Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2. дов. № 13-11517 від 23.09.2008

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

В березні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Мегабанк" пред'явило в господарському суді позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Маркус ЛТД" про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави майна № 92/2003-3 від 21.11.2003р., посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3. за реєстровим № 428, а саме: на частину цілісного майнового комплексу - нерухоме майно-приміщення магазину, загальною площею 209,1 кв.м. (літ. А-5), що розташоване поАДРЕСА_1 та належить ТОВ "Маркус ЛТД", для задоволення вимог ВАТ "Мегабанк" за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна в розмірі 180 992,31 доларів США, в тому числі 100 000 доларів США боргу по кредиту, 6685,77 доларів США процентів, 18900 доларів США пені за прострочення сплати кредиту в період з 13.03.2005р. по 13.03.2006р., 406,54 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 55 000 доларів США штрафу за невиконання зобов'язань за кредитним договором. Вказане майно було заставлене відповідачем по договору застави № 92/2003-3 від 21.11.2003 року для забезпечення виконання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1його зобов'язань по вказаному кредитному договору.

В квітні 2004 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути за рахунок заставленого відповідачем майна кошти в сумі 318 166,13 доларів США, в тому числі 179 500 доларів США боргу по кредиту, 12046,44 доларів США процентів, 18900 доларів США пені за прострочення сплати кредиту, 406,54 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 99 000 доларів США штрафів за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

У лютому 2007 року позивач зменшив розмір позовних вимог в зв'язку з уточненням розрахунків суми нарахованої пені та просив звернути стягнення на заставлене відповідачем майно на частину цілісного майнового комплексу - нерухоме майно-приміщення магазину, загальною площею 209,1 кв.м. (літ. А-5), що розташоване поАДРЕСА_1 та належить відповідачу, для задоволення вимог позивача в сумі 308 808,11 доларів США, в тому числі 179 500 доларів США боргу по кредиту, 12046,44 доларів США процентів, 17013,65 доларів США пені за прострочення сплати кредиту, 1248,02 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 99 000 доларів США штрафів за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

У квітні 2007 року ВАТ "Мегабанк" збільшив позовні вимоги у зв'язку з уточненням періоду нарахування пені в якій змінив період нарахування нені та збільшив розмір позовних вимог у частині суми пені до 17241,97 доларів США, яку позивач нарахував за порушення строку повернення кредиту з 19.11.2005 року по 19.05.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог відкрите акціонерне товариство "Мегабанк" зазначало, що товариство з обмеженою відповідальністю "Маркус ЛТД" виступило майновим поручителем за виконання приватним підприємцем ОСОБА_1 всіх своїх зобов'язань за кредитним договором, тому повинно нести відповідальність в повній сумі, включаючи збільшену суму кредиту відповідно до додаткової угоди та всі нарахування на неї; відповідач грубо порушує свої зобов'язання за договором застави, подає безпідставні, необгрунтовані позови до суду з метою затягування розгляду даної справи та створення перешкод для погашення заборгованості перед банком, чим завдає позивачу значних збитків.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.04.2007 року (суддя Пащенко А.Д.) позов ВАТ "Мегабанк" Черкаська філія до ТОВ "Маркус ЛТД", третя особа - СПД -ОСОБА_1про стягнення 180 992,31 доларів США на заставлене майно задоволено частково та звернуто на користь відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" стягнення 99 500 доларів США кредиту, 6 260, 21 доларів США процентів, 10 033, 14 доларів США пені, 45 000 доларів США штрафу на частину цілісного майнового комплексу - приміщення магазину загальною площею 209, 1 кв. м., що розташоване поАДРЕСА_1, належить товариству з обмеженою відповідальністю "Маркус ЛТД" і було заставлене ним по договору застави № 92/2003-3 від 21.11.2003 року. Стягнуто з ТОВ "Маркус ЛТД" на користь ВАТ "Мегабанк" витрати на сплату державного мита в сумі 1607,93 доларів США, 118 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року (судді: Федорчук Р.В. - головуючий, Ткаченко Б.О., Рудченко С.І.) рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що звернення стягнення за рахунок заставленого майна підлягає задоволенню, виходячи з боргу по кредиту в сумі 99500 доларів США, 6260,21 доларів США процентів за користування кредитом за період з 01.10.2005 по 28.02.2006, 9426,60 доларів США пені за прострочення сплати кредиту за період з 19.11.2005 по 19.05.2006, 606,54 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 45 000 доларів США штрафу за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

При цьому судові інстанції виходили з обгрунтованості вимог позивача в цій частині і вимог норм матеріального права, які регулюють правовідносини застави.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Маркус ЛТД" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом між ВАТ "Мегабанк" та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 21.11.2003 було укладено кредитний договір № 92в/2003. відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати кредит фізичній особі приватному підприємцю ОСОБА_1 в сумі 100000 доларів США на придбання побутової техніки, посуду зі строком користування до 18.11.2005 року включно зі сплатою 15% річних.

В пункті 4.1. кредитного договору вказано, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи із фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком та фактичної кількості днів у місяці та у році і відсоткової ставки, передбаченої п. 1.1. договору. Строк сплати відсотків встановлений в пункті 4.2. кредитного договору, відповідно до якого відсотки за користування кредитними коштами повинні сплачуватися щомісячно, не пізніше третього робочого дня слідуючого за місяцем, за який нараховані відсотки.

ТОВ "Маркус ЛТД" в особі директора ОСОБА_4. та ВАТ "Мегабанк" в особі виконуючого обов'язки директора Черкаської філії Лаговського А.М. уклали договір № 92/2003-3 застави майна від 21.11.2003 року, за яким ТОВ "Маркус ЛТД" є майновим поручителем за виконання СПД - фізичною особоюОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором та передав у заставу банку частину цілісного майнового комплексу - нерухоме майно - приміщення магазину, загальною площею 209,1 кв. м. (літ. А-5), що знаходиться в АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.2 договору застави, заставне майно оцінено сторонами у сумі 1 086 000 грн.

23 лютого 2004 року ВАТ "Мегабанк" та СПД - фізична особа ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 92в/2003 від 20.11.2003 року, за якою збільшили суму кредиту до 180 000 доларів США та із 23.02.2004 року встановили процентну ставку за користування кредитом 16% річних.

Як вбачається із матеріалів справи СПДОСОБА_1не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, не сплатив в установлені строки кредит і не сплатив проценти за користування кредитом в повній сумі, лише в жовтні 2004 року борг по кредиту зменшився на 500 доларів США.

Задовольняючи позов частково господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, прийшли до правильного висновку, що волевиявлення ТОВ "Маркус ЛТД" на забезпечення заставою було саме кредиту в сумі 100000 доларів США, процентів, штрафних санкцій по договору від 23.11.2003, а тому підставно відмовив в позові про звернення стягнення на заставлене майно по додатковій угоді від 23.02.2004 по кредиту в сумі 80000 доларів США.

Враховуючи умови кредитного договору, який передбачає застосування штрафних санкцій за його порушення, господарським судом підставно звернуто стягнення штрафу в сумі 45000 доларів США, а також пені в сумі 10033,14 доларів США, процентів за користування кредитом в сумі 260,21 доларів США, боргу по кредиту в сумі 99500 доларів США за рахунок частини цілісного майнового комплексу -приміщення магазину загальною площею 209,1 кв.м., яке розташоване за адресою:АДРЕСА_1

Постановлені судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, а тому не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маркус ЛТД" залишити без задоволення, а постанову від 08.05.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 02/1743 -без змін.