Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін

позивача

Михайлець О.В., дов. від 04.12.2007 року

відповідача

Шабанова I.В.,дов. Від 21.04.2008 року №181

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу

у справі

Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес"

№10/658-07

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від

02.07.2008 року

за позовом

Державного комітету України з державного матеріального резерву

до

Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес"

про

зобов'язання повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності, стягнення штрафних санкцій у сумі 1 557 195,70 грн.

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду Київської області з позовом про повернення до мобілізаційного резерву матеріальних цінностей, зокрема: сталь товстолистова-23,190 тонн, сталь крупносортна-2,574 тонн, сталь дрібносортна-7,580 тонн, катанка 110,900 тонн, стягнення штрафних санкцій, сталь сортова інструментальна-1,9-3,9 мм.-69,810 тонн, сталь тонколистова1,0-1,8 мм.-3,140 тонн, сталь листова конструкційна х/к декапірована-66,474 тонн, стрічка сталева холоднокатанна-2,600 тонн, сплави та суміші-7,037 тонн, інструмент вимірювальний спеціальний-107,000 штук, штами та прес-форми-41,000 штук, пристрої спеціальні-12,000 штук, стягнення штрафних санкцій в сумі 1 557 195,70 грн.

Доповідач: Гоголь Т.Г

Позов вмотивований посиланням на порушення вимог статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) , оскільки при перевірці позивачем було виявлено факт незабезпечення умов для збереження матеріальних цінностей (самовільне відчуження), що знаходились на відповідальному зберіганні у Відкритого акціонерного товариства "Васильківський завод холодильників".

Господарський суд Київської області рішенням від 19.02.2008 року (суддя Тищенко О.В.) позов задовольнив, зобов'язав Відкрите акціонерне товариство "Промислово-будівельна група "Антарес" повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності, а саме: сталь товстолистову-23,190 тонн, сталь крупносортну-2,574 тонн, сталь дрібносортну-7,580 тонн, катанку 110,900 тонн, сталь сортову інструментальну-1,9-3,9 мм.-69,810 тонн, сталь тонколистову 1,0-1,8 мм.-3,140 тонн, сталь листову конструкційну х/к декапіровану-66,474 тонн, стрічку сталеву холоднокатанну-2,600 тонн, сплаву та суміші-7,037 тонн, інструмент вимірювальний спеціальний-107,000 штук, штами та прес-форми-41,000 штук, пристрої спеціальні-12,000 штук. Суд стягнув з Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес" 1089765,79 грн. штрафу, 467429,91 грн. пені, 15571,96 грн. сплати державного мита. Рішення вмотивоване доведеністю та обгрунтованістю позовних вимог, оскільки позивач довів факт передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. При цьому, суд посилався на порушення відповідачем приписів Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) .

Київський міжобласний апеляційний господарський суд постановою від 02.07.2008 року (судді Зеленіна Н.I., Андрейцева Г.М., Жук Г.А.) рішення господарського суду Київської області від 19.02.2008 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Промислово-будівельна група "Антарес" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.02.2008 року і постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2008 року, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник мотивує скаргу порушеннями норм матеріального та процесуального права при ухвалені судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових актів, зокрема: статей 2, 8, 11, пункту 10 статті 14, статті 16 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) , пунктів 7, 9, 10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1123 від 08.10.1997 року (1123-97-п) ). На думку скаржника, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не надав суду договір відповідального зберігання по формі встановленій Постановою Кабінету Міністрів №532 від 12.04.2002 року (532-2002-п) , акт приймання матеріальних цінностей на зберігання, а також документи, які б свідчили про відшкодування вартості закладених до мобілізаційного резерву матеріальних цінностей.

Державний комітет України з державного матеріального резерву надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, просить касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес" залишити без задоволення, а ухвалені у справі рішення та постанову-без змін, як законні та обгрунтовані.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву регулюється Законом України "Про державний матеріальний резерв" за №51/97-ВР від 24.01.1997 (51/97-ВР) року. На його виконання прийнято та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року №1129 (1129-97-п) Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву.

Статею 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) визначено, що державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Порядок розміщення матеріальних цінностей унормований статтею 11 цього Закону. Приписами вказаної норми передбачено, що запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах. Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи та організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву є обов'язковим, якщо це не завдає їм збитків. Перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного матеріального резерву регулює стаття 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) . Цією нормою передбачено, що державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву регламентують частина 2 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) та пункти 13-18 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву.

За приписами наведених норм відпуск матеріальних цінностей державного резерву здійснюється, зокрема: у зв'язку з їх освіженням (поновленням) і заміною; порядком тимчасового позичання; порядком розбронювання; для надання гуманітарної допомоги.

Розбронювання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України за поданням Мінекономіки, які опрацьовуються і погоджуються з Держкомрезервом, Мінфіном, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим на підставі їх звернень.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) під терміном "розбронювання матеріальних цінностей державного резерву" розуміється відпуск матеріальних цінностей з державного резерву без наступного їх повернення.

Задовольняючи позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що матеріальні цінності були використанні Відкритим акціонерним товариством "Васильківський завод холодильників" за наказом генерального директора Гордієнка С.А. від 04.10.2004 року №45, тобто самовільно. Проте, Відкрите акціонерне товариство "Промислово-будівельна група "Антарес" (відповідач у справі) при розгляді справи наголошував на тому, що у період з 01.01.1992 року по 2004 рік проводилося розбронювання матеріальних цінностей за розпорядженням Кабінету Міністрів України за №689-Р від 04.10.2004 (689-2004-р) року. Ці доводи не були дослідженні господарськими судами попередніх інстанцій.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статею 38 цього ж Кодексу, передбачено, що у разі коли подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункт 1 Постанови від 29.12.1976 року 11 Про судове рішення (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справ підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляд справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 19.02.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2008 року у справі №10/658-07 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група"Антарес" задовольнити частково.