Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії

"Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 26.06.2008 року

у справі № 6/377

господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії

"Київенерго"в особі філії "Теплові розподільчі мережі"

до Відкритого акціонерного товариства

"Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 3574040,47 грн.

за участю представників:

позивача – Матвеєвої В.П.

відповідача – Ульянчука Ю.А., Шулика К.В.

В травні 2007 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"в особі філії "Теплові розподільчі мережі"звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"про стягнення 3 574 040,47 грн. заборгованості за послуги з підвищення тиску холодної води та судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2008 року (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 988 780,44 грн. боргу та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 року (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2005 року між ВАТ "АК "Київводоканал" та АЕК "Київенерго" укладено договір № 1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води, предметом якого є надання позивачем відповідачу послуг з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями.

Порядок визначення вартості послуг, наданих позивачем, передбачено розділом 3 договору.

Так, пунктом 3.1. цього договору передбачено, що для забезпечення позивачу можливості розрахувати вартість наданих послуг за звітній місяць, відповідач до 15 числа місяця, наступного за звітним, надсилає йому інформаційну довідку про фактичні обсяги наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по місту Києву за звітний місяць у грошовому вимірі та фактичне надходження коштів від усіх споживачів міста Києва у звітному місяці.

Також позивач щомісячно не пізніше 17 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, складає акт прийому-передачі послуг та передає його відповідачу, а останній, в свою чергу, підписує акт або надсилає позивачу мотивовану відмову від його підписання.

Вартість послуг, які відповідач зобов"язався сплатити позивачу, складає 3,3% від коштів, які надійшли на рахунок відповідача від усіх споживачів міста Києва за послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідач також зобов"язався оплачувати вартість наданих позивачем послуг з підвищення тиску холодної води протягом 10 днів з моменту підписання акту прийому –передачі цих послуг (пп.2.2., 2.3.).

Строк дії договору встановлено до 31.12.2005 року (п. 6.1).

Відповідно до підписаних сторонами актів за липень-грудень 2005 року позивачем надано відповідачу послуг з підвищення тиску холодної води на загальну суму 5 001 899,02 грн.

Протягом дії договору відповідач частково оплатив надані позивачем послуги у розмірі 1 427 858,55 грн.

Заборгованість станом на 01.01.2006 року становила 3 574 040,47 грн.

Перерахування коштів за послуги з підвищення тиску холодної води здійснювалось відповідачем на користь позивача на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 80 від 27.01.1997 року державним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації шляхом розщеплення коштів.

Відповідно до інформації комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації за послуги з підвищення тиску холодної води в 2006 р., січні-березні 2007 р. позивачу сплачено 4 304 556,29 грн., з яких 3 719 296,26 грн. є платежами за поточні послуги, а 585 260,03 грн. - платежами за минулі періоди (борги).

Місцевий суд, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог, виходив з того, що Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації правомірно віднесло в рахунок погашення заборгованості за інші періоди кошти від споживачів, що надходять в структуру водопостачання та водовідведення. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що позивач протягом 2006-2007 років, тобто, після закінчення строку дії договору продовжував надавати послуги з підвищення тиску холодної води, тому сплачені споживачами грошові кошти у розмірі 3 719 296,26 грн., як поточні платежі, підлягають зарахуванню в рахунок послуг, наданих позивачем у вказаному періоді.

Такі висновки місцевого господарського суду не можна визнати правомірними з огляду на наступне.

Поклавши на відповідача обов"язок щодо сплати останнім заборгованості за надані до квітня 2007 року послуги з підвищення тиску холодної води, суд першої інстанції необгрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Суд апеляційної інстанції при повторному розгляді справи, дотримуючись вимог ст. 43 ГПК України, усунув вказані порушення, повно та об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, апеляційний господарський суд вірно встановив, що умовами укладеного договору передбачено, що частина послуг, неоплачена населенням через Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації, доплачується в строки по мірі погашення дебіторської заборгованості самими споживачами послуг, а тому попередні борги погашаються в порядку до застосування алгоритму з надходження коштів. Таким чином, спір може виникнути лише при порушенні розрахунків за правилами алгоритму.

Визначений договором розмір 3,3% від суми коштів, що надійшла від населення на рахунок відповідача, повністю перерахований останнім позивачу, що передбачено п.2.2. договору.

Статтями 598 та 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією Київського апеляційного господарського суду про недоведення позивачем, в силу статті 33 ГПК України обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог у зв"язку з відсутністю станом на 01.04.2007 року заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з підвищення тиску холодної води по договору №1 від 01 липня 2005 року.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 року у справі № 6/377 залишити без змін.