Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду АР Крим від 17.04.2008 (суддя: С.Чумаченко) в позові Акціонерного товариства закритого типу "Електрон" відмовлено. В позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення господарського суду щодо відмови в позові Акціонерному товариству закритого типу "Електрон" мотивовано тими обставинами, що ним було пропущено строк позовної давності по пред'явлених вимогах. Судом відхилено заяву позивача про відновлення строку позовної давності за відсутності підстав, оскільки позивач вправі був отримувати інформацію про діяльність акціонерного товариства, рішення якого він оскаржує, а також позивач був стороною оскаржуваних договорів, а отже йому було про них відомо.

Рішення господарського суду щодо відмови в позові ОСОБА_1 мотивовано тими обставинами, що позивач за положеннями статуту вправі був отримувати інформацію про діяльність товариства, однак позивач не довів обставин відсутності у нього можливості отримати інформацію від товариства.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 (судді: Т.Фенько, Л.Заплава, З.Маслова) рішення господарського суду першої інстанції залишена без зміни.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тими обставинами, що позивач та третя особа з самостійними вимогами звернулися до суду за захистом порушеного права з пропуском строку позовної давності і не довели поважність причин його пропуску.

Що стосується вимог ОСОБА_1. про визнання недійсною нової редакції статуту АТЗТ "Електрон" та договорові комісії про продаж цінних паперів № к-58 від 10.04.2001, № К-124 від 07.10.2003 то вони заявлені в інтересах акціонерного товариства, тоді як акціонер не вправі звертатися до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це акціонерним товариством або таке право надане йому статутом.

ОСОБА_5в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати, так як судом неправильно застосовано норми закону про позовну давність.

Так, судами строк позовної давності обчислюється з моменту ухвалення оспорюваних рішень загальних зборів, однак за нормою ст. 76 ЦК УРСР, ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Скаржник вважає, що право на позов у нього виникло з 23.05.2007, тобто з моменту отримання сертифікату, що підтверджував право власності на цінні папери (акції). Право на отримання інформації про діяльність товариства може бути реалізовано акціонером з моменту внесення запису про особу до реєстру власників іменних цінних паперів. Такий запис як стверджує скаржник було внесено 11.07.2002.

Скаржник вважає, що оспорюваними договорами порушено його корпоративні права, тому висновок апеляційного суду про відсутність у скаржника права на звернення до суду за захистом прав акціонерного товариства є помилковим.

Скаржник посилається на не дослідження судом позовних вимог в повному обсязі, зокрема, що стосується визнання недійсними договорів № К-59, № К-60 від 15.04.2001, № К-125 від 08.10.2003.

Порушення судом норм процесуального права в частині неналежного реагування суду в порядку ст. 90 ГПК України на факти існування двох протоколів загальних зборів № 15 від 16.10.2000, що підписані різними особами.

ВАТ "Електрон-Техно" надіслав касаційній інстанції клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у праві у зв'язку з неможливість направити повноваженого представника в судове засідання, оскільки такий перебуває на лікуванні.

Згідно з ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З мотивів заявленого клопотання касаційна інстанція зазначає, що участь сторін обов'язковою не визнавалася, а заявник не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника.

Зважаючи на межі перегляду справи визначені ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не вбачає у відсутності представника обставин, що перешкоджають перегляду оскарженого судового рішення, тому відповідне клопотання відхиляє.

Інші учасники судового процесу правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 в своїх позовних вимогах просить визнати недійсними: 1) рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства закритого типу "Електон" від 16.10.2000: а) про обрання генеральним директором товариства Риманова В.О. строком на п'ять років і призначення його повноважним представником засновників акціонерного товариства, б) про затвердження Статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" у новій редакції, оформленні протоколами №15,16 від 16.10.2000; 2) нову редакцію Статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" від 2000 року; 3) договори комісії про продаж цінних паперів № к-58 від 10.04.2001, № К-124 від 07.10.2003; договори купівлі-продажу цінних паперів № к-59, № к-60 від 15.04.2001, № К-125 від 08.10.2003.

Відповідно до пункту 6 Перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) правила цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Отже, до вимог заявника застосовуються норми про позовну давність, визначені Цивільним кодексом Української РСР (1540-06) .

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу Української РСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення сво го права.

Господарськими судами встановлено, що ОСОБА_5є засновником та акціонером акціонерного товариства закритого типу "Електон".

Обсяг відомостей, надання яких вправі вимагати учасник (акціонер) господарського товариства, визначено статтями 10, 48 Закону України "Про господарські товариства". Відповідно до пункту "г" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів. Стаття 48 Закону України "Про господарські товариства" встановлює право акціонерів на ознайомлення з протоколами засідань правління. Установчими документами господарських товариств може бути передбачено й інші відомості, які надаються господарським товариством на вимогу учасника (акціонера).

Так, згідно з пунктом 4.3 і пунктом 3.4 нової і старої редакції статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" відповідно акціонери мають право отримувати від дирекції інформацію про господарсько-фінансову діяльність товариства, про членів наглядової ради та Дирекції товариства.

Більш того, згідно з пунктом 9.7 статті 9 Статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" в редакції від 1992 року визначено, що загальні збори акціонерів скликаються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як акціонер не скористався зазначеними правами і не надав суду доказів неможливості або перешкоджання йому скористатися корпоративними правами.

Касаційна інстанція вважає правомірним висновок суду, що початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів акціонерів.

Рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства закритого типу "Електон" про обрання генеральним директором товариства Риманова В.О. строком на п'ять років і призначення його повноважним представником засновників акціонерного товариства та про затвердження Статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" у новій редакції, оформленні протоколами №15,16 від 16.10.2000.

Таким чином, 16.10.2003 закінчився строк позовної давності щодо оскарження зазначених рішень загальних зборів, тобто факт пропуску ОСОБА_1 строку для звернення за захистом свого права є встановленим.

Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України пропущений з поважних причин строк позовної давності може бути поновлений.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду за захистом права, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Судами доказів наявності таких обставин не встановлено.

Отже, учасник акціонерного товариства маючи процесуальну можливість подати позовну заяву до закінчення передбаченого законом строку був зобов'язаний вжити всіх заходів для вчинення цієї процесуальної дії, проте, звернувся до суду за захистом своїх прав з пропущенням строку позовної давності.

Що стосується вимоги заявника щодо визнання недійсними нової редакції Статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" від 2000 року та договори комісії про продаж цінних паперів № к-58 від 10.04.2001, № К-124 від 07.10.2003 касаційна інстанція зазначає.

Аналіз зазначених вимог свідчить про те, що вони заявлені в інтересах акціонерного товариства.

Проте, законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Яв встановлено судом, ні акціонерним товариством, ні статутом акціонерного товариства акціонер - ОСОБА_1, не уповноважений на представництво інтересів товариства.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, не вбачає порушень місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-8, - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 та рішення господарського суду АР Крим від 17.04.2008 у справі № 2-8/438-08 господарського суду АР Крим залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.