ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     09 жовтня 2007 р.
 
     № 2-21/07(2-761/06)
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Самусенко С.С. -головуючого,
     Михайлюка М.В.,
     Плюшка I.А.,
 
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     Громадянки ОСОБА_1.
 
     на ухвалу
     Запорізького апеляційного господарського суду від  27  червня
2007 року
 
     у справі господарського суду
     № 2-21/07(2-761/06) Запорізької області
 
     за позовом
     Громадянки ОСОБА_1.
 
     до
     1.  ТОВ  "Огород  ЛТД"  2.  Оріхівської  районної   державної
адміністрації
 
     про
     визнання  неправомочним   і   незаконним   протоколу   зборів
учасників товариства
 
     за участю представників сторін
     від позивача -ОСОБА_1.
     від відповідачів -не з'явились
 
                         В С Т А Н О В И В:
 
     Громадянка ОСОБА_1. звернулась до Оріхівського районного суду
Запорізької області з позовом до ТОВ "Огород ЛТД"  та  Оріхівської
районної державної  адміністрації  про  визнання  неправомочним  і
незаконним  протоколу  зборів  учасників  ТОВ  "Огород  ЛТД"   від
20.03.1996      та      розпорядження      голови      Оріхівської
райдержадміністрації № 719 від 09.10.1996, і доповнення до нього.
 
     Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області  від
24.11.2005 у задоволенні позову відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від  16.02.2006
рішення  Оріхівського  районного  суду  Запорізької  області   від
24.11.2005 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду
першої інстанції.
 
     Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької  області  від
06.11.2006 прийнято до провадження цивільну справу №  2-761/06  за
позовом громадянки ОСОБА_1. до ТОВ  "Огород  ЛТД"  та  Оріхівської
районної державної  адміністрації  про  визнання  неправомочним  і
незаконним  протоколу  зборів  учасників  ТОВ  "Огород  ЛТД"   від
20.03.1996      та      розпорядження      голови      Оріхівської
райдержадміністрації №719 від 09.10.1996 і доповнення до нього.
 
     Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької  області  від
09.02.2007 направлено за підсудністю цивільну справу №2-761/06  до
господарського  суду  Запорізької  області  відповідно  до  Закону
України "Про внесення змін до деяких  законодавчих  актів  України
щодо  визнання  підсудності  справ  з   питань   приватизації   та
корпоративних прав" ( 483-16 ) (483-16)
         від 15.12.2006 № 483-V.
 
     Апеляційний суд Запорізької області з листом  від  14.03.2007
№22-06 повернув до Оріхівського районного суду Запорізької області
цивільну справу №2-21/07 (2-761/06).
 
     Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області  від
30.05.2007  у  справі  №2-21/07(2-761/06)  в  задоволенні   позову
відмовлено.
 
     Ухвалою Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
27.06.2007  у  справі  №   2-21/07(2-761/06)   апеляційну   скаргу
громадянки ОСОБА_1. повернуто  без  розгляду  згідно  ст.  97  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         з огляду на недотримання заявником апеляційної
скарги вимог Розділу ХII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Громадянка ОСОБА_1. звернулася до Вищого господарського  суду
України з касаційною скаргою,  в  якій  просить  скасувати  ухвалу
Запорізького апеляційного господарського  суду  від  27.06.2007  у
справі № 2-21/07(2-761/06) та  направити  справу  до  Запорізького
апеляційного господарського суду для розгляду  апеляційної  скарги
по суті.
 
     Вищим господарським судом України ухвалою  від  20.08.2007  у
справі № 2-21/07(2-761/06) порушено касаційне провадження.
 
     Розпорядженням  Голови  Вищого  господарського  суду  України
Демченка  С.Ф.  від  09.10.2007  у  справі   №   2-21/07(2-761/06)
призначено  наступний  склад  колегії   суддів:   Самусенко   С.С.
головуючий-доповідач, судді Михайлюк М.В., Плюшко I.А.
 
     Відповідачі   у   справі   правом   участі   їх   повноважних
представників   в   судовому   засіданні   касаційної   інстанції,
проведеного згідно ухвали Вищого господарського суду  України  від
25.09.2007 о 10 год. 50 хв. 09.10.2007, не скористалися.
 
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
з  дотриманням  меж  перегляду  справи  в   касаційній   інстанції
обговоривши доводи касаційної скарги та  перевіривши  правильність
застосування норм процесуального права  апеляційним  господарським
судом, колегія суддів Вищого господарського  суду  України  дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних
підстав.
 
     Запорізьким  апеляційним   господарським   судом   розглянуто
апеляційну скаргу у даній справі та додані  до  неї  матеріали  на
предмет  дотримання  Розділу  ХII  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           з
урахуванням  Закону  України  "Про   внесення   змін   до   деяких
законодавчих актів  України  щодо  визнання  підсудності  справ  з
питань  приватизації  та  корпоративних   прав"   ( 483-16 ) (483-16)
           від
15.12.2006 № 483-V.
 
     Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          апеляційна
скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом  десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим  господарським  судом,  а  у
разі якщо у судовому засіданні  було  оголошено  лише  вступну  та
резолютивну  частину  рішення  -   з   дня   підписання   рішення,
оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
 
     За ч. 3 ст. 94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          до  скарги  додаються
докази сплати державного мита  і  надсилання  копії  скарги  іншій
стороні у справі.
 
     Відповідно до ч. 1 ст. 95 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         особа,  яка
подає апеляційну скаргу, надсилає іншій  стороні  у  справі  копію
цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
 
     Згідно статті 111-7 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          переглядаючи  у
касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна   інстанція   на
підставі  встановлених   фактичних   обставин   справи   перевіряє
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
 
     Вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги громадянки
ОСОБА_1. на оскаржуване рішення суду, а також  перевіряючи  скаргу
на відповідність  вимогам  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  апеляційний
господарський суд  встановив,  що  заявником  не  дотримано  вимог
Розділу ХII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Господарським судом  апеляційної  інстанції  встановлено,  що
заявником до апеляційної скарги на рішення суду не  надано  жодних
доказів надсилання її копії відповідачам  у  справі  -ТОВ  "Огород
ЛТД" та Оріхівській районній державній адміністрації. Відміток про
безпосереднє вручення зазначеним особам копій  апеляційної  скарги
її матеріали також не містять.
 
     Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до
матеріалів апеляційної скарги заявником не  дотримано  вимоги  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          щодо  надання  належного  доказу  про  сплату
державного мита  та  сплати  держмита  за  апеляційною  скаргою  у
порядку та  розмірі,  встановленому  Декретом  Кабінету  Міністрів
України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
         від  21  січня  1993  року  №
7-93.
 
     Крім  того,   господарським   судом   апеляційної   інстанції
встановлено, що  заявником  не  дотримано  строків  на  оскарження
рішення суду першої інстанції.
 
     Ні окремим клопотанням, ні в апеляційній скарзі,  заявник  не
зазначив причини пропуску строку на апеляційне  оскарження  та  не
просив  суд  відновити  його,  з  наданих  скаржником   матеріалів
апеляційний суд не встановив  наявності  підстав  для  відновлення
процесуального строку згідно ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст.  97  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
апеляційна  скарга  (подання)  не  приймається   до   розгляду   і
повертається  апеляційним  господарським  судом,  якщо  до  скарги
(подання) не додано доказів  надсилання  її  копії  іншій  стороні
(сторонам); до  скарги  не  додано  документів,  що  підтверджують
сплату державного мита у встановлених порядку  і  розмірі;  скаргу
(подання) подано після  закінчення  строку  встановленого  для  її
подання, без клопотання про відновлення цього строку.
 
     Вищий господарський суд України погоджується  із  Запорізьким
апеляційним господарським судом, що, оскільки скаржником  не  було
дотримано вимог Розділу ХII ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  апеляційна
скарга мала бути повернута заявникові  згідно  ст.97  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Оскільки  доводи   касаційної   скарги   не   знайшли   свого
підтвердження  під  час  здійснення  касаційного   провадження   і
порушень норм процесуального права не встановлено, колегія  суддів
Вищого господарського суду України залишає  касаційну  скаргу  без
задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду без змін.
 
     Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України  звертає
увагу на те, що в даному випадку за скаржником зберігається  право
на   оскарження   у   касаційному   порядку   рішення    місцевого
господарського суду у справі в порядку Розділу ХII-1  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         з обов'язковим  наданням  клопотання  про  відновлення
строку подання касаційної скарги, в  якому  мають  бути  зазначені
поважні причини його пропуску.
 
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну   скаргу   громадянки   ОСОБА_1.    залишити    без
задоволення.
 
     Ухвалу  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
27.06.2007 у справі № 2-21/07 (2-761/06) залишити без змін.
 
     Головуючий суддя С. Самусенко
 
     Судді: М. Михайлюк
 
     I. Плюшко