21/27 Про стягнення за надані послуги з перевалки транзитних вантажів - 29.10.2008 Прийняття

Рішенням від 07.04.2008 господарського суду Донецької області в задоволенні позову Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" про стягнення з Приватного підприємства "Морське агентство ФАМ" 2 985,18 доларів США заборгованості за надані у грудні 2006 року послуги з перевалки транзитних вантажів відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулось з касаційною скаргою і просять його скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як встановлено попередньою судовою інстанцією, яка приймала рішення у даній справі, відповідно до умов договору № 25-6/150 від 30.12.2004, укладеного між ПП "Морське агентство ФАМ" та ДП "Маріупольський морський торговельний порт", останній взяв на себе зобов’язання надавати послуги з обслуговування суден, що агентуються відповідачем, який діє в Маріупольському державному морському торговельному порту у відповідності до глави 31 Господарського кодексу України (436-15) , глави 5 розділу 4 Кодексу торгового мореплавства України, як повноважний представник судновласників відповідно до договору доручення. Строк дії договору сторонами встановлено з 01.01.05р. по 31.12.05. Угодою від 29.12.05 сторони продовжили термін дії договору на один рік.

Розділом 2 договору сторонами передбачено, що позивач надає послуги відповідачу і судну, зазначеному в заявці судновласника, по діючим в порту ставкам і тарифам, а відповідач виконує агентські функції з обслуговування суден в порту і від імені судновласника та за його дорученням здійснює взаєморозрахунки з портом по портовим зборам і іншим платежам у відповідності до наданого портом дисбурсментського розрахунку у передбачені договором строки (розділ 3 зазначеного договору).

Судом також з’ясовано, що в грудні 2006 на виконання договору № 25-6/150 від 30.12.2004 на підставі заявки, поданої ПП "Морське агентство ФАМ", позивачем було надано послуги з перевалки транзитних вантажів іноземному судну, що ходить під прапором Грузії- Svyataya Yelizaveta, яке заходило в порт Маріуполь під вантажні операції, пов'язані з транзитом вантажу, що підтверджено відповідними лоцманськими квитанціями, коносаментами, врученнями на завантаження, вантажними відомостями тощо, у зв’язку з чим позивачем нараховано та пред'явлено відповідачу до оплати портові збори в сумі 38 992,53 доларів США (без ПДВ) та плату за надані послуги 14 925,90 доларів США (рахунок №9995-В від 04.12.06р.) на загальну суму 56 903,61 долар, у тому числі ПДВ, нарахований на послуги, надані судну на суму 14 925,90 доларів США - 1985,1 8 доларів США.

Виставлений портом рахунок відповідач оплатив частково в сумі 53918,43 доларів, що підтверджується виписками банку від 04.12.06 та 18.01.07, відмовившись від сплати нарахованого у розмірі 20 % податку на додану вартість у сумі 2 985,18 доларів

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом обгрунтовано взято до уваги те, що платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій визначаються Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (168/97-ВР) .

Згідно з п. 6.1. ст.6 вказаного Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" операції і поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому п.5.15 1.5 цього Закону.

Пунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів і вантажів транзитом через територію і порти України. у зв’язку з чим суд дійшов обгрунтованого висновку, що від оподаткування податком на додану вартість звільняються як операції з ставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, так і операції з поставки послуг, пов'язані з таким перевезенням.

Статтею 1 Закону України "Про транзит вантажів" транзитні послуги (роботи) визначено як безпосередньо пов'язану з транзитом вантажів підприємницьку діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; учасники транзиту - вантажовласники та об'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи), транзитними вантажами по ст. 5 цього Закону є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом) в прямому або змішаному (комбінованому) сполученні, котре являється частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.

Відповідно до п. 5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судове рішення прийнято при правильному застосуванні норм процесуального права і підстави для його скасування відсутні.