Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Азорський А.П.

від відповідача: Заєць С.А.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р.

у справі № 20-9/391-7/022 Господарського суду м. Севастополя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм"

третя особа Державна податкова інспекція в Совєтському районі Автономної Республіки Крим

третя особа Приватне підприємство "Рост-Крим"

про визнання недійсним договору № 33 від 10.07.2003р. та зобов’язання повернути майно,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм" про визнання договорів недійсними та повернення майна

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 03-04.03.2005р. (суддя С.А.Рибіна), яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. (судді: Н.П.Горошко, В.М.Плут, В.В.Сотула), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.07.2003р. № 33 укладений між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм" та ТОВ "Комбікорм": зобов’язано ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм" повернути ТОВ "Комбікорм" майно, яке розташоване в с. Червонофлотське, Радянського району, Автономної Республіки Крим, загальною вартістю 81300,00 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм" вартість майна в розмірі 81300грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм" подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2005р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біовіткорм" задоволено, рішення Господарського суду м. Севастополя від 03-04.03.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. у справі № 20-9/391 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Севастополя.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер № 20-9/391-7/022, рішенням Господарського суду м. Севастополя 06.02.2008р. (суддя Г.П.Ілюхіна), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. (судді: Т.П.Фенько, О.В.Дугаренко, В.А.Лисенко), виключено з кола третіх осіб ТОВ "Агрофірма Фортуна-Крим", в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Севастополя від 06.02.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

- 10.07.2003р. позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу № 33, за яким позивач зобов’язався передати у власність відповідача майно, техніку, обладнання та інше, що розташовано в селі Червонофлотське Радянського району Автономної республіки Крим на земельній ділянці загальною площею 2,989га, яка належить продавцю на праві постійного користування. Вартість об’єкту купівлі-продажу становить 81300,00 грн.

- 14.07.2003р. позивач та відповідач уклали угоду до договору купівлі-продажу № 33 про акцепт векселя. Відповідно до даної угоди відповідач прийняв на себе зобов’язання по сплаті боргу у сумі 81300,00 грн., який виник перед позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 33 від 10.07.2003р., акцептувати та сплатити в межах тієї ж суми перевідні векселі номінальною вартістю 80560,00 грн. та 740,00 грн. трасовані на нього позивачем.

- 01.07.2003р. між третьою особою –приватним підприємством "Рост-Крим" та позивачем укладено договір цессії, відповідно до якого приватне підприємство "Рост-Крим" уступає позивачу право вимоги за зобов’язаннями ТОВ "Агрофірма "Фортуна –Крим".

- 15-18.07.2003р. відповідач сплатив приватному підприємству "Рост-Крим" емітовані позивачем векселі та виконав зобов’язання за оспорюваним позивачем договором купівлі-продажу.

- на час укладення між позивачем та відповідачем оспорюваного позивачем договору від 10.07.2003р. у зв’язку з наявністю у позивача не сплаченого податкового зобов’язання з 29.01.2002р. всі активи позивача знаходились у податковій заставі.

- 27.06.2003р. керівнику позивача –Гарназі В.А. було вручено попередження, в якому зазначено, що з 26.03.2003р. всі операції з продажу та купівлі майна позивачем повинні письмово узгоджуватись з органами державної податкової служби.

- позивач уклав оспорюваний договір без узгодження з податковим органом.

Згідно ст. 224 ЦК Української РСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було зазначено, 15-18.07.2003р. відповідач сплатив приватному підприємству "Рост-Крим" емітовані позивачем векселі та виконав зобов’язання за оспорюваним позивачем договором купівлі-продажу.

Також господарським судом встановлено, що на момент укладення оспорюваного позивачем договору, позивач мав несплачене податкове зобов’язання у зв’язку з чим його активи знаходились у податковій заставі. Таким чином, ТОВ "Комбікорм", при укладені договору купівлі-продажу № 33 від 10.07.2003 без узгодження з податковим органом, порушив вимоги статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як встановлено господарським судом, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим, будучи залученою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та її правонаступник - Державна податкова інспекція в Совєтському районі АР Крим, будь-яких претензій з приводу укладання спірного договору в судовому засіданні не заявили, з самостійними вимогами в порядку статті 26 ГПК України не звертались.

Крім того, для того, щоб угода мала належну юридичну силу, вона повинна задовольняти ряд умов, а саме: умови про форму, умови про сторони, умови про зміст, умови про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін. Угода укладена з порушенням зазначених умов, законодавством визнається недійсною. Всі недійсні угоди, незалежно від особливостей їхнього конкретного виду, об’єднує одна спільна риса: суперечність правовим нормам.

Як встановлено господарським судом, порушення при укладенні спірного Договору, які б могли бути підставою для визнання його недійсним, позивач не довів та не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують його вимоги.

Отже, враховуючи те, що спірний договір не суперечить правовим нормам та будь-яких вимог з приводу укладання спірного договору податковий орган не заявив, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог..

Враховуючи наведене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. у справі № 20-9/391-7/022 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. у справі № 20-9/391-7/022 –без змін.