Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Тетенко В.В.

від відповідача: Голубева Н.А.

розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна України

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008р.

у справі № 2-13/17436-07 Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Фонду державного майна України

до Фонду майна Автономної Республіки Крим

про стягнення 125334,82 грн.,

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про стягнення з відповідача шкоди у сумі 125334,82 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2008р. (суддя А.І.Жукова.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 р. (судді: В.А.Лисенко, З.Д.Маслова,Т.П.Фенько ), в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим у даній справі судовими рішеннями, Фонд державного майна України подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2008р. і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Фонду державного майна України мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Фонду державного майна України не підлягає задоволенню.

Як вже було зазначено, позивач просить стягнути з відповідача шкоду у сумі 125334,82 грн.

Із оскаржуваних позивачем судових рішень випливає, що позивач та відповідач не перебувають в договірних (зобов’язальних) відносинах.

Звернувшись до господарського суду з вимогою щодо стягнення з відповідача шкоди у розмірі 125334,82 грн. позивач вважає, що відповідач має виконати деліктне зобов’язання, в якому саме відповідач протиправно та винно діючи саме цією протиправною та винною поведінкою заподіяв шкоду позивачу, який у даному випадку є потерпілим.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Як випливає з припису даної правової норми, для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду, необхідною є встановлення наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Господарським судом встановлено:

За рішеннями судів щодо стягнення заборгованості з заробітної плати на користь працівників ліквідованих представництв відповідача органами виконання судових рішень з позивача стягнуто оспорювану позивачем суму (125334,82 грн. ).

Таким чином, оспорювана позивачем сума у розмірі 125334,82 грн. стягнута з позивача не відповідачам, а органом виконання судових рішень, що свідчить про те, що відповідач не здійснював протиправної поведінки, що потягнула за собою стягнення з позивача органом виконання судових рішень, а не відповідачем, оспорюваної суми у розмірі 125334,82грн., яку позивач вважає шкодою.

За таких обставин, відповідач не наніс позивачу шкоди, оскільки в даних обставинах не знаходився з позивачем в абсолютних цивільних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволення позовних вимог та вважає постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. у справі № 2-13/17436-07 такою, що відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 р. по справі № 2-13/17436-07 залишити без змін.