання
договору на управління часткою в статутному фонді

     зустрічний позов про

     визнання правочину дійсним  і  визнання  права  власності  на
частку в статутному фонді товариства

     за участю представників:

     від позивача

     - ОСОБА_1.

     від відповідача-1

     - ОСОБА_4.

     від відповідача-2

     - ОСОБА_5.

                        В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою  Мурованокуриловецького  районного  суду   Вінницької
області від 20.07.2006 р. (суддя Цибульський  О.Є.)  залишено  без
задоволення заяву ОСОБА_1. про направлення справи  за  підсудністю
на  розгляд  суду  першої  інстанції  за  первісним   позовом   до
Могилів-Подільського міськрайсуду.

     Ухвалою апеляційного суду Вінницької області  від  09.11.2006
р. (судді: Стеблюк Л.П., Голембевська Л.П., Луценко  В.В.)  ухвалу
Мурованокуриловецького  районного  суду  Вінницької  області   від
20.07.2006 р. залишено без змін.

     Звертаючись до суду з касаційною  скаргою,  ОСОБА_1.  просить
ухвали  судів  скасувати,  а  справу  передати  для  розгляду   до
Могилів-Подільського міськрайсуду  Вінницької  області,  мотивуючи
скаргу порушенням і неправильним застосуванням  апеляційним  судом
норм матеріального та процесуального права.

     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної  скарги,  перевіривши
правильність   застосування   судами   норм    матеріального    та
процесуального права, колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України прийшла до  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.

     Відповідно  до  пунктів  5,  6  Прикінцевих  положень  Закону
України від 15.12.2006 р. № 483-V "Про  внесення  змін  до  деяких
законодавчих актів України щодо  визначення  підсудності  справ  з
питань приватизації та корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
          касаційні
скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом
2  Прикінцевих  положень  цього  Закону,  підлягають  розгляду  за
правилами   Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Касаційні  скарги  (подання)  на  рішення  судів   у
справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону,
що подані до набрання чинності цим Законом, по яких провадження не
порушено  (не  відкрито)  Верховним   Судом   України   чи   Вищим
адміністративним судом України, передаються  для  розгляду  Вищому
господарському суду України.

     Виносячи ухвалу від 09.11.2006 р. суд  апеляційної  інстанції
правомірно врахував направлення Верховним  Судом  України  ухвалою
від 01.03.2006 р. даної справи на новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції за наслідками скасування рішення  Мурованокуриловецького
районного суду Вінницької області  від  07.10.2004  р.  та  ухвали
апеляційного суду Вінницької області від 17.12.2004 р.  без  зміни
територіальної  підсудності,   тобто   до   Мурованокуриловецького
районного суду Вінницької області.

     Тому, суд апеляційної інстанції підставно  залишив  без  змін
ухвалу Мурованокуриловецького районного  суду  Вінницької  області
від 20.07.2006 р.

     Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          (із
змінами, внесеними Законом  України  від  15.12.2006  р.  №  483-V
( 483-16 ) (483-16)
        ) господарським судам підвідомчі справи, що виникають  з
корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та
його учасником (засновником, акціонером), у тому числі  учасником,
який вибув, а також  між  учасниками  (засновниками,  акціонерами)
господарських товариств, що пов'язані із  створенням,  діяльністю,
управлінням  та  припиненням  діяльності  цього  товариства,  крім
трудових спорів.

     Таким  чином,  на  момент  розгляду  касаційної  скарги  дану
категорію справ за Законом України "Про внесення  змін  до  деяких
законодавчих актів України щодо  визначення  підсудності  справ  з
питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006 р. №
483-V ( 483-16 ) (483-16)
         віднесено до юрисдикції господарських судів.

     Враховуючи викладене та приймаючи до уваги положення ч. 5 ст.
16 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , справа підлягає передачі для  розгляду
господарському суду Одеської області, тобто  за  місцезнаходженням
господарського товариства.

     Керуючись  Законом  України  "Про  внесення  змін  до  деяких
законодавчих актів Україн и щодо визначення  підсудності  справ  з
питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006 р. №
483-V ( 483-16 ) (483-16)
        , ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1. залишити без задоволення.

     Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 09.11.2006 р.
у справі № 2-502/2007 (2-113/2006) залишити без змін.

     Справу передати для  розгляду  господарському  суду  Одеської
області.

     Головуючий, суддя Т. Козир

     С у д д і: Б. Грек

     О. Подоляк