ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 р.
№ 13/891
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
М. Остапенка,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
"Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс"
на постанову
від 03.07.2007 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 13/891
за позовом
ТОВ "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс"
до
Дочірнього підприємства "Дніпровський круг"
про
стягнення 107 929,45 грн.
В судове засідання з'явились представники сторін:
позивача
Короєд С.О. (дов. від 12.02.2007 року)
відповідача
Кравчено Т.I. (дов. від 03.01.2007 року)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року ТОВ "Науково-виробнича фірма
"Укрспецсервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з
позовом до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" про
стягнення 107929,45 грн. боргу, через неосвоєння зазначених коштів
як частини авансового платежу перерахованого на виконання договору
підряду № 15/А від 27 лютого 2001 року.
У зв'язку з реорганізацією у квітні 2002 року Закритого
акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" в
ТОВ "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс", останнє є
правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "Науково-виробнича
фірма "Укрспецсервіс".
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 27 лютого 2001 року
між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено
договір № 15/А, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався
виконати по завданню позивача з використанням своїх матеріалів або
матеріалів позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити
роботи по будівництву автосервісного комплексу з АЗС в с.м.т.
Гостомель (об'єкт) на автодорозі Київ-Ковель, у районі дорожньої
розв'язки на м. Iрпінь.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за даним
договором виконується замовником шляхом перерахування коштів на
рахунковий рахунок підрядника, поетапно.
Позивачем відповідно до п. 3.1 договору № 15/А від 27.02.2001
було перераховано відповідачу авансу у розмірі 1 087 529,20 грн.
(копія банківських виписок по рахунку позивача та копія листа
позивача № 349 від 05.12.2002).
16 червня 2003 року позивачем та відповідачем було укладено
додаткову угоду № 1 до договору № 15/А від 27 лютого 2001 року,
згідно з якою договір № 15/А було викладено в новій редакції.
Відповідно до додаткової угоди № 1, сторони погодили між
собою, що загальна вартість робіт по договору затверджується на
підставі погодженого з позивачем кошторису (п. 2.1); підрядник
(відповідач) зобов'язується виконати всі роботи по договору згідно
графіка; підрядник зобов'язаний протягом 7 днів з моменту
закінчення робіт вивезти за території АЗС що належить підряднику
інструменти, прибори, інвентар, матеріали, також прибрати
територію АЗС від будівельного сміття (п. 2.2); замовник (позивач)
проводить оплату по конкретному етапу робіт відповідно до графіку
виконання та фінансування етапів робіт (п. 4.1).
Відповідно до п. 3.2. додаткової угоди № 1, підрядник
зобов'язаний письмово повідомити замовника про закінчення етапу
робіт. Зобов'язання підрядника в частині виконання окремого етапу
будівельних робіт вважаються виконаними з моменту підписання
сторонами акту.
Відповідач на виконання умов договору, виконав замовлені по
договору роботи та передав позивачу товарно-матеріальних цінностей
на загальну суму у розмірі 899 599,75 грн., що підтверджується
копіями актів приймання виконаних підрядних робіт № 1, № 2, № 3 за
червень 2002 року, № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 за жовтень 2002 року, №
1, № 2 за грудень 2002 року, № 1, № 2 за січень 2003 року, № 1, №
2, № 3 за липень-серпень 2003 року та накладними № 11 від
13.04.2005 року, № 5 від 25.04.2005 року.
Станом на квітень 2005 року сума неосвоєних підрядними
роботами коштів складала 187 929, 45 грн., що підтверджується
актом звіряння розрахунків за період з 01.03.2005 по 26.04.2005,
підписаного обома сторонами.
05.07.2005 та 13.07.2005 відповідачем повернуті позивачу
кошти у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується банківськими
виписками.
На день заявлення позову заборгованість складає 107 929, 45
грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04 травня 2007
року (суддя О.Євдокимов) позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього
підприємства "Дніпровський круг" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" 107
929,45 грн. основного боргу, 1079,29 грн. державного мита та
118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Рішення суду обгрунтовано, тим що відповідно до п. 2.2
додаткової угоди №1 до договору, сторони погодили виконання всіх
робіт по об'єкту не пізніше 2003 року.
На день заявлення позову про повернення коштів, роботи на цю
частину авансового платежу не виконані.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03
липня 2007 року (колегія суддів: О. Моторний, В. Кошіль, О
Вербицька) рішення господарського суду міста Києва від 04 травня
2007 року скасоване; у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що відповідно до п. 3.4
додаткової угоди №1 підрядник зобов'язаний письмово повідомляти
замовника про закінчення робіт до договору. Підрядник вважається
таким, що виконав зобов'язання з будівництва АЗС з моменту здачі
об'єкта в експлуатацію та підписанням відповідного акту згідно з
кошторисною документацією разом з замовником.
Так як загальна вартість робіт, що визначається кошторисом і
є вимогою п. 2.1 додаткової угоди, сторонами не погоджена, як і не
погоджений сторонами графік виконання робіт (п. 2.2 додаткової
угоди), а об'єкт в експлуатацію не зданий, то господарський суд
апеляційної інстанції дійшов висновку, що зобов'язання відповідача
перед позивачем щодо виконання підрядних робіт існує та не
припинялося. Підстав для поверненя коштів не має.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою ТОВ
"Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" посилається на
неправильне застосування апеляційним судом норм права, зокрема, ч.
2 ст. 527 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору та
додаткової угоди, відповідач зобов'язаний виконати по завданню
позивача роботи. Жодна зі сторін не посилається, як і не
встановлено судами, про існування завдання замовника (поза межами
узгоджених актів виконаних робіт), яке підрядник зобов'язаний
виконати. Пунктом 2.2 додаткової угоди сторони домовилися про
погодження графіка робіт 2003 року. Позов про повернення коштів
заявлений у 2006 році. Не узгоджена сторонами загальна вартість
робіт як завдання замовника, спростовує посилання суду апеляційної
інстанції на неприпинення зобов'язань підрядника. Відповідно до
положень ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа зобов'язана
повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,
згодом відпала.
Виходячи з наведеного, заявлені до стягнення кошти є частиною
авансового платежу, на які замовником не заявлені підряднику
роботи, а тому підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс"
задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03
липня 2007 року у справі № 13/891 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 04 травня 2007
року у справі № 13/891 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко