ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 02/5004 ( rs388792 ) (rs388792)
Доповідач -суддя Мележик Н.I.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.I.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промышленная компания
"Украинское угольное топливо"
на рішення господарського суду Черкаської області від
16.01.2007 р.
та на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.05.2007р.
у справі № 02/5004 ( rs388792 ) (rs388792)
господарського суду Черкаської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промышленная компания
"Украинское угольное топливо"
до відповідачів: 1) Черкаської обласної ради
2) Черкаського обласного комунального підприємства
"Облпаливо"
за участю третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог на
предмет спору на стороні
відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Черкаська енергетична компанія"
про стягнення 1 326 354,22 грн.
за участю представників:
позивача - Стеценко О.С.
відповідачів - 1) Боковня В.М.
2) не з"явились
третьої особи - не з"явились
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промышленная компания "Украинское угольное топливо"
звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до
Черкаської обласної ради та Черкаського обласного комунального
підприємства "Облпаливо" про стягнення заборгованості за вугільну
продукцію у розмірі 693 408,96 грн. з урахуванням інфляційних
витрат, пені у розмірі 604 250,07 грн., 3% річних у розмірі 28
695,19 грн. та судових витрат.
Позивач просив задовольнити вимоги, посилаючись на обов"язок
відповідача №2 оплатити вартість отриманої вугільної продукції
відповідно до умов укладеного договору. Оскільки відповідач №1 є
власником майна відповідача №2, на них відповідно до статті 543 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
покладено солідарний обов"язок виконання
зобов"язання.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 січня
2007 року (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17
травня 2007 року (судді: Федорчук Р.В., Ткаченко Б.О., Лобань
О.I.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення та постанова мотивовані відсутністю підстав для
стягнення з відповідача №2 оплати за отриману вугільну продукцію в
зв"язку з припиненням його діяльності внаслідок реорганізації
шляхом приєднання до ТОВ "Черкаська енергетична компанія".
Відповідач №1 не перебував у договірних стосунках з позивачем,
тому кредитор також не вправі вимагати від Черкаської обласної
ради виконання обов"язку оплати продукції, як від солідарного
боржника.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промышленная компания "Украинское угольное топливо"
просить скасувати рішення суду першої та постанову апеляційної
інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що
господарським судом неправильно застосовані норми матеріального
права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами норм матеріального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове
рішення" від 29.12.1976р ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
. № 11 зі змінами,
внесеними постановами Пленуму Верховного суду України від
24.04.1981р. № 4, від 25.12.1992р. № 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
, рішення
є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також
посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у
відповідних випадках - на норми Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, на підставі яких визначено права і обов'язки
сторін у спірних правовідносинах.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
господарського суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки
не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини між
сторонами виникли з укладеного між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Торгово-промышленная компания "Украинское
угольное топливо" та Черкаським обласним комунальним підприємством
"Облпаливо" договору на поставку вугільної продукції від
12.03.2004 року, на виконання якого позивач поставив відповідачеві
№2 обумовлений договором товар. Оскільки Черкаське обласне
комунальне підприємство "Облпаливо" розрахувалось за отриману
вугільну продукцію частково, сума заборгованості на 30.10.2004
року складала 481 521,66 грн.
Рішенням Черкаської обласної ради від 17.08.2004р. №17-15/IV,
цілісний майновий комплекс Черкаського обласного комунального
підприємства "Облпаливо", розташований у м. Черкаси, по вул.
Будіндустрії, 9, передано в оренду ТОВ "Черкаська енергетична
компанія" терміном на 5 років, в зв"язку з чим 01.11.2004 року між
орендодавцем та орендарем укладено договір оренди та уточнений
передавальний баланс.
11.11.2004р. розпорядженням цієї ж ради припинено діяльність
відповідача №2 шляхом його реорганізації через приєднання до ТОВ
"Черкаська енергетична компанія", який виступає правонаступником
усіх прав та обов"язків Черкаського обласного комунального
підприємства "Облпаливо".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення
з відповідача №2 заборгованості, місцевий господарський суд
виходив з того, що діяльність останнього припинена у зв"язку з
реорганізацією, про що свідчать вищенаведені обставини та умови
п.п.1.5, 1.6. договору оренди, за якими орендар виступає
правонаступником прав і обов"язків цього підприємства та приєднує
його майно до свого. Також суд першої інстанції вказав на
відсутність договірних відносин з позивачем у відповідача №1, а
тому факт знаходження майна підприємства у власності ради не є
підставою для пред"явлення до неї вимоги про сплату боргу за
отриману відповідачем №2 продукцію.
Господарський суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін
рішення місцевого господарського суду, та, відмовляючи у
задоволенні позовних вимог, послався на ст.14 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, якою
передбачено, що припинення діяльності підприємства, майно якого
передане в оренду, здійснюється шляхом його реорганізації через
приєднання до орендаря з дати видання про це відповідного наказу
органу, уповноваженого управляти майном.
При цьому апеляційний господарський суд послався на ч.3 ст.59
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, яка передбачає, що у разі приєднання одного
або кількох суб"єктів господарювання до іншого суб"єкта
господарювання, до останнього переходять усі майнові права та
обов"язки приєднаних суб"єктів господарювання, діяльність яких
припиняється.
Проте, погодитися з такими висновками судів не можна,
оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи,
зокрема, суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не надали
оцінку довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб -підприємців, виданої станом на 11.01.2007 року.
Згідно даної довідки відсутні записи в реєстрі щодо державної
реєстрації припинення діяльності Черкаського обласного
комунального підприємства "Облпаливо" в результаті приєднання та
державної реєстрації ТОВ "Черкаська енергетична компанія",
утвореного в результаті приєднання станом на день розгляду справи
судом першої інстанції.
В силу вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини на які вона посилається як на
підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст.ст.19, 22 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
припинення діяльності товариства
відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання,
поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням
вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу
товариства. Ліквідація товариства вважається завершеною, а
товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення
запису про це до державного реєстру.
Також спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
врегульовано відносини, які виникають у сфері державної реєстрації
юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Так, відповідно до ст. 33 цього Закону юридична особа
припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та
обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті
злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в
результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками
(учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за
судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим
у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що
припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису
про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної
особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення
врегульовано статтею 37 вказаного Закону.
Відповідно до п.11 ст.37 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації
припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті
приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих
документів.
Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди не
з'ясували, чи внесено запис до ЄДРПОУ про припинення діяльності
Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо" шляхом
реорганізації внаслідок приєднання до іншого товариства, як того
вимагає закон.
У касаційній скарзі та під час розгляду справи у судах
попередніх інстанцій позивач стверджував про те, що Черкаське
обласне комунальне підприємство "Облпаливо" не виключене з ЄДРПОУ,
а тому припинення його діяльності шляхом приєднання до іншого
товариства не можна вважаєти завершеним.
Ці доводи відповідача не були належно перевірені судами.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду або
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Оскільки допущені судами помилки в застосуванні норм
матеріального права призвели до неправильного вирішення спору,
ухвалені у справі постанова і рішення господарських судів не
можуть вважатися законними та обгрунтованими та підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати
об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її
розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які
регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промышленная компания "Украинское угольное топливо"
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 16.01.2007
р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.05.2007р. у справі № 02/5004
( rs388792 ) (rs388792)
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Черкаської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя
Т.П.Козир
Судді
Н.I.Мележик
О.А.Подоляк