ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 р.
№ 8/139
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs1771737) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю"Фрегат" та Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року у справі № 8/139 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Фрегат" до Відкритого акціонерного товариства"Південтеплоенергомонтаж" про стягнення суми та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Фрегат" про визнання неукладеним договору № 12/02 на виконання будівельно –монтажних робіт,-
Встановив:
У лютому 2006р. ТОВ "Фрегат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ"Південтеплоенергомонтаж", з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 11653,68 грн. основного боргу, 2057,12 грн. пені, 324,80 грн. 3 % річних, 1016,35 грн. збитків від інфляції, 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060,00 грн. транспортних витрат, 427752,15 грн. неодержаного прибутку та розірвання контракту № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт від 1 березня 2005р.
ВАТ"Південтеплоенергомонтаж" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до ТОВ "Фрегат" про визнання контракту № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт від 1 березня 2005р. неукладеним.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14 вересня 2006р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008р., первісний позов задоволено частково в сумі 190984,40 грн. Розірвано контракт № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт при капітальному будівництві комплексу доменної печі № 5 ВАТ"Єнакіївський металургійний завод" від 1 березня 2005р.
Стягнуто з ВАТ"Південтеплоенергомонтаж" на користь ТОВ "Фрегат" 11653,68 грн. основного боргу, 2057,12 грн. пені, 324,80 грн. 3% річних, 1016,35 грн. збитків від інфляції, 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом,
Доповідач: Гончарук П.А.
проживанням та витрати на відрядження працівників, 25060,00 грн. траспортних витрат, 1994,84 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Фрегат", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги за первісним позовом про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку у сумі 427752,15 грн. та задовольнити позов в цій частині, а в іншій частині рішення залишити без змін.
У касаційній скарзі ВАТ"Південтеплоенергомонтаж", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У доповненнях до касаційної скарги ВАТ"Південтеплоенергомонтаж", вказуючи на безпідставність задоволення позову щодо стягнення 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060,00 грн. транспортних витрат, просить скасувати рішення в цій частині та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні даної частини позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фрегат", посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, ВАТ"Південтеплоенергомонтаж" просить залишити її без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, суд вважає, що касаційна скарга ТОВ "Фрегат" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ВАТ"Південтеплоенергомонтаж" підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 1 березня 2005р. між ВАТ"Південтеплоенергомонтаж" (генпідрядник) та ТОВ "Фрегат" (субпідрядник) укладено контракт № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт при капітальному будівництві комплексу доменної печі № 5 ВАТ"Єнакіївський металургійний завод", відповідно до п.2.1 якого субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи на будівництві комплексу доменної печі, згідно переліку робіт субпідрядника( додаток № 1), здає виконані роботи в обумовлені строки генпідряднику і замовнику, приймає участь в здачі закінчених об’єктів будівництва в цілому Державній комісії, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об’єкту за свій рахунок дефекти, зумовлені неякісним виконанням робіт.
Відповідно до п.9.1. контракту, позивач за первісним позовом виконує роботи у відповідності з вимогами проектної документації, будівельних норм і правил, стандартів, ТУ та інших НТД і інструкцій, графіків виконання робіт.
Договірна ціна робіт, що доручені до виконання позивачу за первісним позовом, складає 5000000,00 грн.
Згідно п.4.1. контракту строк виконання робіт по контракту встановлено: початок –1 лютого 2005р., закінчення -19 серпня 2005р.
Пунктом 5.2. контракту передбачено, що відповідач за первісним позовом протягом 20 банківських днів від дати підписання цього контракту перераховує позивачу за первісним позовом аванс в сумі, погодженій сторонами. Наступне авансування здійснюється по розрахунках позивача за первісним позовом, які надаються в письмовій формі до 15 числа поточного місяця, в сумі і в строки, погоджені сторонами контракту. Погашення авансу здійснюється в місяць, наступний за тим, в якому отримано аванс.
Пунктом 5.3. контракту передбачено, що відповідач за первісним позовом здійснює проміжні платежі за виконані роботи в розмірі 93 відсотків від договірної вартості виконаних позивачем за відповідний період робіт. Решту суми відповідач за первісним позовом оплачує при остаточних розрахунках з позивачем згідно п.5.5.
Позивачем, на виконання умов договору, виконані роботи на загальну суму 114027,60 грн., які відповідачем оплачено частково.
На час розгляду справи заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем становить 11653, 66грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, встановивши дані обставини справи, враховуючи вимоги ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, п. 15.5 контракту укладеного сторонами, дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом про стягнення 11653,68 грн. основного боргу, 2057,12 грн. пені, 324,80 грн. 3 % річних, 1016,35 грн. збитків від інфляції, 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060,00 грн. транспортних витрат підлягають задоволенню.
Зважаючи на вимоги ст. 849 ЦК України, суд першої інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом щодо розірвання контракту № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт від 1 березня 2005р. слід задовольнити.
Оскільки позивачем за первісним позовом належним чином не обґрунтовано розміру неодержаного прибутку, місцевий господарський суд, враховуючи вимоги ст. 42 ГК України, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимоги в частині стягнення 427752,15 грн. неодержаного прибутку слід відмовити.
Щодо зустрічних позовних вимог, про визнання контракту № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт від 1 березня 2005р. неукладеним, суд першої інстанції встановивши, що позивачем за первісним позовом виконувались будівельні роботи, відповідачем дані роботи приймались і частково оплачувались, що свідчить про виникнення правовідносини між сторонами, враховуючи вимоги ст. 181 ГК України, дійшов висновку, що у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
Суд апеляційної інстанції погодився з даними висновками місцевого суду.
При розгляді вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом, попередні судові інстанції з достатньою повнотою встановили обставини справи, дійсні права і обов'язки сторін, і виходячи від встановленого та вимог закону дійшли до правильного висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення 11653,68 грн. основного боргу, 2057,12 грн. пені, 324,80 грн. 3 % річних, 1016,35 грн. збитків від інфляції, розірвання контракту № 12/02 на виконання будівельно - монтажних робіт від 1 березня 2005р. та відмовили у задоволенні вимог за первісним позовом про стягнення 427752,15 грн. неодержаного прибутку та вимог за зустрічним позовом.
Проте з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060,00 грн. транспортних витрат, погодитись не можна виходячи з наступного.
Пунктом 12.2 контракту встановлено, що генпідрядник забезпечує розміщення в гуртожитку персоналу субпідрядника, відрядженого для виконання робіт згідно з обопільно погодженим графіком, а також вирішує питання організації харчування та надання першої медичної допомоги. Перевезення працівників на об’єкт та оплата витрат, пов’язаних з відрядженням, покладається на субпідрядника. Генпідрядник компенсує ці витрати одночасно з оплатою виконаних робіт, по фактичній чисельності робітників субпідрядника, відряджених для виконання робіт, але не вище нормативної чисельності, встановленої по нормативній трудомісткості виконаних субпідрядником робіт.
Наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002р. № 237/5 (v0237202-02) затверджена типова форма акту приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в.
Пунктом 5.6 контракту встановлено, що акти приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в, є підставою для оплати виконаних робіт.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на виконання вищезазначеного пункту контракту, приймання підрядних робіт здійснювалось поетапно, відповідно до актів виконаних робіт за формою № КБ-2в № 1321, № 1398, № 1397, № 1310, № 1320 укладені між генпідрядником та субпідрядником, які є підставою для оплати виконаних робіт.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Укладаючи акти виконаних робіт за формою № КБ-2в № 1321, № 1398, № 1397, № 1310, № 1320 до контракту сторони належним чином погодили розмір витрат субпідрядника пов’язаних з проїздом, проживанням та відрядженням працівників, який підлягає відшкодуванню генпідрядником за контрактом.
Таким чином, суди першої та другої інстанції в порушення норм матеріального права дійшли помилкового висновку, що з ВАТ"Південтеплоенергомонтаж" на користь ТОВ"Фрегат" підлягає стягненню 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників.
Згідно ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно пункту 8.1 контракту, постачання всіх матеріальних ресурсів для робіт по цьому контракту здійснює субпідрядник.
На вказані умови контракту та норму матеріального права попередні судові інстанції не звернули належної уваги і в порушення норм матеріального права, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення 25060 грн. транспортних витрат.
За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині позову щодо стягнення 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060 грн. транспортних витрат і відповідно судових витрат підлягають скасуванню.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій в даній частині позовних вимог повно встановлені обставини справи, що мають значення для справи, проте дана неправильна оцінка умовам контракту, суд вважає за можливе в частині стягнення 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060 грн. транспортних витрат, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Фрегат" залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 14 вересня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року у справі № 8/139 в частині стягнення 150872,45 грн. витрат пов’язаних з проїздом, проживанням та витрат на відрядження працівників, 25060 грн. транспортних витрат, судових витрат - скасувати і цій частині позову відмовити.
В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року у справі № 8/139 –залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Фрегат" на користь Відкритого акціонерного товариства"Південтеплоенергомонтаж" 1759,32 грн. державного мита.
Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року у справі № 8/139.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді nbspВовк І.В.
Стратієнко Л.В.