Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

суддів:

Швеця В.О.,

Шаргала В.I.

за участю представників сторін:

позивача

Юхименка М.П. дов. б/н від 15.11.2006 р.

Левченка О.В. дов. б/н від 15.11.2006 р.

відповідача

Загородньої Д.М. дов. №4578 від 10.08.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 р.

у справі№25/65 (rs893983) господарського суду м. Києва

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УкрНДIінжпроект"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит"

про

усунення перешкод в реалізації права власності та стягнення збитків

В С Т А Н О В И В:

У зв'язку з заявленими Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" відводами складу суду у судовому засіданні оголошувалася перерва.

Колегія не знайшла підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вважаючи, що це клопотання не грунтується на чинному законодавстві.

Відкрите акціонерне товариство "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УкрНДIінжпроект" (надалі ВАТ "УкрНДIінжпроект") звернулося до господарського суду м. Києва з позовом (з урахуванням уточнень) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі Банк) про усунення перешкод в реалізації права власності, стягнення збитків та виселення з займаного приміщення по вул. Тургенєвській, 38 в м. Києві.

Доповідач: Шаргало В.I.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений з відповідачем договір оренди (Орендодавець - ВАТ "УкрНДIінжпроект") закінчився, пропозицію позивача укласти договір оренди на нових умовах Банк залишив без відповіді, проте займане приміщення не звільнив, акт приймання-передачі орендованого майна не підписав та не провів остаточний розрахунок з Орендодавцем; через такі неправомірні дії відповідача ВАТ "УкрНДIінжпроект" позбавлений можливості здійснювати права власника щодо належного йому майна. З урахуванням наведеного позивач також просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 1 297 717,20 грн. (витрати на сплату штрафних санкцій та неодержаний прибуток) та пеню в розмірі 22 000 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року (судді: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.I.), позов задоволений частково з Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ВАТ "УкрНДIінжпроект" стягнуто 1 297 717,20 грн. збитків та 22 000 грн. пені, в частині вимог про виселення відповідача з займаного приміщення провадження у справі припинено, оскільки Банк з цього приміщення виїхав та віддав позивачеві ключі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що суд неправомірно відхилив клопотання Банку про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду господарським судом справи, пов'язаної з даною справою; укладений між сторонами договір оренди, на який послався позивач в обгрунтування своїх вимог, є недійсним; заявлений позивачем розмір стягнутих збитків є явно завищеним, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.

У відзиві на касаційну скаргу позивач ВАТ "УкрНДIінжпроект" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет повноти встановлення в рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду обставин у даній справі, правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.08.2001 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладений договір оренд нежилого приміщення (власником якого є Орендодавець), відповідно до умов якого Орендодавець здає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення по вул. Тургенєвській, 38 в м. Києві., що складається з 415 кв. м. офісного приміщення та 18 кв. м. складського приміщення згідно з додатками, які є невід"ємною частиною договору. Термін дії договору оренди встановлений з 01.09.2001 року по 31.12.2006 року. Договір автоматично продовжується на 10 років, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання його розірвати (п.7.1 договору). До закінчення спливу терміну дії договору, а саме: 29.11.2006 року Орендодавець повідомив Орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди та запропонував розірвати цей договір, скласти акт приймання-передачі об'єкта оренди та акт звірки взаєморозрахунків. В подальшому листом від 13.12.2006 року ВАТ "УкрНДIінжпроект" запропонував Банку укласти новий договір оренди і, не отримавши у встановлений законодавством строк відповіді на цю пропозицію, звернувся до відповідача з проханням звільнити займане приміщення та здійснити остаточний розрахунок. Станом на день подання позову Банк приміщення не звільнив, проте 12.04.2007 року виїхав з займаного приміщення.

Також у справі встановлено, що позивачем 05.01.2007 року було укладено договір оренди тих же приміщень з ЗАТ КБ "ПриватБанк" (Новий орендар), яким передбачалася оренда Новим орендарем названих приміщень з 02.01.2007 року. Цим договором передбачалася сплата Орендодавцем Новому орендарю штрафу, якщо орендовані приміщення не будуть своєчасно передані останньому.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були своєчасно звільнені спірні приміщення, позивач був позбавлений виконати договірні зобов'язання щодо передачі приміщень Новому орендарю, останнім була заявлена вимога про сплату передбаченого договором штрафу у розмірі 324 429,3 грн. та 6 488,58 грн. пені, яка була визнана позивачем. Також позивач не отримував від Нового орендаря передбаченої договором орендної плати.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України (436-15) до відносин оренди між господарюючими суб'єктами застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За правилами статті 291 Господарського кодексу України (436-15) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено... Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 785 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Разом з тим, окрім неустойки наймодавець має право вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою повернення майна. (ст. 22 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 224 Господарського кодексу України (436-15) ).

При цьому, склад та розмір відшкодування збитків встановлені статтею 225 Господарського кодексу України (436-15) , відповідно до якої збитками є у тому числі штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам...та неотриманий прибуток (втрачена вигода).

Саме на ці складові послався позивач, обгрунтовуючи понесені збитки, розмір яких суди визнали доведеним. Суди також встановили наявність підстав для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків та стягнення пені.

З урахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів на відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст.111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі, про наявність судового рішення, прийнятого у іншій справі після розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій, не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

А відтак, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. у справі №25/65 (rs893983) залишити без змін.