ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 р.
№ 2-25/1042-2006А(2-25/16236-2005А)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
суддів:
Добролюбової Т.В.
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі
Автономної Республіки Крим
постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
14.06.2006
у справі
№ 2-25/1042-2006А
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ключерова
Станіслава Вікторовича
до
Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі
Автономної Республіки Крим
про
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, належно
повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою
Ключеровим Станіславом Вікторовичем у грудні 2005 року заявлений
позов до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі
в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкового
повідомлення - рішення №0002791730/2 від 21.10.2005 року.
доповідач: Добролюбова Т.В.
Постановою господарського суду Автономної республіки Крим від
07.02.2006, ухваленим суддею Маргарітовим М.В., позовні вимоги
задоволені. Постанова суду обгрунтована приписами Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та
прийнята за правилами Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі
колегії суддів: Градової О.Г.- головуючого, Дугаренко О.В., Голика
В.С., постановою від 14.06.06, перевірену постанову господарського
суду першої інстанції залишив без змін. Постанова апеляційної
інстанції прийнята за правилами Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з посиланням на те, що до юрисдикції
адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори,
які виникають зі здійснення суб'єктами владних повноважень,
віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а
податкові органи є контролюючими органами виконавчої влади та не
здійснюють управлінських функцій.
Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі в
Автономній Республіці Крим звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у
справі скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального
права, а в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Обгрунтовуючи вимоги касаційної скарги інспекція зазначає, що
судами попередніх інстанцій порушено вимоги Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Від Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи
Ключерова Станіслава Вікторовича відзиву на касаційну скаргу судом
не отримано.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами
приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі
господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у
спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні
господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та
з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових
відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних
судів. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів,
кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.
За предметним критерієм до компетенції господарських судів
відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської
діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських
судів відносяться спори, що виникають між підприємствами,
установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами,
які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених
законодавчими актами України за участю державних органів, органів
місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб'єктами
підприємницької діяльності. Як вбачається з матеріалів справи та
встановлено господарськими судами, предметом позову є вимога
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ключерова
Станіслава Вікторовича до Державної податкової інспекції у
Бахчисарайському районі про визнання недійсними податкового
повідомлення - рішення №0002791730/2 від 21.10.2005 року.
Апеляційний суд погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про
задоволення цієї вимоги дійшов висновку, що даний спір підлягає
розгляду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Даний висновок визнається
помилковим, оскільки, з 01.09.05 набрав чинності Кодекс
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
. Пунктом 1
статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної
юрисдикції як переданого на вирішення адміністративного суду
публічно -правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень. Пунктом 6 статті 10 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
унормовано, що до функцій державних податкових інспекцій в
районах, містах без районного поділу, районах у містах,
міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено
забезпечення застосування та своєчасність стягнення сум фінансових
санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами
України за порушення податкового законодавства, а також стягнення
адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства,
допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та
громадянами. Як свідчать матеріали справи, податкове
повідомлення - рішення прийнято відповідачем за результатами
проведення планової документальної перевірки дотримання позивачем
вимог податкового законодавства. Оспорюване податкове
повідомлення -рішення, винесене податковою інспекцією на підставі
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№2181, який є спеціальним законом з питань
оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань
юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
податків і зборів, нарахування і сплати пені, штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків та Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. В даному випадку,
податковим органом на основі законодавства здійснюються владні
повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язані з
вчиненням від імені держави дій щодо контролю за повнотою та
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів, дотримання вимог державного регулювання. Отже,
відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень та здійснив у
зазначених правовідносинах владні функції. Відтак, і суб'єктний
склад, і характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що
даний спір виник із публічно-правових відносин, а дана справа є
справою адміністративної юрисдикції. Відповідно до абзаців 1, 2
пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до початку
діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні
справи, підвідомчі господарським судам відповідно до
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної
інстанцій приймаючи постанову у справі, залишив поза увагою
зазначені приписи діючого законодавства і помилково керувався
приписами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Відтак, постанова у справі підлягає скасуванню, а
справа передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду спору
за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства
України.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10,111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 14.06.06 у справі №2-25/1042-2006А скасувати.
Матеріали справи скерувати до Севастопольського апеляційного
господарського суду.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим задовольнити
частково.
Головуючий, суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець