Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Кравчука Г.А.,

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.I.

за участю представників сторін:

позивача

не з'явився

відповідача

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Уманьавтодор"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р.

у справі

№12/316/28 господарського суду Чернігівської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Уманьавтодор"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс"

про

визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) "Уманьавтодор" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Продімпекс" про визнання недійсним укладеного сторонами договору купівлі-продажу пшениці четвертого класу на умовах франко-склад (Азовське ХПП).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на дату укладення договору (18.11.2004 р.) не мав на складі обумовленої кількості зерна, чим ввів позивача в оману, тому договір підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог ст. 230 Цивільного кодексу України (435-15) .

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.01.2008 року (суддя Лавриненко Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2006 року (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.I.), в задоволенні позову відмовлено, з тих підстав, що Доповідач: ШаргалоВ.I.

позивачем в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не доведено обставин щодо введення його в оману; відповідач вжив усіх заходів для виконання укладеного між сторонами договору, а саме: придбав у ТОВ "Крим Агро Трест" необхідну кількість пшениці 1570 тон, позивач перерахував кошти за товар вже після переоформлення на нього складської квитанції на цей товар, виписаної Азовським ХПП, а відтак, підстави передбачені ст. 230 ЦК України (435-15) для визнання спірного договору недійсним відсутні.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою ВАТ "Уманьавтодор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник, зокрема, звертає увагу касаційної інстанції на те, що суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги як докази складський звіт Азовського ХПП, довідку Державної хлібної інспекції АРК, акт документальної ревізії Азовського ХПП.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.11.2004 року між ТОВ "Продімпекс" (Продавець) та ВАТ "Уманьавтодор" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продає покупцю товар -пшеницю 4 кл. в кількості 1570 тон на умовах франко-склад шляхом оформлення на покупця оригінала складської квитанції... Сума договору становить 989 100 грн.

Для виконання своїх зобов'язань за договором відповідач придбав у ТОВ "Крим Агро Трест" необхідну кількість пшениці, яка знаходилась на зберіганні на Азовському ХПП, що підтверджується відповідною складською квитанцією та контрактом №18/11-04 від 18.11.2004 року. Придбаний товар був переоформлений на позивача складською квитанцією серії АБ №018289 №186 від 18.11.2004 року. ВАТ "Уманьавтодор" перерахував ТОВ "Продімпекс" передбачені договором кошти, тобто сторони виконали свої зобов'язання за договором.

Відповідно до частини 1 ст. 656 Цивільного кодексу України (435-15) предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За правилами частини 1 ст. 230 названого Кодексу якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

З встановлених судовими інстанціями обставин вбачається, що як на підставу визнання спірного договору недійсним позивач послався на те, що відповідач ввів його в оману щодо наявності товару для продажу. Однак, суди встановили, що ТОВ "Продімпекс" придбало такий товар та передало його покупцеві позивачу на виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, а відтак, з урахуванням норм наведеного законодавства, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки в силу вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія не приймає до уваги доводи скаржника про відхилення судами попередніх інстанцій названих позивачем доказів на підтвердження наведених ним обставин.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Уманьавтодор" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. у справі №12/316/28 залишити без змін.