Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватної фірми "Будтехмонтаж"

участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2., ОСОБА_3.

відповідача -не з'явився

В березні 2008 року суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Сумської області із позовом про стягнення з приватної фірми "Будтехмонтаж" заборгованості за договором № 25/10 від 25.10.2006 року у розмірі 107 211,52 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 червня 2008 року (суддя -Б.Лиховид), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2008 року (головуючий -В.Погребняк, судді -А.Бухан, В.Демченко) позов задоволено частково. Стягнено з відповідача 89 299,00 грн. основного боргу, 2 979,90 грн. трьох відсотків річних та судові витрати. У стягненні заявленого розміру пені було відмовлено.

В касаційній скарзі, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв'язку з їх невідповідністю нормам матеріального і процесуального права та постановлення нового рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.

Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 25.10.2006 року між приватною фірмою "Будтехмонтаж" (замовник) та суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 25/10 відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати наступні роботи: вогнезахист металевих конструкцій автоцентра, згідно проекту. Вартість підрядних робіт склала 187 115,00 грн.

Платіжне доручення № 907 від 27.10.2006 року свідчить, що відповідачем було перераховано позивачу передплату у розмірі 30 000,00 грн.

Актом приймання виконаних робіт за січень 2007 року (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт за лютий 2007 року (форма КБ-3) підтверджується, що підрядником були виконані роботи на загальну суму 119 299,00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційної інстанції що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 25/10 від 25.10.2006 року є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду даного спору в місцевому та апеляційному господарському суді відповідачем відповідно до статей 33, 34 ГПК України належних доказів оплати виконаних підрядних робіт надано не було.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком місцевого та апеляційного господарських судів що замовником відповідно до положень статті 853 ЦК України заяви про виявлення допущених у роботі недоліків в період з 05.04.2007 року по 20.09.2007 року зроблено не було.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, рішення місцевого та апеляційного господарських судів про стягнення з відповідача 89 299,00 грн. основного боргу та 2 979,90 грн. трьох відсотків річних є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2008 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2008 року не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9- - 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

касаційну скаргу приватної фірми "Будтехмонтаж" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2008 року у справі за № 14/167-08 -без змін.