240/1908/20 Про визнання протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не проведення перерахунку особі посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати; зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України провести перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням - 18.10.2022 Прийняття

за касаційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 (головуючий суддя: Лавренчук О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 (колегія у складі: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Курка О.П., Гонтарука В.М.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 та множення на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (2262-12) , постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (704-2017-п) та норми приміток Додатків 1-14 до неї, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (45-2008-п) ;

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 та множення на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (2262-12) , постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (704-2017-п) та норми приміток Додатків 1-14 до неї, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (45-2008-п) , та надати (направити) оновлені дані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для перерахунку пенсії Позивачу з врахуванням виплачених сум.

2. В обґрунтування позову позивач вказує, що йому у квітні 2018 року ГУ ПФУ в Житомирській області було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018, обчислення якої було здійснено виходячи з розміру грошового забезпечення, до якого було включено посадовий оклад у розмірі 5 920,00 грн, оклад за військовим званням (підполковник) у розмірі 1 410,00 грн та надбавка за вислугу років 50% у розмірі 3 665.00 грн, на підставі довідки відповідача. Під час отримання щомісячного розміру пенсії у січні 2020 року позивач встановив різницю в повному грошовому забезпеченні та звернувся до ГУ ПФУ у Житомирській області і Адміністрації Державної прикордонної служби України з вимогою щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії, виготовлення та надання (направлення) оновлених довідок до пенсійного органу (додатки 10,11) відповідно. Отримавши повідомлення про відмовні рішення та роз`яснення в розрахунку виплаченої пенсії, позивач звернувся до суду з позовом, вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, а не з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 та множення на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (2262-12) , постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (704-2017-п) (далі - Постанова КМУ № 704) та норми приміток Додатків 1-14 до неї, "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (45-2008-п) .

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби провести ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 та множення на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (2262-12) , постанови КМУ №704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї, "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (45-2008-п) , та надати (направити) оновлені дані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що для коректних розрахунків посадового окладу та окладу за військовим званням позивача варто застосовувати мінімальний множник, а саме 50 відсотків мінімальної заробітної плати на відповідний рік.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що згідно з постановою КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 27.10.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Калашнікова О.В., судді: Білак М.В., Губська О.А.

9. Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у вищезазначеній справі.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2021 задоволено заяви суддів Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А. про самовідвід. Відведено суддів Калашнікову О.В., Білак М.В., Губську О.А. від участі у розгляді справи № 240/1908/20.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 18.10.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та з січня 2005 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) . Вислуга років в календарному обчисленні - 25 років, в пільговому обчисленні - 32 роки. Посада-заступник начальника тилу 9 прикордонного загону ПРУ ДПСУ, військове звання - підполковник (а.с. 8).

14. В січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням, у якому просив оформити, надати (направити) до ТУ ПФУ в Житомирській області оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку з 01.01.2018, 01.01.2019 та з 01.01.2020, раніше призначеної пенсії з урахуванням розмірів окладів за посадою і військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018, 2019, 2020 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) (а.с. 21-22).

15. Листом №11/В-1209 від 17.02.2020 Адміністрація Державної прикордонної служби України фактично відмовила в задоволенні заяви позивача та повідомила ОСОБА_1 про те, що при визначенні станом на 01.03.2018 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також відсоткової надбавки за вислугу років, діючим військовослужбовцям та в подальшому для перерахунку пенсій за відповідною або аналогічною посадою колишнім військовослужбовцям, Адміністрація Державної прикордонної служби України керувалась правовою нормою прямої дії, а саме нормативно-правовим актом, тобто пунктом 4 постанови Кабміну №704, а не примітками до додатків 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабміну №704, які в частині встановлення конкретної розрахункової величини, що множиться на тарифний коефіцієнт, суперечать нормі цього ж нормативно-правового акту (а.с. 24).

16. Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

21. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (2262-12) (далі - Закон №2262-XII (2262-12) ).

22. Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

23. Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

24. Положеннями частин другої - четвертої зазначеної статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

25. 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

26. Відповідно до пункту 10 цієї Постанови, вона набирає чинності з 01.03.2018.

27. Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття рішень, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

28. У свою чергу, у примітці 1 Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

29. У примітці Додатку 14 до Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

30. Водночас, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (103-2018-п) (далі - Постанова КМУ № 103), якою пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

31. Спірним у даному випадку є питання застосування положень пункту 4 в співвідношенні до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови КМУ № 704, а саме визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.

32. Станом на час прийняття постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

33. У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

34. У додатках 1 та 14 до постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

35. Тобто вказані додатки до пункту 4 постанови № 704 дублювали положення пункту 4 постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

36. У подальшому постановою № 103 внесено зміни до постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)", вказавши цю розрахункову величину як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

37. Однак зміст приміток до додатків 1 та 14 до постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї постанови.

38. Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".

39. При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038 (1038-2020-п) , яка застосовується з 01.10.2020.

Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:

" 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (704-2017-п) . У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.

Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.".

Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:

" 1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (704-2017-п) . У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.

3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.".

40. Поряд із цим Суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

41. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 (870-2005-п) були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила №870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

42. За змістом пункту 20 вказаних Правил, у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

43. Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 (z0381-05) , також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

44. Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

45. Крім того, пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ (1774-19) , який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

46. При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ (1774-19) , за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

47. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ (1774-19) не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови КМУ № 704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

48. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

49. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №520/5794/2020, від 10.09.2021 у справі №480/5496/20, від 08.06.2022 у справі №1.380.2019.004323, від 09.06.2022 у справі №200/11472/20-а.

50. Також, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 дійшов, серед іншого, такого висновку.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ (1774-19) обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.".

51. Зважаючи на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

52. Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

53. Викладені в касаційній скарзі доводи відповідача щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій підтвердилися під час розгляду даної справи в порядку касаційного провадження.

54. Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

55. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.