Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.12.2008 №02-12/523, розгляд справи № 30/425 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М.–головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.11.2007 (суддя Ващенко Т. М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ" (надалі позивач) до Київської міської ради (надалі відповідач 1), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі відповідач 2) задоволені повністю: визнано право ТОВ "Оболонь-КСВ" на оренду земельної ділянки на вул. Луговій, 9 у Оболонському районі м. Києва; визнано укладеним договір оренди земельної ділянки для реконструкції та подальшої експлуатації, обслуговування виробничих будівель та споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва між ТОВ "Оболонь-КСВ" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Оболонь-КСВ"; зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід’ємними частинами.

На вказане рішення місцевого господарського суду заступником прокурора міста Києва до Вищого господарського суду України внесено касаційне подання, з вимогою скасувати прийняте у справі рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заступник прокурора міста Києва посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, в обґрунтування підстав касаційного подання, із посиланням на норми Конституції України (254к/96-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) , Законів України "Про оренду землі" (161-14) , "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) зазначає, що оскаржуваним рішенням суду фактично вирішено питання, що є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування (Київської міської ради) і має вирішуватись виключно на пленарному засіданні відповідної ради.

Також, на думку суб’єкта внесення касаційного подання, судом, в порушення ст. 43 ГПК України не повно досліджено обставин справи. Так, зокрема, матеріали справи та зібрані у ній докази не містять підтвердження або ж –спростування про надання висновків природоохоронного, санітарно-епідеміологічного органу, органу архітектури та охорони культурної спадщини, висновку державної землевпорядної експертизи щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду позивачеві. З огляду на зазначене, заступник прокурора міста Києва прийшов до висновку, що на порушення вимог процесуального законодавства, місцевий господарський суд в своєму рішенні посилався на документи, що відсутні в матеріалах справи та не підтверджуються зібраними у ній доказами.

ТОВ "Оболонь-КСВ" в своєму відзиві заперечує проти задоволення внесеного касаційного подання, оскільки вважає прийняте у справі рішення законним та обґрунтованим. Так, товариство наголошує на виникненні в нього права на оренду землі на підставі положень ст. 415 Цивільного кодексу України, правомірності визнання укладеним в оскаржуваному рішенні суду договору оренди.

Київська міська рада, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не скористались своїм правом на подання відзиву.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (v0075600-02) .

До початку судового засідання через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання ТОВ "Оболонь-КСВ" від 03.12.2008 №150 про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю направити в дане судове засідання представника товариства з причини його відрядження, яке суд касаційної інстанції не вбачає необхідності задовольнити, оскільки в судове засідання прибув представник ТОВ "Оболонь-КСВ" Гавриленко Л. Л.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника ТОВ "Оболонь-КСВ", розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 та частин 1, 2 статті 111-7ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарським судом міста Києва:

- відповідно до договору про поділ нерухомого майна №680013 від 11.04.2006, договорів купівлі-продажу нерухомого майна №894674 від 01.02.2006 та №303965 від 13.06.2006 позивач набув право власності на нежилі приміщення, розташовані по вул. Луговій, 9 у Оболонському районі міста Києва, передані фактично позивачу на підставі актів приймання-передачі від 28.02.2006 та від 13.06.2006;

- позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про виділення в оренду земельної ділянки на вулиці Луговій, 9 у Оболонському районі м. Києва; у зв’язку з чим, рішенням Київради від 26.06.2003 №512/672 (ra0512023-03) позивач отримав згоду Київського міського голови на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції та подальшої експлуатації, обслуговування виробничих будівель та споруд;

- Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видано технічні умови на розроблення документації із землеустрою;

- 01.10.2007 позивач звернувся до Київської міської ради з проханням укласти договір оренди земельної ділянки та надіслав підписаний зі свого боку договір оренди та технічну документацію із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки;

- договір оренди землі Київською міською радою не підписувався, позивачеві не повертався;

- враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, з посиланням, зокрема, на ст. 415 ЦК України, ст.ст. 16, 20 Закону України "Про оренду землі", ст. 181 ГК України, Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Оболонь-КСВ" є обґрунтованими та законними, у зв’язку з чим, задовольнив позов в повному обсязі: визнав право ТОВ "Оболонь-КСВ" на оренду земельної ділянки на вул. Луговій, 9 у Оболонському районі м. Києва; визнав укладеним договір оренди земельної ділянки для реконструкції та подальшої експлуатації, обслуговування виробничих будівель та споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва між ТОВ "Оболонь-КСВ" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Оболонь-КСВ"; зобов’язав Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід’ємними частинами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Згідно з ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За відсутності такого рішення, визнання договору оренди укладеним суперечить вимогам Земельного кодексу України (2768-14) та нівелює правову природу розпорядження органом місцевого самоврядування земельними ділянками.

В розрізі суб’єктного складу правовідносин даного спору, а також положень ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, органом, що наділений повноваженнями розглядати питання надання земельної ділянки в оренду є Київська міська рада.

Таким чином, для об’єктивного та всебічного вирішення спору місцевий господарський суд мав встановити чи розглядалось на пленарному засіданні Київської міської ради питання передачі в оренду позивачу земельної ділянки, чи приймалось органом місцевого самоврядування відповідне рішення.

Однак, при вирішенні спору господарським судом не було досліджено зазначених вище питань, а відтак - оскаржуване судове рішення не є обґрунтованим та законним.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, визнання такого договору укладеним, без рішення органу, є порушенням виключної компетенції Київської міської ради, передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) , на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями.

Отже, задовольняючи позов, судом не було враховано право Київської міської ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки, так само як і право управління здійснювати реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, згідно з п. 3.13. Положення про Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), лише за наявності відповідного рішення уповноваженого органу про надання згоди на укладення такої угоди.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2003 №512/672 (ra0512023-03) , про яке суд першої інстанції вказує у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, затверджений Порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві, який визначає загальні положення і встановлює особливості надання у користування земельних ділянок в м. Києві фізичним та юридичним особам для розміщення об'єктів містобудування, і не має прямого (безпосереднього) відношення до надання у користування земельної ділянки позивачу.

Посилання господарського суду міста Києва на ст. 415 ЦК України, згідно з частиною 3 якої особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі, є правомірним, однак вказана норма не передбачає звільнення від здійснення передбаченої законом процедури оформлення такого права.

У відповідності до ст. 111-9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвалене у справі рішення не може вважатись законним й обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно з’ясувати дійсні права та обов'язки сторін, оцінити правовий зміст позовних вимог, і в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційне подання заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 30.11.2007 у справі № 30/425 скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.