5/23 Про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу, зобов'язання повернути майно - Текст документа

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2007 р. (суддя Змеул О.А.) в задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення об'єкта оренди відмовлено повністю. Прийнято відмову позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 8 893,99 грн., 3 % річних в розмірі 2 465,35 грн. та суми пені в розмірі 7 208,51 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 р. (судді -Джихур О.В., Виноградник О.М., Білецька Л.М.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2007 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач та треті особи не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Відзиву від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2004 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та ЗАТ "Енерговугілля" укладено договір оренди № 16-59 цілісного майнового комплексу державного підприємства -Олександійської ТЕЦ № 3 ДХК "Олександріявугіля" на строк 5 років - до 22.04.2009 року.

12.11.2004 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та ЗАТ "Енерговугілля" укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 23.04.2004 року № 16-59 про зміну розміру орендної плати за базовий місяць. Також 12.11.2004 р. сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди від 23.04.2004 року № 16-59 про зміну розміру орендної плати за базовий місяць. Крім того, розмір орендної плати був зменшений на 75 % до терміну - 1 вересня 2006 року.

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області були мотивовані тим, що 12 грудня 2006 року РВ ФДМУ по Кіровоградській області направило на адресу ЗАТ "Енерговугілля" лист за № 1474-43 від 08.12.2006 року, з пропозицією про розірвання договору оренди № 16-59 цілісного майнового комплексу Олександійської ТЕЦ № 3 ДХК "Олександріявугіля" з підстав того, що орендар не виконує належним чином обов'язки, передбачені пунктами 5.2., 5.6. договору оренди, оскільки існує заборгованість з орендної плати за вересень та жовтень 2006 року.

Разом з цим, 06.07.2006 р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом була винесена постанова у справі № 5/131 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Етика" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та закритого акціонерного товариства "Енерговугілля", якою було визнано недійсними на майбутнє договори оренди цілісних майнових комплексів, у тому числі і цілісного майнового комплексу Олександійську ТЕЦ № 3, та зобов'язано ЗАТ "Енерговугілля" повернути за актами приймання - передачі РВ ФДМУ по Кіровоградській області орендовані цілісні майнові комплекси, у тому числі і Олександійську ТЕЦ № 3. Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2006 року у справі № 5/131 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 р. скасовано та рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2006 р. у справі № 5/131 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України (436-15) , договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Разом з цим, ст. 782 ЦК України (435-15) передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 783 ЦК України (435-15) передбачені випадки, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму. Всі перелічені в зазначеній статті випадки пов'язані з неналежним виконанням наймачем своїх зобов'язань.

Судами було встановлено, що позивач від договору оренди не відмовлявся в порядку передбаченому ст. 782 Цивільного кодексу України (435-15) .

Як вбачається з матеріалів справи, несплата орендної плати за частину вересня, жовтень, листопад, сталася з причин, які випливають із визнання недійсним договору оренди № 16-59 від 23.04.2004 р. в судовому порядку.

Враховуючи викладене, попередніми судовими інстанціями зроблено правомірний висновок про те, що відповідач не мав договірних підстав для належного виконання обов'язків орендаря, передбачених спірним договором оренди, який у період з 6 липня 2006 року по 14 листопада 2006 року вважався недійсним.

Виходячи з викладеного, суди обгрунтовано відмовили у позові Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Кіровоградській області в частині розірвання договору оренди № 16-59 від 23.04.2004 р.

В уточненнях до позовних вимог від 26.03.2007 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки відповідач платіжним доручення № 103 від 21.03.2007 р. сплатив остаточну суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені. За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження в цій частині позову.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України (1798-12) , повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України (1798-12) , касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2007 року у справі № 5/23 (rs642779) залишити без змін.