ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 р.
№ 18/499 ( rs762246 ) (rs762246)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.I. -головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "КПБ "Укрбудекспо"
на постанову
від 25 червня 2007 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "КПБ "Укрбудекспо"
до
Закритого акціонерного товариства "НВО "Україна"
про
визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року ТОВ "КПБ Укрбудекспо" звернулося до
господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ "НВО "Україна" про
визнання недійсним договору на будівництво житлового будинку,
мотивуючи свої вимоги тим, що вказаний договір укладено в
результаті навмисного обману зі сторони відповідача та в порушення
вимог ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.12.2006 р. позов
задоволено та постановлено визнати недійсним договір про
будівництво житлового будинку № 04/05/1 від 08.04.2005 р.,
укладений між ТОВ "КПБ "Укрбудекспо" та ЗАТ "НВО "Україна".
Стягнуто з ЗАТ "НВО "Україна" на користь ТОВ "КПБ
"Укрбудекспо" 6500000 грн. боргу та витрати у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 року рішення місцевого господарського суду скасовано та
провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі ТОВ "КБП "Укрбудекспо" просить постанову
апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм
матеріального і процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не
надходив.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в
ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної
постанови норм матеріального і процесуального права суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи
наступне.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого
господарського суду та припинення провадження у справі,
апеляційний господарський суд виходив з того, що на момент
звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду про
визнання недійсним договору про будівництво житлового будинку від
08.04.2005 № 04/05/1 між сторонами у зв'язку з укладанням
3.05.2006 Додаткової угоди № 1 до договору, якою припинено
зобов'язання сторін з попередньої редакції договору, був відсутній
предмет спору.
З вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не
можна, оскільки приймаючи постанову апеляційна інстанція не
звернула уваги на ту обставину, що за загальним правилом угода
визнана недійсною вважається такою з моменту її укладення.
Відповідно до вимог п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
припиняє провадження у справі, зокрема у випадку припинення
існування предмету спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не
залишилось неврегульованих питань. Тобто, відсутність предмета
спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення
між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна угода укладена між
сторонами 08.04.2005 року, а з позовом до суду позивач звернувся
лише в жовтні 2006 року. Додаткові угоди прийняті сторонами
03.05.2006 року.
В період дії спірної угоди між сторонами існували певні
правовідносини відносно виконання умов даного договору, зокрема,
перерахування коштів позивача на рахунок відповідача.
Зазначені обставини та наявність заявленого позову про
визнання спірної угоди недійсною свідчать про те, що між сторонами
залишились неврегульованими питання матеріального правовідношення
після прийняття додаткових угод до договору.
Тому, припинення провадження у справі апеляційною інстанцією
з зазначених підстав є передчасним і потребує додаткового
з'ясування та перевірки.
Окрім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду
справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і
додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові
докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх
подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З матеріалів справи видно, що звертаючись до апеляційної
інстанції з доповненнями до апеляційної скарги відповідач
обгрунтував свої вимоги, посилаючись на додаткові угоди №№ 1 і 2
від 3.05.2006 та приклав їх як додаток до скарги.
Проте, всупереч вимог ст. 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
заявник не обгрунтував неможливість їх
подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд на зазначені порушення уваги не
звернув та прийняв постанову з врахуванням наданих відповідачем
додаткових доказів, що визнати законним і обгрунтованим не можна.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова апеляційної
інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального і
процесуального права не може залишатись без змін і підлягає
скасуванню. Поряд з цим, оскільки додатково додані доказі до
апеляційного господарського суду не були предметом дослідження
суду першої інстанції, суд вважає, що рішення місцевого
господарського суду також підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини
справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість,
зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону
вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25
червня 2007 року та рішення господарського суду міста Києва від 20
грудня 2006 року скасувати, частково задовольнивши касаційну
скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста
Києва в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко
дп