Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

прокурора –Сахно Н.В. від третьої особи 1 – не з’явився від позивача –Чубук Є.А. від третьої особи 2 – Уланов І.В. від відповідача 1 –Мазуренко М.В., Горова В.А. від відповідача 2 –Пирков П.О. від третьої особи 3 –не з’явився від відповідача 3 –не з’явився від третьої особи 4 –Поліщук Т.А.

ВАТ "Київський радіозавод" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом про визнання права власності за позивачем на об'єкти нерухомості: будівлю-склад (поз. 520 акту, інв. № 020256), будівлю-склад (позв.521 акту, інв. №020257), про зобов'язання ПП "Світло" звільнити приміщення будівлю-склад (поз. 520 акту, інв. № 020256), будівлю-склад (позв.521 акту, інв. № 020257) та спонукання КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" вчинити державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості.

01 лютого 2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати право власності за позивачем на об'єкт нерухомості: будівлю-склад (площею 214,3 кв.м., позв.521 Акта інв. № 020257), розташований за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099; зобов'язати ПП "Світло" звільнити приміщення - будівлю-склад (площею 214,3 кв.м., позв.521 Акта інв. № 020257), розташований за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099, для здійснення позивачем своїх прав володіння та користування; спонукати КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна" вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості - будівлю-склад (площею 214,3 кв.м., позв.521 Акта, інв. № 020257), розташований за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12 квітня 2006 року по справі №2/654 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено в установленому порядку виникнення у нього права власності на зазначені об'єкти нерухомості і права витребування об'єктів нерухомості; з посиланням на ст. 35 ГПК України судом зазначено, що акт приймання-передачі майна від 08 серпня 2003 року визнаний постановою Вищого господарського суду України від 16 червня 2005 року у справі №30/438-2/344 таким, що не підтверджує набуття права власності на зазначене у ньому майно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 12 квітня 2006 року у справі №2/654, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 жовтня 2006 року рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року у справі №2/654 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2008 року у справі №2/654-40/577 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 червня 2008 року у справі №2/654-40/577 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15 лютого 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, вважаючи винесені рішення та постанову такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги.

Касаційні вимоги ґрунтуються, зокрема на ст.ст. 28, 35, 38, 41, 42, 43, 84, 104 ГПК України, ст.ст. 22, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.15 Додатку 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, ст.ст. 21, 25, 37 Закону України "Про власність", посиланнях на те, що при дослідженні доказів, судом першої та другої інстанції не прийнято до уваги раніше прийняті судові рішення по іншим справам, які безпосередньо стосуються предмету цього спору; Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), відповідно до якого інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення; відсутності правової оцінки Акту від 18 квітня 1997 року приймання майна.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.

29 травня 1996 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №569 (569-96-п) "Про реорганізацію державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

Згідно п.2 даної Постанови Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії разом із робочою групою доручено провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств за додатком; у тримісячний термін підготувати роздільні баланси новостворених підприємств, розробити їх статути, затвердити керівників цих підприємств та розглянути питання про доцільність створення об'єднань нових підприємств.

Додатком до Постанови передбачено створення 22 нових підприємств шляхом поділу, в тому числі ДП "Київський радіозавод".

З наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 129Д від 04 липня 1996 року вбачається, що створено ДП "Київський радіозавод" на базі цехів, відділів, перелічених у зазначеному наказі, зокрема, на базі цеху 470, відділу 746.

Наказом Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" №18 від 13 лютого 1997 року "Про розподіл майна" вирішено для підготовки матеріалів і складання розподільчого балансу створити комісію, затвердити структуру Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", при цьому включити до складу "Київський радіозавод" майно, перелічене в наказі, серед якого зазначено цех 470, відділ 746.

Протоколом № 6 засідання галузевої комісії Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємства від 27 березня 1997 року схвалено загальну схему реструктуризації заборгованості Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" у зв'язку з тим, що при розподілі майна Державного підприємства Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" за постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 року № 569 (569-96-п) залишилося майно, перелік якого зазначений цим пунктом протоколу, яке новостворені підприємства не мають можливості взяти на свій баланс, пропонується залишити це майно на Виробничому об'єднанні "Київський радіозавод", як юридичну особу, з віднесенням на нього частини боргу.

18 квітня 1997 року заступником Міністра Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України затверджений Акт приймання Виробничим об'єднанням "Київський радіозавод" майна, яке залишилося після виділення новостворених підприємств. Постановою Кабінету Міністрів № 987 від 08 вересня 1997 року (987-97-п) "Про створення державної акціонерної холдінгової компанії "Київський радіозавод" підтримано пропозицію Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", погоджену з Міністерством промислової політики, Міністерством економіки, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" на базі Державного підприємства "Київський радіозавод".

Даною постановою Кабінет Міністрів України доручив Міністерству промислової політики виступити засновником Компанії і затвердити її статут, призначити голову правління та за погодженням з Міністерством економіки і Фондом державного майна затвердити склад спостережної ради Компанії, Міністерству промислової політики за участю Фонду державного майна створити в установленому порядку - передати до статутного фонду Компанії майно Державного підприємства "Київський радіозавод".

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 08 вересня 1997 року (987-97-п) Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 09 жовтня 1997 року видано наказ № 267, за п. 2 якого засновано Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод". Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності" № 1190 (1190/98) від 27 жовтня 1997 року доручено Кабінету Міністрів України здійснити передачу до 01 квітня 1999 року в установленому порядку до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, що становлять основу космічної галузі країни, та акцій (паїв, часток), які перебувають у державній власності, та господарських товариств, у тому числі тих, що утворені за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до даного Указу Президента України Розпорядженням Кабінету міністрів України № 236-Р від 25 березня 1999 року (236-99-р) вирішено прийняти пропозицію Мінекономіки і Національного космічного агентства України, погоджену з Національним агентством з управління державними корпоративними правами, Мінпромполітики, Фондом державного майна та Держкомстатом, про передачу до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, що становлять основу космічної галузі, зокрема, Державної акціонерної холдінгової компанії "Київський радіозавод" до сфери управління Національного космічного агентства України.

На виконання Розпорядження Кабінету міністрів України № 236-Р від 25 березня 1999 року (236-99-р) Національним космічним агентством України 24 січня 2000 року прийнятий наказ № 8, за яким вирішено організувати підготовку та подання до Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення приватизації майна та реорганізацію Державної акціонерної холдінгової компанії "Київський радіозавод".

Відповідно до п.1 наказу Національного космічного агентства України № 9 "Про створення державного підприємства "Київський радіозавод" від 24 січня 2000 року ДП "Київський радіозавод" створюється з наданням йому прав юридичної особи, зокрема, на базі відділу 746 та цеху 470 Державної акціонерної холдінгової компанії "Київський радіозавод", відокремленого госпрозрахункового структурного підрозділу "Будсервіс" Науково-технічного центру точної механіки.

Дарницькою районною державною адміністрацією 18 лютого 2000 року за №03507 було зареєстровано ДП "Київський радіозавод" .

07 серпня 2003 року Національним космічним агентством України прийнятий Наказ від 07 серпня 2003 року за № 170 "Про перетворення Державного підприємства "Київський радіозавод" у Відкрите акціонерне товариство "Київський радіозавод" шляхом корпоратизації.

На виконання зазначеного наказу між Національним космічним агентством України та ВАТ "Київський радіозавод" 08 серпня 2003 року складено Акт приймання-передавання нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству, який згідно п. 2 Наказу Національного космічного агентства України № 137 від 31 травня 2005 року є невід'ємною частиною наказу № 170 від 07 серпня 2003 року.

За змістом Акту передачі майна Державного підприємства "Київський радіозавод" у власність Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод", складеного між Національним космічним агентством України та Відкритим акціонерним товариством "Київський радіозавод", залишкова вартість основних засобів складає 60 030,00 грн.

Згідно Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 02 березня 1993 року (158-93-п) , інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс. Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

На підставі результатів інвентаризації складається перелік майна, що підлягає приватизації, яке у подальшому за актом передається у власність товариства, і є правовстановлюючими документами.

При цьому Господарськими судами попередніх інстанції встановлено, що розбіжності щодо ідентифікації майна, допущені при складанні розподільчих або передавальних балансів, є наслідком помилки при здійсненні інвентаризації майна та позбавляє можливості встановити юридичний факт здійснення корпоратизації конкретного об'єкту.

У постанові апеляційного господарського суду зазначено, що враховуючи те, що здійснення корпоратизації майна проводиться у порядку та органами, визначеними законом, та у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу про корпоратизацію об'єкту, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання Звіту про оцінку майна - додатково виявлених необоротних активів ДП "Київський радіозавод" правовстановлюючим документом, на підставі якого у ВАТ "Київський радіозавод" виникло право власності на будівлю-склад (площею 214,3 кв.м., позв.521 Акта, інв. № 020257), розташований за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099.

Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року (z0157-02) , для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені даним Положенням.

Господарськими судами попередніх інстанції встановлено, що між ПП "Світло" та Виробничим об'єднанням "Київський радіозавод" 12 грудня 2003 року укладено договір купівлі-продажу складу реагентів корпусу № 90, складу № 507 (металевий) на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Якименко В.О. Київського міського нотаріального округу за № 4292 та зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна під реєстровим № 5478п.

На підставі зазначеного договору ПП "Світло" набуло право приватної власності на склад реагентів корпусу № 90 (літера Ц), загальною площею 105,60 кв.м. та на склад № 507 (металевий) (літера У), загальною площею 214,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

Судами встановлено, що вказаний договір купівлі-продажу є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнаний.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Виходячи з викладеного господарські суди дійшли до висновку, що договір купівлі-продажу складу реагентів корпусу № 90, складу № 507 (металевий) на аукціоні, укладений 12 грудня 2003 року між ПП "Світло" та Виробничим об'єднанням "Київський радіозавод", є документом, який встановлює право власності ПП "Світло" на спірне майно, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ПП "Світло" негайно звільнити приміщення - будівлю-склад (площею 214,3 кв.м., позв.521 Акту, інв. № 020257), розташований за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099, для здійснення позивачем своїх прав володіння та користування.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги про спонукання КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна" вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості - будівлю-склад (площею 214,3 кв.м., позв.521 Акту, інв. № 020257), розташований за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099, безпідставні, враховуючи те, що судом не визнано право власності ВАТ "Київський радіозавод" на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення та постанову на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги ВАТ "Київський радіозавод" такими, що не знайшли свого підтвердження, а тому погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів і залишає без змін оскаржувані у даній справі рішення та постанову.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ВАТ "Київський радіозавод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 15 лютого 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 червня 2008 року у справі № 2/654-40/577 залишити без змін.