ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 40/25 ( rs709412 ) (rs709412)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007
у справі
№ 40/25 ( rs709412 ) (rs709412)
господарського суду міста Києва
за позовом
Заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах
держави в особі Подільської районної у м.Києві ради
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
про
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
прокуратури: Баклан Н.Ю. -прокурор відділу ГП України
(посвідчення №7 від 05.01.2005р.)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2007 року
(суддя Смірнова Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. (судді Корсак
В.А. -головуючий, Михальська Ю.Б., Коршун Н.М.), позов задоволено
повністю; зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичну особу ОСОБА_1. звільнити самовільно зайняту земельну
ділянку площею 25кв.м., розташовану за адресою: м.Київ,
вул.Спаська, 2 та привести її у придатний для використання стан
шляхом знесення самовільно збудованих споруд протягом одного
місяця з моменту набрання рішенням законної сили; стягнуто з
відповідача на користь державного бюджету України 85грн.
державного мита; стягнуто з відповідача на користь ДП "Судовий
інформаційний центр" 118грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову скасувати та
направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм
матеріального і процесуального права, неповне встановлення
обставин справи.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду
справи у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому
засіданні. Однак, доказів поважності причин неявки в судове
засідання до клопотання не додано.
Оскільки явка представників сторін обов'язковою не
визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з
врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної
інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає
розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75,
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. З цих же підстав відхилено
клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
присутнього в судовому засіданні прокурора, дійшла висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено
судом апеляційної інстанції, відповідно до актів перевірки
дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за
використанням та охороною земель у м.Києві №720/43 від
02.06.2006р. та №1191/43 від 16.10.2006р. було встановлено, що у
відповідача відсутні будь-які документи, що підтверджують право
власності або право користування земельною ділянкою площею
25кв.м., яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Спаська, 2.
Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
громадяни та юридичні особи набувають права власності та права
користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації
щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які
підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим
Кодексом.
Главою 15 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено
два види користування землею - право постійного користування
земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.
Статтею 125 цього Кодексу визначено підстави виникнення права
користування земельної ділянки, а саме - одержання її користувачем
документа, що посвідчує право постійного користування земельною
ділянкою та його державної реєстрації, і виникнення права оренди
земельної ділянки, а саме - укладення договору оренди і його
державна реєстрація.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок
юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду
визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
.
Статтею 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що право власності та право постійного користування
на земельну ділянку виникає після одержання її власником або
користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
постійного користування земельною ділянкою, та його державної
реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати
до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі
(на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї,
та державної реєстрації забороняється.
Судами встановлено, що відповідач є власником чотирьох
павільйонів, які розташовані на спірній ділянці. Згідно з
розпорядженням голови районної держадміністрації №179 від
01.03.1999р. відповідачу було дозволено встановити два кіоски
європейського рівня на місцях узгоджених із ДКП "Флора-сервіс" із
вимогою оформлення короткострокової оренди земельної ділянки у
відповідності до вимог діючого законодавства, з обов'язковим
оформленням договору взаємовідносин сторін з ДКП "Флора-сервіс".
Відповідно до розпорядження №1030 від 13.10.2006р.
Подільської районної у м. Києві держадміністрації, КП
"Поділ-благоустрій" було доручено оформити договори оренди
земельних ділянок за адресою вул. Спаська, 2 в м. Києві з метою
реконструкції МАФ. Однак, договір оренди спірної земельної ділянки
у відповідності до вимог чинного законодавства оформлений не був.
Згідно архітектурно-планувального завдання на комплексний
благоустрій території з розташуванням кіосків, в паспорті АМФ
зазначено, що місце розташування кіосків є тимчасовим, до початку
реконструкції Контрактової площі.
З огляду на доведеність судами факту відсутності у
відповідача передбачених чинним законодавством України підстав
зайняття спірної земельної ділянки, суди дійшли правильного
висновку щодо зобов'язання відповідача звільнити вказану земельну
ділянку та привести її у придатний для використання стан.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що суди не
прийняли до уваги доводи відповідача щодо порушення права
власності на кіоски у зв'язку з вимогою звільнити спірну земельну
ділянку та знести збудовані споруди та щодо укладення договору
підряду, колегія відхиляє як безпідставні, оскільки вони були
предметом розгляду в суді апеляційної інстанції. Так, апеляційний
господарський суд обгрунтовано зазначив, що зведення зазначених
споруд і їх розміщення на земельній ділянці лише за умов
укладеного відповідачем договору підряду на виконання комплексних
робіт по проектуванню та створенню об'єкта культурно-рекреаційного
призначення, не свідчить про правомірність користування спірною
ділянкою, і відповідно не замінюють обов'язок відповідача оформити
договір оренди спірної ділянки на підставі відповідного рішення
ради у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, є
безпідставними, оскільки їм була надана вичерпна оцінка судами
попередніх інстанцій. Окрім того, вони фактично зводяться до
оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією
касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5, 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження оскаржувача про порушення апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права при
прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з
чим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого
судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.05.2007р. у справі №40/25 ( rs709412 ) (rs709412)
залишити без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький