Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддів

Кота О.В.,

Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємства-фірми "Крамаренко та сини"

на рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року

у справі№21/258-06 (rs337274)

за позовом

Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (далі - Підприємство)

до

Приватного підприємства-фірми "Крамаренко та сини"

(далі - Фірма)

про

стягнення 113 614грн.

та зустрічним позовом

про примусове виконання зобов'язання в натурі

за участю представників:

позивача: Турчин Я.М.;

відповідача: Єграшина Т.Г.;

встановив:

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Пелипенко Н.М.) від 21 грудня 2006 року у справі №21/258-06 (rs337274) позов задоволено частково; стягнуто з Фірми на користь Підприємства 105 960 грн. 1924грн. пені та судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року (судді Демченко В.О., Барбашова С.В., Гагін М.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Фірма звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки судами при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 5 листопада 2004 року Миколаївською райдержадміністрацією оголошено тендер, на порядок денного якого виносилось питання щодо закупівлі екскаватора на базі трактора ЮМЗ для МКП "Миколаївводоканал" в межах 120 000 грн. Переможцем у тендері на закупівлю екскаватора на базі трактора ЮМЗ для МКП "Миколаївводоканал" визнано ПП фірму "Крамаренко та сини" на суму 105 960 грн.

Фірмою виставлено позивачу для оплати рахунок-фактуру від 25 жовтня 2004 року, в якому обумовлено умову оплати -100% аванс, строк поставки до 20 робочих днів після отримання оплати, відвантаження транспортом відповідача за первісним позовом на склад позивача за первісним позовом. Відповідачем за первісним позовом було надіслано позивачу за первісним позовом листа про те, що на дану продукцію розповсюджується гарантія строком 1 рік з дня відвантаження на його адресу.

Також судами встановлено, що 5 листопада 2004 року між сторонами укладено договір № 64, за умовами якого Фірма зобов'язалася передати Підприємству продукцію відповідно до специфікації № 1 і вищевказаного рахунку-фактури № 586 від 05.11.2004, які є невід'ємними частинами зазначеного договору. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 зазначеного договору, кількість і якість продукції, а також її номенклатура повинні відповідати Держстандартам, технічним, або іншим умовам. За змістом п. 3.2 договору, постачальник повідомляє замовника про готовність до відвантаження, а замовник підтверджує готовність до прийняття продукції.

На виконання умов вищевказаного договору позивач здійснив попередню оплату за екскаватор у розмірі 105 960,00 грн. Однак, відповідач, порушуючи умови цього договору не здійснив поставку екскаватору в термін, погоджений сторонами, а 31.01.2005 р., тобто з прострочкою в поставці 60 днів транспортував його на базу МКП "Миколаївводоканал". Прийом-передача вказаного екскаватору позивачеві за первісним позовом не відбулась через відсутність повноважного представника іншої сторони та відповідних товаросупроводжуючих документів.

Крім того, господарськими судами встановлено, що тендер було оголошено на придбання нового екскаватора на базі трактора ЮМЗ, проте як відповідачем поставлено фізично зношений екскаватор, що не відповідав технічним вимогам та Держстандартам.

Фактична затримка та поставка неякісної речі змусили позивача звернутись з вимогою про повернення попередньо сплаченого авансу.

Виходячи з викладеного та враховуючи норми ст. ст. 226 ГК України (436-15) та 678 ЦК України (435-15) , господарські суди правомірно стягнули з Фірми на користь Підприємства попередньо сплачені кошти в сумі 105 960грн. та пеню за порушення термінів поставки з 2 грудня 2004 року по 14 лютого 2005 року в сумі 1924грн.

Враховуючи наведене, господарськими судами також правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року у справі № 21/258-06 (rs337274) залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства -фірми "Крамаренко та сини" -без задоволення.