Вищий господарський суд України в складі колегії

Харківського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Сумської області № 9/203-08

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2008 у справі № 9/203-08 (суддя Зражевський Ю.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Бондаренка В.П., суддів Лакізи В.В., Камишевої Л.М.), задоволені позовні вимоги Управління майна комунальної власності Сумської міської ради ( далі -позивач) до ФО підприємця ОСОБА_1. (далі -відповідач) про дострокове розірвання укладеного між сторонами за справою договору від 28.09.2005 №УКМ-0075 оренди нежитлового приміщення площею 124,4кв.м в АДРЕСА_1, зобов'язано Омардібірову З.М. в п'ятнадцятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили передати Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради за актом приймання-передачі нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 124,4 кв.м.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 33 ГПК України

Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 28.09.2005 між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради (орендодавець), правонаступником якого є позивач, та Підприємцем ОСОБА_1. (орендар) укладено договір оренди № УКМ-0075, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 124,4кв.м у АДРЕСА_1, за цільовим призначенням - для розміщення станції технічного обслуговування (п. 1.1 договору), орендар зобов'язаний: використовувати об'єкт оренди тільки за цільовим призначенням у відповідності до п. 1.1 цього договору (п. 6.2.1 договору), за рахунок власних коштів забезпечувати охорону прийнятого в оренду об'єкту на підставі матеріальної відповідальності з відшкодування понесених збитків у встановленому порядку (п. 6.2.2 договору), застрахувати протягом 10 діб з моменту кладення договору об'єкт оренди на користь орендодавця, копію договору та копію страхового полісу надати орендодавцю (п. 6.2.4 договору), привести об'єкт оренди в належний стан, який відповідатиме протипожежним та санітарним вимогам, постійно підтримувати його. Щороку проводити поточний ремонт за власні кошти. Відповідність стану об'єкта оренди протипожежним та санітарним вимогам повинна бути узгоджена відповідними службами міста (п. 6.2.6 договору), утримувати у належному стані фасад будинку та територію, прилеглу до об'єкту оренди (п. 6.2.8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди № УКМ-0075 від 28.09.2005, посилаючись на порушення відповідачем зазначених істотних умов договору оренди, а саме: не використання приміщення за цільовим призначенням, що підтверджується актами огляду приміщення від 07.09.2006, 23.05.2007, 20.03.2008, невиконання благоустрою території, на якій розташований об'єкт оренди, про що свідчить лист радника Сумського міського голови В.Г.Дульського на ім'я Сумського міського голови від 25.12.2007, не забезпечення охорони об'єкту і його належного стану, який би відповідав протипожежним та санітарним вимогам, не укладення договору страхування орендованого майна тощо.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних приписів законодавства, умов договору та фактичних обставин справи., якими підтверджується підставність і ґрунтовність позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Аналогічну умову містить п. 7.1.2 договору

Статтею 783 ЦК України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону; орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

При цьому судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що станом на травень 2008 року об'єкт оренди взагалі не використовується, оскільки передане в оренду приміщення знаходиться в напівзруйнованому стані і за цільовим призначенням використовуватися не може, роботи з покращення стану орендованих приміщень, встановлення огорожі ділянки, заміни даху, внутрішні роботи приміщення з заміною вікон та дверей, підключення об'єкту до електро- та водопровідних мереж, дозвіл на виконання яких було надано відповідачеві, не виконані, договір страхування не укладено.

Наведене підтверджує законність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, що призводить до руйнування і знищення комунального майна.

При цьому, доводи касаційної скарги про не доведення позивачем істотності порушень, які б були підставою для дострокового розірвання договору оренди, колегія суддів, з огляду на все вищевикладене, не приймає до уваги, оскільки, спеціальним законом, яким врегульовані спірні правовідносини, встановлюється право сторони на дострокове розірвання договору у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань.

Крім того, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) Кабінету міністрів України надано право на затвердження індикативних ставок орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі, Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року, у шестимісячний термін підлягали обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 301-р (301-2007-р) "Про індикативні ставки орендної плати за використання державного та комунального майна" органам місцевого самоврядування рекомендовано застосовувати визначені Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду державного майна орендні ставки під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі.

Статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. При цьому, пунктом 4.4. договору оренди також передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Втім, відповідач ухилився від підписання змін до договору оренди №УКМ-0075 від 28.09.2005, які йому були надіслані позивачем повідомленням за №1761/01-62 від 06.12.2007, при цьому, доказів внесення орендної плати у встановленому розмірі не надав.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 у справі господарського суду Харківської області № 9/203-08 залишити без змін.

Касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1. залишити без задоволення.