Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.12.2006 (суддя: С.Івченко) позовні вимоги задоволені частково, за ТОВ "Чернігівнафтопостач" визнано право власності у новоствореній речі -приміщенні магазину по АДРЕСА_1 з часткою в розмірі 152,06 кв.м., виходячи з питомої ваги поліпшень -38,9% від загального розміру орендованого майна -390,9 кв.м. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом прийнята до уваги здійснена на виконання ухвали суду незалежна оцінка нежитлового підвального приміщення, вартість приміщення на початку та після введення магазину в експлуатацію.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в касаційній скарзі просять рішення суду скасувати, в позові відмовити, так як непогодження з співвласниками спірних приміщень договору оренди призвело до визнання на підставі рішення районного суду недійсним договору оренди, що укладений між фондом комунального майна та ТОВ "Чернігівнафтопостач".

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене, касаційна інстанція констатує, що в описовій, мотивувальній та резолютивній частині рішення не йдеться про права та обов'язки касаторів. Касаторами до господарського суду першої інстанції не подано документи, що свідчать про право власності зазначених фізичних осіб на відбудовані підвальні приміщення поАДРЕСА_1

У касаційній скарзі не зазначено в чому саме порушені права та охоронювані законом інтереси в контексті ст. 2 ГПК України, не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між рішенням господарського суду, що оскаржується та правами касаторів.

Вищий господарський суд України зазначає, що касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що судове рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі не спростовують висновки господарського суду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-8, - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Чернігівської області від 26.12.2006 у справі № 9/172 господарського суду Чернігівської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.