ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 р.
№ 05/128-04
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Харківського обласного центру
зайнятості, м. Харків,
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
10.01.2006
зі справи № 05/128-04
за позовом Харківського обласного центру зайнятості
(далі -Центр зайнятості)
до сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "8 Березня" (далі -Товариство), с. Василенкове
Шевченківського району Харківської області,
про стягнення 32 243,69 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2004 року Центр зайнятості звернувся до
господарського суду Харківської області з позовом про стягнення 29
805 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків та 2 438,69
грн. пені, а всього 32 243,69 грн. на підставі Закону України від
02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
.
Рішенням названого суду від 23.06.2004 позов задоволено
частково: стягнуто 29 805 грн. заборгованості зі сплати страхових
внесків та 309,21 грн. пені; в іншій частині позову відмовлено.
Прийняте судове рішення мотивовано наявністю правових підстав для
часткового задоволення вимог щодо заборгованості та пені.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
08.09.2004, залишеною без змін постановою Вищого господарського
суду України від 19.01.2005, рішення місцевого суду зі справи
змінено та в позові відмовлено повністю. Постанову апеляційного
суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення
позову.
У листопаді 2005 року Центр зайнятості звернувся до
Харківського апеляційного господарського суду з заявою про
перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду
від 08.09.2004.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
10.01.2006 (колегія суддів у складі: Слюсарева Л.В. -головуючий
суддя, судді Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.) зазначену заяву Центру
зайнятості залишено без задоволення. Ухвалу апеляційного суду
мотивовано відсутністю підстав для перегляду раніше прийнятого
рішення (постанови) за нововиявленими обставинами.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Центр зайнятості просить ухвалу апеляційного господарського суду
від 10.01.2006 зі справи скасувати внаслідок її прийняття з
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної
інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин
справи та правильність застосування ним норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги
з урахуванням такого.
Причиною виникнення спору зі справи стало намагання Центру
зайнятості стягнути з Товариства заборгованість зі сплати
страхових внесків та пеню.
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного
судочинства України (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) з 01.09.2005
до компетенції адміністративних судів віднесено усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (далі -
адміністративна справа) -це переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б
однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до приписів статті 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
правосуддя в адміністративних справах здійснюється
адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначає, що до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
це - орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 №
1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
(далі - Закон № 1533).
Відповідно до статті 34 Закону № 1533 ( 1533-14 ) (1533-14)
забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх
нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття (далі -Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 цього Закону функції
робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр
зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і
Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні
у містах центри зайнятості.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України до відносин
з загальнообов'язкового державного соціального страхування
цивільне законодавство не застосовується.
Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється
юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, судом
апеляційної інстанції в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
розглянуто в порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2006
касаційну скаргу Центру зайнятості на ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 10.01.2006 разом з
матеріалами справи № 05/128-04 передано для вирішення до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2007
відмовлено у відкритті касаційного провадження за зазначеною
касаційною скаргою Центра зайнятості та справу повернуто до Вищого
господарського суду України, що мотивовано відсутністю у Вищого
адміністративного суду України повноважень з перегляду судових
рішень, постановлених не за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, розгляд судом апеляційної інстанції справи
адміністративної юрисдикції в порядку господарського судочинства
унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення
в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначене
судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно з статтею
111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Харківського обласного центру зайнятості
задовольнити частково.
2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
10.01.2006 зі справи № 05/128-04 скасувати.
Справу передати до Харківського апеляційного господарського
суду для виконання вимог розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов