Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судове засідання прибули представники сторін:

У жовтні 2006 року Луганський національний аграрний університет звернувся до господарського суду з позовом до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" про 415286,00 грн. збитків, завданих в наслідок розморожування систем центрального опалення об"єктів університету.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі надавалась теплова енергія, з грубим порушенням затвердженого температурного графіка, що призвело до розморожування систем центрального опалення та спричинення аварійної ситуації, що завдало значних збитків.

У травні 2008 року подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 327503,40 грн. збитків.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.05.2008 року позов задоволений повністю. Стягнуто на користь Луганського національного аграрного університету 327503,40 грн. збитків у розмірі шкоди та 3368,09 грн. судових витрат.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року рішення місцевого господарського суду від 29.05.2008 року змінено. Позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто на користь позивача 162154,50 грн. збитків та 2478,35 грн. судових витрат. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказуються кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14.10.2005 року між Луганським обласним комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Луганськтеплокомуненерго" (постачальник) та Луганський національний аграрний університет (споживач) було укладено договір на поставку теплової енергії №17-юр, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати споживачу теплову енергію у потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що відповідач несе відповідальність за безперебійну поставку теплової енергії у відповідно із діючим законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в наслідок порушення теплового режиму та відхилення від нормативів у постачанні відповідачем теплової енергії, що підтверджено свідоцтвом ТПП про настання непереборної сили від 27.02.06 № 119 та листом відповідача від 02.02.06 № 15/42-1-59 на об"єктах позивача 20.01.2006 року склалась аварійна ситуація, що підтверджено актом від 26.01.2006 року (підписаний позивачем) та актом від 01.02.2006 року (підписаний відповідачем).

Згідно з висновками судової експертизи №30.05.2007 року №75/1, розморожування внутрішніх систем опалення позивача 25.01.2006 року відбулось внаслідок порушення теплового режиму відповідачем та відхилення від нормативів в постачанні теплової енергії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в порушення п.6.3 договору не повідомив позивача про наявність перешкод у виконанні ним своїх обов"язків щодо постачання теплової енергії по договору.

Відповідно до п.2.4.3 договору, постачальник зобов"язується здійснювати поставку теплової енергії після підписання акту про готовність до опалювального сезону.

З матеріалів справи вбачається, що акт про готовність опалювальної системи позивача до зимового сезону 2005-06 відсутній. Отже, за таких обставин не можна встановити чи була система повністю готовою до опалення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про наявність у діях відповідача протиправної поведінки, що спричинило аварійну ситуацію у вигляді розморожування внутрішніх систем опалення позивача.

З урахуванням того, що в діях як відповідача, так і позивача вбачається протиправна поведінка, а також враховуючи, що позивач починаючи з 20.01.2006 року (настання аварійної ситуації) не вчиняв будь-яких дій, які б були спрямовані на запобігання розморожування системи опалення, а відповідно і до зменшення збитків та враховуючи приписи ст. 616 ЦК України, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на суму завданих позивачу збитків 324309,00 грн., про зменшення розміру збитків, які підлягають відшкодування відповідачем позивачу до 162154,00 грн.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є такою, що винесена при повному, об"єктивному дослідженні всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 року у справі № 2/452а залишити без змін.