2/261-36/39 Про визнання права власності на частку у спільному майні - 21.10.2008 Прийняття

У травні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" Київської міської ради про визнання права власності на частку у спільному майні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2008 року (суддя Трофименко Т.Ю.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2008 року у справі № 2/261-36/39 та прийняти нове рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року (судді Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2008 року у справі № 2/261-36/39 скасовано; припинено право власності Київської міської ради на 467/1000 часток нежилих приміщень загальною площею 59,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ вул. Сагайдачного, буд №3, які складаються з приміщень позначених на плані за поверхами цифрою 1 (площа приміщення 18,5 кв. м.), цифрою 2 (площа приміщення 9,5 кв. м.), цифрою 3 (площа приміщення 10,4 кв. м.), цифрою 4 (площа приміщення 2,7 кв. м.), цифрою 5 (площа приміщення 18,6 кв. м.); визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" право власності на зазначені нежилі приміщення, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" сплатити на користь Комунального підприємства "Київпастранс" Київської міської ради 62709,50 грн. в якості компенсації за припинення права власності.

Не погоджуючись з прийнятою у справі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 р., Комунальне підприємство "Київпастранс" Київської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. залишити без змін. Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (v0011700-76) із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13 (v0013700-92) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Судом першої інстанції встановлено наступне, 02 лютого 1999 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" та Державним комунальним підприємством "Київелектротранс", правонаступником якого є, відповідно до п. 1.2 Статуту Комунального підприємства "Київпастранс", Комунальне підприємство "Київпастранс", укладено договір № 15/13-97, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 171 від 09.02.1999р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення площею 21,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 3, для організації виставкового залу. Експертна оцінка вартості зазначених приміщень становила 943 грн. за кв. м.

30 листопада 2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" та Державним комунальним підприємством "Київелектротранс" було укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди, відповідно до умов якої площа орендованих приміщень збільшена до 42,00 кв. м.

27 вересня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" та Державним комунальним підприємством "Київелектротранс" було укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди, відповідно до умов якої площа орендованих приміщень була збільшена до 66,5 кв. м.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" 24.01.2002р. направило директору фунікулеру Комунального підприємства "Київпастранс" Кохану С.І. лист № 01/02, в якому просило надати згоду на здійснення реконструкції, переобладнання та поліпшення орендованих приміщень.

В червні 2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" здійснило ремонт та переобладнання орендованих приміщень, внаслідок чого змінилися їх якісні характеристики та цільове призначення. Зазначені обставини підтверджуються кошторисами від 12.06.2002р., актом приймання виконаних підрядних робіт від 30.06.2002р. та листом №1/02 від 24.01.2002 р., на яких було вчинено погоджувальну резолюцію начальником фунікулеру Комунального підприємства "Київпастранс" Коханом С.І.

Як встановлено судом першої інстанції, спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Правовідносини щодо оренди об’єктів права державної та комунальної власності врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Орендар, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

А дозвіл на здійснення реконструкції, переобладнання та поліпшення орендованих приміщень Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" надав начальник фунікулеру Комунального підприємства "Київпастранс" Кохан С.І., а орендодавцем за договором оренди № 15/13-97 є Комунальне підприємство "Київпастранс", то колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, що у начальника фунікулеру відсутні повноваження щодо надання відповідного дозволу.

Відповідно до п. 7.4.4. Положення Фунікулера, затвердженого наказом Комунального підприємства "Київпастранс" від 26.12.2001р. № 59, начальник Фунікулера від імені та за довіреністю Комунального підприємства "Київпастранс" укладає договори та інші цивільно-правові угоди відповідно до мети і предмету діяльності Фунікулера. Судом першої інстанції досліджено довіреність № 24 від 08.12.2001р., виданої Кохану С.І. Комунальним підприємством "Київпастранс", яка була дійсною до 31.12.2002р., та встановлено, що він має право укладати від імені Комунального підприємства "Київпастранс" договори та інші цивільно-правові угоди відповідно до мети і предмету діяльності Фунікулера.

Надання дозволу на здійснення реконструкції, переобладнання та поліпшення орендованих приміщень, які знаходяться на території Фунікулеру, не належить, відповідно до Положення Фунікулеру, до мети і предмету діяльності Фунікулера, а тому у начальника Фунікулеру Кохана С.І. були відсутні такі повноваження.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" були здійснені поліпшення орендованого майна без згоди орендодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції від 16.01.2003р.) положення останнього, в частині цивільних відносин що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються лише до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Отже, положення Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції 2003 року) не застосовуються до правовідносин щодо надання погодження на проведення поліпшення орендованого майна, що мало місце в 2002 році.

Відповідно до ст. 63 Цивільного кодексу УРСР угода, укладена від імені іншої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Комунальне підприємство "Київпастранс" заперечує наявність у Кохана С.І. повноважень щодо надання згоди на поліпшення та переобладнання орендованого майна. В обґрунтування заперечень Комунального підприємства "Київпастранс" надало суду лист Комунального підприємства "Київпастранс" № 01/314 від 26.04.2002р., відповідно до якого керівники філій та відокремлених підрозділів Комунальне підприємство "Київпастранс", яким є Фунікулер, зобов’язані здійснювати контроль за належним виконанням сторонами умов договору оренди нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі відокремленого підрозділу, правил експлуатації майна, своєчасним внесенням орендної плати, а також, у разі закінчення строку договору, вживати передбачені чинним законодавством заходи щодо звільнення орендарями орендованих приміщень та повернення майна орендодавцеві у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Київська міська рада не надавала згоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Мед" на переробку, реконструкцію спірного приміщення, тобто позивачем був здійснений ремонт без отримання на це згоди в установленому законом порядку.

Порядок відчуження об’єктів комунальної власності регулюється Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. До них належить, зокрема, метрополітен, міський електротранспорт.

До складу міського електротранспорту, згідно зі ст. 34 Закону України "Про транспорт", входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, в тому числі фунікулери.

Судом встановлено, що спірне нежиле приміщення розташоване в будівлі нижньої станції фунікулеру, яка разом з верхньою станцією, естакадою з коліями та іншими спорудами становлять цілісний майновий комплекс.

Також, відповідно до висновку № 6732 судової будівельно-технічної експертизи від 18.12.2007р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, поділ нежилих приміщень загальною площею 59,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 3 (нижня станція Фунікулера), відповідно до часток 467/1000 та 533/1000 з виділенням в натурі 467/1000 частин, виходячи з існуючого об’ємно-планувального та конструктивного рішення, а також з фактичного функціонального використання приміщень (на сьогоднішній день приміщення обладнані під виставковий зал), не вбачається можливим.

Щодо задоволення апеляційною інстанцією позовних вимоги позивача про стягнення з нього на користь Київської міської ради 62709,50 грн. в якості компенсації за припинення права власності Київської міської ради на 467/1000 часток нежилих приміщень загальною площею 59,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 3, то вона не обґрунтована з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду міста Києва, щодо відмови у позові.

Згідно п.2 ч.1 ст. 103, ч.1 ст. 104, ч.2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є і неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції, чого останньою зроблено не було, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Київським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 03 червня 2008 року було не дотримано вищенаведені норми процесуального права, що призвело до прийняття судового рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить діючому законодавству.