Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Приватне підприємство "А.Т.Н." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним результатів конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, який було проведено Київською обласною державною адміністрацією 08.11.2007 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2008 року задоволено позов приватного підприємства "А.Т.Н." та визнано недійсними результати конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, який було проведено Київською обласною державною адміністрацією 08.11.2007 року (протокол № 3).

Судове рішення вмотивоване тим, що конкурс на право організації перевезень пасажирів 08.11.2007 року проведено з порушенням приписів статті 19 Конституції України, статей 1, 3, 6 7, 14 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , статей 6, 7, 43, 44 Закон України "Про автомобільний транспорт" та пунктів 3, 4, 11, 17 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №139 від 29.01.2003 (139-2003-п) року.

За апеляційною скаргою Київської обласної державної адміністрації судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року скасоване.

У позові відмовлено.

Приватне підприємство "А.Т.Н." звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року, а рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2008 року залишити без змін.

Заявник посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме приписів статті 19 Конституції України, статті 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" пункти 3, 6, 11, 60 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №139 (139-2003-п) .

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 09.08.2007 року в офіційному друкованому періодичному виданні Київської обласної державної адміністрації –газеті "Київська правда" № 85 (22138) оголошено про проведення 20.09.2007 року конкурсу на право організації перевезень пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі області та зазначено, що документи від претендентів приймаються до 30.08.2007 року включно.

Також судами встановлено, що 21.08.2007 року Приватне підприємство "А.Т.Н." подало позовну заяву до Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним рішення про оголошення конкурсу.

Ухвалою від 30.08.2007 року господарського суду м. Києва у справі №30/294, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 року вжито заходів забезпечення вказаного позову та заборонено відповідачу вчиняти дії на проведення конкурсу щодо маршрутів, які виходять за межі території Київської області, а саме на маршрутах, початковий чи кінцевий пункт призначення (в одному направленні) яких знаходиться на території м. Києва.

У зв'язку з цими обставинами та оскарженням відповідної ухвали, засідання конкурсного комітету перенесено на 08.11.2007 року, про що було повідомлено тих претендентів, які у визначений законом строк подали заявки на участь в ньому.

Крім того, на виконання вищевказаної ухвали від 30.08.2007 року Протоколом № 3 засідання Київського обласного конкурсного комітету з питань перевезення пасажирів від 08.11.2007 року знято з розгляду приміські та міжміські автобусні маршрути загального користування з пунктом призначення в межах міста Києва, і предмет розгляду залишено в межах своєї компетенції –тобто розглянуто маршрути в межах області.

Скасовуючи рішення місцевого суду, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі, та відмовляючи у позові апеляційний суд виходив із того, що процедура, передбачена Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 29.01.2003 року (139-2003-п) була виконана повністю. Вказаний Порядок не містить норми, яка б зобов'язувала Адміністрацію опубліковувати в ЗМІ оголошення про перенесення дати проведення конкурсу після закінчення встановленого строку реєстрації претендентів.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що позивач про оголошення конкурсу знав, оскільки оскаржив рішення про оголошення конкурсу. Твердження позивача про своєчасність наміру брати участь у конкурсі судом спростована з огляду на те, що станом на 01.09.2007 року, коли завершена подача заявок, позивачем не було подано документів на участь у конкурсі, а відтак самим позивачем не дотримано встановленої процедури подання документів на участь у конкурсі, тому жодних правовідносин щодо підготовки та проведення конкурсу між позивачем та відповідачем не виникло, права та інтереси позивача не порушено.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин, враховуючи, що апеляційним судом встановлена відсутність порушеного у даних правовідносинах права позивача, рішення про відмову у задоволенні позову є обґрунтованим та прийнятим у відповідності з приписами матеріального та процесуального права.

Твердження позивача про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року у справі № 36/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "А.Т.Н."залишити без задоволення.