ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     05 жовтня 2007 р.
 
     № 13/233-06 ( rs814452 ) (rs814452)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого -судді
     Дерепи В.I.
     суддів :
     Грека Б.М. -(доповідача у справі)
     Стратієнко Л.В.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Відкритого   акціонерного    товариства    "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго"
 
     на постанову
     Дніпропетровського  апеляційного  господарського   суду   від
17.07.07
 
     у справі
     № 13/233-06 ( rs814452 ) (rs814452)
        
     господарського суду
     Дніпропетровської області
 
     за позовом
     Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"
 
     до
     Відкритого   акціонерного    товариства    "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго"
 
     про
     визнання права та зобов'язання вчинити дії
 
                   за участю представників від:
     позивача
 
     Сердюк О.К. (дов. від 02.01.07),
 
     Загородня Д.М. (дов. від 13.02.06)
 
     відповідача
 
     Тищенко Т.А. (дов. від 10.10.06),
 
     Коптєлова Н.Л. (дов. від 04.04.07)
 
                        В С Т А Н О В И В :
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
22.02.07  (суддя  Рудь  I.А.),  залишеним  без   змін   постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від  17.07.07
(колегія  суддів  у  складі:  головуючого-судді  Дмитренко   А.К.,
суддів: Крутовських В.I., Прокопенко А.Є.), визнано відсутність  у
Відкритого   акціонерного   товариства   "Дніпрошина"    обов'язку
сплачувати  нараховані  йому  відкритим  акціонерним   товариством
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" суми  за  електричну
енергію, визначені у рахунках за  період  з  липня  2003  року  по
листопад 2004 року за 9 групою 1 класу, у розмірі 3128928,54 грн.
 
     Судові акти мотивовані тим, що позивач передав житловий фонд,
який знаходився у нього на  балансі,  у  власність  територіальної
громади міста, на баланс  ОЖКП  "Південне",  передавши  при  цьому
трансформаторні  підстанції.  Відповідач,   як   енергопостачальна
компанія, був належним чином попереджений  про  таку  передачу,  а
тому він не має права вимоги до позивача.
 
     Не  погоджуючись  з  судовими  актами  у  справі,  відповідач
звернувся до  Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною
скаргою, в якій  просить  їх  скасувати,  в  позові  відмовити.  В
обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на  те,  що  судами
безпідставно застосований п. 7.10 Правил користування  електричною
енергією, та не  прийнято  до  уваги,  що  згідно  укладеного  між
сторонами договору, за електропостачання  переданих  об'єктів  має
платити позивач, а зміни до договору у  встановленому  порядку  не
вносилися.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги,  перевіривши  правильність  застосування
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  Вищого
господарського  суду  України  вважає,  що  касаційна  скарга   не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Як  слідує  з  матеріалів  справи   та   встановлено   судами
попередніх   інстанцій,   01.01.02   між   Відкритим   акціонерним
товариством  "Дніпрошина"  та  Відкритим  акціонерним  товариством
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" укладено договір про
постачання електричної енергії №5-ц/35/02/П та 10  червня  того  ж
року сторонами було  укладено  додаткову  угоду  №1  до  вказаного
договору.
 
     03.03.03 згідно з актом прийняття-передачі електричних  мереж
ВАТ "Дніпрошина" на баланс ОКП  "Електромережі-Південне"  Відкрите
акціонерне     товариство      "Дніпрошина"      передало      ОКП
"Електромережі-Південне"  трансформаторні  підстанції  (з  точками
обліку   електричної   енергії)   та   електричні   мережі,    які
обслуговували житловий фонд з електропостачання.
 
     01.04.03  позивач  передав   державний   житловий   фонд   що
знаходився на його балансі, на баланс ОЖКП "Південне" на  підставі
договору від 27.12.02 №1457/2002 та  відповідно  до  акту  прийому
житлового  фонду  та  об'єктів   соціальної   інфраструктури   ВАТ
"Дніпрошина" у спільну власність територіальних громад області.
 
     Вказані обставини щодо передачі трансформаторних  підстанцій,
електричних мереж та об'єктів житлового фонду були  встановлені  у
рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.05
року та у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 17.10.05 у справі №9/164, що залишені без змін постановою
Вищого господарського суду України від 21.03.06, а також  судовими
рішеннями у справі № 9/71, де сторонами були  відкрите  акціонерне
товариство  "Дніпрошина"   та   Відкрите   акціонерне   товариство
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
 
     Відповідно  до  приписів  пункту  7.10  Правил   користування
електричною енергією, Відкрите акціонерне товариство  "Дніпрошина"
повідомило  Відкрите  акціонерне   товариство   "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго" листом від  23.06.03  №2083/01-040  про
припинення  з  1  липня  2003   року   споживання   та   закупівлі
електроенергії для житлового  фонду  та  про  передачу  державного
житлового фонду, який знаходився на балансі  позивача,  на  баланс
ОЖКП "Південне",  а  трансформаторних  підстанцій  та  електричних
мереж, які обслуговують вказаний житловий фонд, -  на  баланс  ОКП
"Електромережі-Південне", а також здійснило  повний  розрахунок  з
відповідачем  відповідно   до   умов   договору   про   постачання
електричної енергії від 01.01.02 №5-ц/35/02/П.
 
     Енергопостачальник    своєчасно    не    оформив    договірні
правовідносини з постачання електричної енергії з новим  власником
цих об'єктів або з ОЖКП "Південне", якому  були  передані  об'єкти
житлового  фонду,  а  також  з  населенням  житлового   фонду,   і
продовжував  безпідставно  нараховувати   відповідачу   електричну
енергію.
 
     Пунктом 2.9. договору  від  01.01.02  №  5-ц/35/02/П  сторони
встановили,   що   підтвердження   фактичного   обсягу    спожитої
електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за  формою
звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку №5,  до
2 числа місяця, що настає за звітним. Відповідно до умов  договору
№ 5-ц/35/02/П позивач в підтвердження обсягів спожитої електричної
енергії за кожний місяць надавав відповідачу у період з липня 2003
року по листопад  2004  року  звіти  про  спожиту  електроенергію.
Згідно з пунктом 4.2. договору №  5-ц/35/02/П  позивач  здійснював
остаточні  розрахунки  за  фактично   спожиту   електроенергію   у
розрахунковому місяці на підставі рахунку, наданого  відповідачем,
але в період з липня 2003 року по листопад  2004  року  відповідач
надавав позивачу для сплати рахунки, що  містили  не  підтверджені
останнім дані розрахункового обліку електричної  енергії,  які  не
співпадали з даними щомісячних звітів про  спожиту  електроенергію
позивача.
 
     Кількість   електричної   енергії,   яка   підлягала   сплаті
відповідно до наданих відповідачем рахунків за липень 2003 року  -
листопад 2004 року, перевищувала обсяг фактично спожитої позивачем
електричної енергії, який було підтверджено  звітами  про  спожиту
електроенергію за цей період, на величину електричної енергії,  що
була використана житловим фондом, який знаходився на балансі  ОЖКП
"Південне".
 
     Мотивуючи свої рішення, суди попередніх  інстанцій  послалися
на те, що рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області
від 01.06.05 у справі №9/164, яка розглядалась за участю тих самих
сторін,  встановлено,  що  відповідач  на   підставі   повідомлень
позивача про припинення  закупівлі  електроенергії  для  житлового
фонду повинен був  припинити  постачання  електричної  енергії  на
об'єкти житлового фонду,  або  оформити  свої  відносини  з  новим
споживачем.
 
     Колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає
висновки судів передчасними, оскільки приймаючи  до  уваги  судові
акти по справі №9/164, суди втім, не звернули уваги на постанову у
справі  №39/209,  де  розглядаються   позовні   вимоги   ВАТ   "ЕК
"Дніпрообленерго"  про  стягнення  з  позивача  заборгованості  по
рахункам за період, за який ВАТ "Дніпрошина" просить визнати  своє
право на несплату.
 
     Слід також зазначити, що питання про те, зобов'язаний позивач
оплачувати виставлені спірні рахунки ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" має
вирішуватися  в  межах  справи  №  39/209   про   стягнення   суми
заборгованості та штрафних санкцій. До того ж,  обраний  позивачем
спосіб захисту свої прав не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу
України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  та  не  може  бути  визнаним  судом  вірним,
оскільки ні норми матеріального, ні норми процесуального права  не
передбачають можливості  захисту  свої  інтересів  шляхом  подання
позову про визнання за позивачем права не  сплачувати  рахунки  за
електроенергію.
 
     Дана справа нерозривно пов'язана зі справою №39/209, оскільки
мова йде про ті ж суми заборгованості  та  за  той  же  період,  а
відтак,  суди  помилково  розглянули  даний  спір  не  дочекавшись
вирішення вищезазначеної справи.
 
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про
судове рішення", викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         , обгрунтованим визнається рішення в  якому  повно
відображено  обставини,  що  мають  значення  для  даної   справи,
висновки суду про  встановлені  обставини  і  правові  наслідки  є
вичерпними відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення та  постанова
цим вимогам  не  відповідають,  а  тому  підлягають  скасуванню  з
направленням справи на новий розгляд до  місцевого  господарського
суду.
 
     При новому розгляді,  суду  слід  з'ясувати  наведені  в  цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати
їм, та доводам сторін належну правову оцінку та  ухвалити  законне
та обгрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду  слід
врахувати, що рішення є законним тоді,  коли  суд,  виконавши  всі
вимоги процесуального закону  і  всебічно  перевіривши  обставини,
вирішив спір у відповідності  з  нормами  матеріального  права,  а
обгрунтованим  визнається  рішення,  в  якому  повно   відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки  суду  про
встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
підтвердженими в судовому засіданні.
 
     На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  111-5,  -  111-11
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Винести   окрему   ухвалу   щодо   представників   Відкритого
акціонерного    товариства    "Дніпрошина":    Сердюка     Олексія
Константиновича та Загородньої Дарини Миколаївни.
 
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Енергопостачальна   компанія    "Дніпрообленерго"    задовольнити
частково, рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області
від  22.02.07   та   постанову   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду від 17.07.07 у справі № 13/233-06 ( rs814452 ) (rs814452)
        
скасувати, справу направити на  новий  розгляд  до  господарського
суду Дніпропетровської області.
 
     Головуючий - суддя В. Дерепа
 
     Судді Б. Грек
 
     Л. Стратієнко