ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
16 жовтня 2008 р.
|
№ 5020-12/175
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого
суддів:
|
Є.Борденюк,
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні
|
касаційну скаргу
|
Товариства з обмеженою відповідальністю
(ТОВ)
"Славянская гавань"
|
|
на ухвалу
|
від 01.07.2008 року
|
Севастопольського апеляційного господарського суду
|
за позовом
|
ТОВ "Амстро-Дон"
|
|
до
|
ТОВ "Славянская гавань"
|
|
про
|
стягнення заборгованості в розмірі 935
100,00
російських рублів
|
В судове засідання прибули представники сторін:
|
позивача
|
Трач В.Н. (дов. від 23.10.2007)
|
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В :
27.05.2008 ТОВ "Амстро-Дон" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Славянская гавань" боргу у сумі 850 тис. російських рублів, що виник у зв’язку з невиконанням відповідачем грошового зобов’язання з оплати виконаних позивачем робіт, обумовлених укладеним між сторонами договором від 20.09.2005. Відповідно до умов цього договору, позивач зобов’язався виконати роботи, пов’язані з влаштуванням у м. Севастополі технологічної комплексної лінії сортування сміття, вартість яких визначена сторонами у сумі 1 мільйон 250 тисяч російських рублів. 05.12.2005 відповідно до пункту 2.1 договору платіж-доручення № 228 відповідач сплатив 400 тисяч російських рублів. Додатковою угодою від 15.06.2006 відповідач зобов’язався до 10.12.2006 сплатити позивачу 850 тисяч російських рублів. Виконання робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 01.12.2006.
Крім боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожен день прострочки виконання грошового зобов’язання за 30 днів, що становить 25500 російських рублів, а також штраф за прострочку виконання грошового зобов’язання понад 30 днів у розмірі 7 % від суми прострочки, що становить 59500 російських рублів.
Загальна сума позовних вимог становить 935100 російських рублів.
28.05.2008 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 29.05.2008 року (суддя І.Харченко) вжиті заходи до забезпечення позову до розгляду справи по суті шляхом накладання арешту на грошові кошти у сумі 935100 російських рублів, що еквівалентно 187020,00 грн., з зазначенням конкретного рахунку відповідача.
02.06.2008 до господарського суду подана відповідачем заява про скасування ухвали про забезпечення позову з посиланням на те, що накладений арешт на грошові кошти порушує виробничу діяльність підприємства; позивачем до заяви не додана довідка про курс національної валюти до російського рубля, що не дає можливості визначити реальну суму боргу у національній валюті; позов забезпечений також в частині заявлених до стягнення штрафних санкцій, не передбачених умовами договору.
Враховуючи доводи відповідача, господарський суд задовольнив його клопотання, скасувавши ухвалою від 06.06.2008 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.05.2008.
04.06.2008 року відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу господарського суду від 29.05.2008 про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2008 (колегія суддів: Ю.Борисова, Ю.Гоголь, В.Сотула) апеляційне провадження у справі припинене з огляду на те, що оскаржувана ухвала за заявою відповідача скасована господарським судом у відповідності до положень статті 68 Господарського процесуального кодексу України, а тому предмет оскарження відсутній.
ТОВ "Славянская гавань" звернулося до суду з касаційною скаргою, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій процесуальних норм, просить ухвалу від 29.05.2008 господарського суду та ухвалу від 01.07.2008 апеляційного господарського суду у справі скасувати, відмінивши заходи до забезпечення позову.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.
Наслідком скасування забезпечення позову господарським судом на підставі статті 68 Господарського процесуального кодексу України є припинення такого забезпечення з моменту прийняття відповідної ухвали. При оскарженні ухвали про забезпечення позову в апеляційному або касаційному порядку вирішується питання про правомірність вжиття таких заходів з моменту прийняття ухвали. Тобто, підстав для припинення апеляційного провадження не було.
Однак, зважаючи на одночасне оскарження у касаційному порядку ухвали господарського суду від 29.05.2008 у справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає можливим здійснити перевірку ухвали від 29.05.2008.
Відповідно до положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Обставини, на які посилається позивач у позовній заяві та заяві про вжиття заходів до забезпечення позову (умови договору, акт виконаних робіт) та відсутність спростувань відповідача про зазначене, підтверджує ймовірність ухилення відповідача від сплати боргу. Посилання відповідача на те, що заходи до забезпечення позову порушують його виробничу діяльність, не є правовою підставою для невиконання зобов’язання.
Співвідношення національної валюти до валюти інших держав визначається Національним банком України, а тому є публічною інформацією; неподання позивачем такої довідки, не є перешкодою суду для отримання зазначеної інформації з офіційних джерел.
Щодо посилань скаржника на те, що оскаржуваною ухвалою забезпечений позов і в частині застосування до відповідача штрафних санкцій за прострочку виконання грошового зобов’язання, які не передбачені умовами договору, слід зазначити таке. Відповідальність за порушення зобов’язань може бути узгоджена сторонами при укладенні договору, а також може застосовуватися на підставі законодавчих актів. Правомірність та необхідність застосування такої відповідальності вирішує суд при розгляді спору по суті.
Тобто, підстав для скасування ухвали про забезпечення позову не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Славянская гавань" задовольнити частково.
Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2008 у справі № 5020-12/175 скасувати.
Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 29.05.2008 у справі №5020-12/175 залишити без змін.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді : П.Гончарук
В. Харченко