18/183 Про визнання правочинів удаваними та переведення прав і обов'язків покупця - 15.10.2008 Прийняття

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 30.09.2008р. № 418 змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Подоляк О.А.

У травні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Медбіоінвест" (далі - позивач) звернулося до господарського суд міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2(далі -відповідач-1), ОСОБА_3(відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3) про визнання правочинів удаваними та переведення прав і обов'язків покупця.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2008р. (суддя Мандриченко О.В.) було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на підставі ст.ст. 64, 65 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2008р. було задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідачів доказів необхідних для повного, всебічного вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.07.2007р.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1. подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Островича С.Е. -головуючого, Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л.) від 13.07.2008р. було відмовлено ОСОБА_1. в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2008р. у справі № 18/183 до розгляду, оскільки нормою ст. 77 ГПК України не передбачено можливість оскарження ухвали про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1. у поданій касаційній скарзі просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2008р. у справі № 18/183 господарського суду міста Києва скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

01.10.2008р. представником ОСОБА_1. було подано заяву про відвід складу суду: Губенко Н.М.- головуючого, Барицької Т.Л., Грека Б.М. Ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду України Москаленка В.С. від 01.10.2008р. було залишено без задоволення подану заяву ОСОБА_1.

15.10.2008р. ОСОБА_3. було заявлено відвід колегії суддів у складі: Губенко Н.М.- головуючого, Барицької Т.Л., Грека Б.М. Ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду України Москаленка В.С. від 15.10.2008р. було залишено без задоволення зазначену заяву ОСОБА_3.

Відзиви на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надано не було, що в силу положень статті - 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали, що оскаржується.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2008р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувалися, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. - 111-7 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст. 75, - 111-5 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-3, перевіривши наявні матеріали на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а касаційні скарги -без задоволення, з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2008р. було витребувано від відповідачів у цій справі документи, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору та відкладено слухання. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 38, 77 ГПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів частини 1 статті 106 та статті - 111-13 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України (1798-12) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Відповідно до ч.1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Приписами даної статті не передбачено можливості оскарження ухвали про витребування доказів.

Разом з тим, звертаємо увагу заявника касаційної інстанції, що у разі задоволення клопотання про витребування доказів господарський суд на підставі ст. 77 ГПК України відкладає розгляд справи та виносить із цього приводу ухвалу. Статтею 77 ГПК України не передбачено можливості оскарження судової ухвали про відкладення розгляду справи.

Крім того колегія суддів Вищого господарського суду України, звертає увагу скаржника, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2008р. було відмовлено у прийняті апеляційної скарги до розгляду, на підставі ст. 106 ГПК України, оскільки вона не підлягає оскарженню, а не повернуто без розгляду на підставі ст. 97 ГПК України, як зазначено скаржником у поданій касаційній скарзі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, зауважує, що за змістом ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.

Статтею 55 Основного Закону визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про відмову ОСОБА_1. у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2008р. є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а також ч. 2 ст. 6 Конституції України, де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) межах і відповідно до Законів України, оскільки ухвала місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , не може бути предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2008р. не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України