Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційної фірми "Горизонт", виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, комунального підприємства "Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності та визнання добросовісним набувачем за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_2 відповідачів ОСОБА_3 3-ї особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - не з'явився скаржника - не з'явився

У лютому 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання за ним права власності на незавершене будівництво адміністративно-побутової будівлі, розташованої на АДРЕСА_1

В подальшому позивач подав до суду заяву про зміну підстави і предмету позову та просив визнати за ним право власності на майно, яке знаходиться за адресою: вул. Київська,5 в м.Кременчук і складається з першого поверху, загальною площею 540,2 м-2, техпідпілля, загальною площею 561,5 м-2, третього поверху загальною площею 471,6 м-2, технічного поверху загальною площею 452 м-2 незвершеної будівництвом адміністративно-побутової будівлі (а.с.8-9,т.2).

У вересні 2007 р. ТОВ "Камертон" звернулось до суду з зустрічним позовом про визнання за ним права власності на вказане майно та визнання його добросовісним набувачем, позаяк він придбав його 29.04.2003 р. на прилюдних торгах (а.с.123-125,т.2).

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.02.2008 року (суддя В.Босий), залишеним без змін постановою Київського міжобласного господарського суду від 12.06.2008 р. (головуючий -Лобань О.І., судді -Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В.) первісний позов задоволено. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Горизонт" право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з першого поверху, загальною площею 540,2 м-2, техпідпілля, загальною площею 561,5 м-2, третього поверху загальною площею 471,6 м-2, технічного поверху загальною площею 452 м-2 незвершеної будівництвом адміністративно-побутової будівлі.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Камертон" відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд.

У відзивах на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення, а відповідач просить її задовольнити.

У справі оголошувалась перерва з 02.10.2008 р. до 09.10.2008 р.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи касаційної скарги обгрунтовуються тим, що на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції і до винесення ним оскаржуваної постанови, скаржник набув право власності на спірну адміністративно-побутову будівлю на підставі рішення Одеського обласного постійно діючого третейського суду асоціації "Юрікс-ТС" від 22.04.2008 р., яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 09.04.2008 р. між ним та ТОВ "Камертон" щодо об'єкта нерухомого майна, яке складається з першого поверху, загальною площею 540,2 м-2, техпідпілля, загальною площею 561,5 м-2, третього поверху загальною площею 471,6 м-2, технічного поверху загальною площею 452 м-2 незвершеної будівництвом адміністративно-побутової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1

Державну реєстрацію права власності здійснено Кременчуцьким МБТІ 13.05.2008 р.

За приписами статті 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. Закону України "Про третейські суди" (1701-15) спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на час постановлення рішення третейський судом про визнання права власності за скаржником на спірне нерухоме майно, існувало рішення господарського суду Полтавської області від 26.02.2008 р., постановлене відповідно до правил підсудності та підвідомчості, встановлених ст. ст. 12, 16 ГПК України, яким право власності на це майно було визнано за ТОВ виробничо-комерційною фірмою "Горизонт".

В силу приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Як свідчать матеріали справи, скаржник не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, якому згідно статті 24 Господарського процесуального кодексу України надане право заміни неналежного відповідача.

При цьому, господарські суди не зобов'язували скаржника вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно спірного майна, або утримуватися від їх вчинення. Відсутня згадка про ОСОБА_1. як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах судових рішень. Матеріали справи не містять і інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника.

За таких обставин, підстава для скасування судових рішень відповідно до правил п.3 ч.2 ст. - 111-10 ГПК України відсутня.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року у справі № 12/55-10/213 -без змін.

Зупинення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2008 р. скасувати.