ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 7/10-07 ( rs649245 ) (rs649245)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка I.В.
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24
квітня 2007 року у справі № 7/10-07 ( rs649245 ) (rs649245)
за позовом
відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в
особі філії Вінницького регіонального управління до суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення
заборгованості, -
Встановив:
У листопаді 2006р. ВАТ КБ "Надра" в особі філії Вінницького
регіонального управління звернулось в господарський суд Вінницької
області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1про стягнення 102456,56 грн. відсотків за
користування кредитом за кредитним договором № 06/09/2004/980-К/76
від 06.09.2004р.
Рішенням господарського суду Вінницької області від
05.02.2007р. залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 24.04.2007 р., позов
задоволено, стягнуто на користь позивача 102456,56 грн. відсотків
за користування кредитом, 1024,57 грн. витрат по сплаті державного
мита,118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення
судового процесу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
у справі рішення, посилаючись на порушення судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 06.09.2004 року між сторонами укладено
кредитний договір №06/09/2004/980-К/76, за яким позивач надав
відповідачу кредит у сумі 500000 грн. терміном на 24 місяці з
06.09.2004 р. до 06.09.2006 р. зі сплатою 25 відсотків річних від
суми виданого кредиту за вказаний період з метою придбання
позичальником насіння соняшнику для переробки на соняшникову олію.
Відповідно до договору, відповідач зобов'язувався щомісячно
сплачувати відсотки по кредиту в термін до 7 числа місяця,
наступного за розрахунковим, та забезпечити повне повернення
позички і відсотків по кредиту в термін до 06.09.2006 р.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що кредит, наданий
позивачем, забезпечується всім майном і майновими правами
відповідача, на які може бути звернуто стягнення в порядку,
встановленому законодавством України.
В пункті 4.5. кредитного договору сторони обумовили, що
позивач має право стягнути достроково з відповідача, у т.ч. шляхом
звернення стягнення на заставлене майно, суму заборгованості
(кредит, відсотки по кредиту) при порушенні ним умов договору,
зокрема при одноразовому простроченні сплати відсотків.
Відповідно до пункту 7.5. кредитного договору, він діє з
моменту підписання і до повного виконання відповідачем зобов'язань
перед позивачем.
Додатковим правочином №2 від 01.10.2004р. до кредитного
договору №06/09/2004/980-К/76 сторони домовились викласти пункт
7.1. договору в редакції, що зокрема, передбачала нарахування
відсотків за кредитом щомісяця на фактичні залишки заборгованості
за кредитом за фактичний час користування кредитом.
26.11.2004 р. сторони уклали додатковий правочин №3 до
кредитного договору про те, що процентна ставка, починаючи з
26.11.2004 р. за користування кредитними коштами в сумі 500000
грн. встановлюється в розмірі 26 % річних.
06.09.2004р. сторонами укладено договір застави нерухомого
майна, для забезпечення своєчасного повернення кредиту за
договором №06/09/2004/980-к/76 від 06.09.2006р. Відповідно до
договору застави відповідач передав в заставу банку обладнання
олійного цеху.
07.09.2004 р. між сторонами у справі укладено договір
іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №4388, у відповідності до
якого, позивач має право у випадку невиконання відповідачем
зобов'язань за кредитним договором №06/09/2004/980-К/76 від
06.09.2004 р. звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати
його відповідно до п.6 цього договору та за рахунок вирученої від
реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими
кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що
визначена на момент фактичного задоволення, включаючи проценти,
неустойку, відшкодування збитків, завданих порушенням
зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а
також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки. Згідно
п.1.2. договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме олійний
цех з прибудовами, вагова з підвалом, що знаходяться за адресою:
Вінницька область, Вінницький район, с. Горбанівка, вул.
Першотравнева, 53.
У відповідності до пункту 5.4. договору іпотеки звернення
стягнення на предмет іпотеки здійснюється у безспірному порядку на
підставі виконавчого напису нотаріуса; при цьому, витрати
позивача, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним
зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, також
забезпечуються цією іпотекою в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав. Станом
на 03.12.2004р. заборгованості відповідача по кредитному договору
від 06.09.2004р. становила по кредиту - 500000,00 грн., 828,89
грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту,
28733,61 грн. несплачених відсотків по кредиту та 330,36 грн. пені
за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту, що складає
529892,86 грн.
10.12.2004 року приватним нотаріусом Вінницького міського
нотаріального округу було вчинено виконавчий напис зареєстрований
за №3102, про звернення стягнення на нерухоме майно відповідача,
заставлене за договорами застави та іпотеки укладеними сторонами.
На виконання виконавчого напису 21.12.2004р. ВДВС Вінницького
районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження
по виконанню даного виконавчого документу.
01.09.2005р. відбулися прилюдні торги з реалізації
заставленого майна. Виручені від реалізації заставленого майна
кошти було розподілено державним виконавцем та перераховано
стягувачу - ВАТ КБ "Надра" у сумі 25512,00грн. згідно платіжного
доручення №409 від 28.09.2005р. та 529280,00 грн. згідно
платіжного доручення №362 від 21.09.2005р. Непогашеною залишилась
сума 102456,56 грн. відсотків донарахованих банком за період з
моменту вчинення виконавчого напису нотаріусом до фактичного
зарахування коштів на рахунок позивача, а саме з 10.12.2004р. по
27.09.2005р..
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої
інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з
посиланням на ст.ст. 599, 1049 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та на пункт
7.5 кредитного договору, яким передбачено, що договір набирає сили
з моменту підписання і діє до повного виконання відповідачем
зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про
наявність правових підстав для задоволення позову та стягненню
суми відсотків донарахованих позивачем.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають
фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, грунтуються на
правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням
процесуальних норм, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а
тому підстав для зміни або скасування постанови суду не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007
року у справі № 7/10-07 ( rs649245 ) (rs649245)
-без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк I.В.
Гончарук П.А.