ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 жовтня 2007 р.
 
     № 26/73/07-10/178/07 ( rs774594 ) (rs774594)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого, судді
     Дерепи В.I.
     суддів :
     Грека Б.М.
     Стратієнко Л.В.
 
     за участю повноважних представників:
     позивача
     відповідача
 
     розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
     на постанову
     від 19 червня 2007 Запорізького апеля-ційного  господарського
суду
     у справі 
     за позовом
     Товариства з обмеженою відповідаль-ністю "ВС"
     до
     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
 
     про
     спонукання  відповідача  звільнити  нежитлове  приміщення  та
стягнення 1108, 45 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     У січні 2007 року ТОВ "ВС" звернулося до господарського  суду
Запорізької області з позовом до  СПД  ОСОБА_1.  про  зобов'язання
відповідача звільнити нежитлове приміщення та  стягнення  штрафних
санкцій у сумі 1108,45 грн.,  посилаючись  на  те,  що  строк  дії
договору оренди № 66-06 від 5.12.2005 р. закінчився, а  відповідач
не  звільняє  в   добровільному   порядку   орендоване   нежитлове
приміщення, площею 19,6 м-2.
 
     Клопотанням  від  10.04.2007  року  позивач  уточнив  позовні
вимоги та просив стягнути з відповідача штрафні санкції в  розмірі
11084,52 грн.
 
     Рішенням  господарського   суду   Запорізької   області   від
24.04.2007 року позов задоволено частково та постановлено стягнути
з СПД ОСОБА_1. на користь ТОВ "ВС" 110,85  грн.  штрафу.  В  іншій
частині позову відмовлено.
 
     Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від
19 червня 2007 року рішення місцевого господарського суду  змінено
та викладено резолютивну частину  рішення  в  наступній  редакції:
"Позов задовольнити. Стягнути з СПД ОСОБА_1. на користь  ТОВ  "ВС"
11108,52 грн. штрафу та витрати по справі. Провадження у справі за
вимогою про повернення майна припинити."
 
     У  касаційній   скарзі   СПД   ОСОБА_1.   просить   постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007  року
скасувати,  як  прийняту  з  порушенням   норм   матеріального   і
процесуального права.
 
     У  відзиві  на  касаційну  скаргу  ТОВ  "ВС"  просить  в   її
задоволенні відмовити за необгрунтованістю вимог.
 
     Перевіривши матеріали справи та на  підставі  встановлених  в
ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність  застосування
апеляційним  господарським  судом   при   прийнятті   оскаржуваної
постанови норм матеріального і процесуального права,  суд  вважає,
що касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  враховуючи
наступне.
 
     Відповідно до роз'яснень  Пленуму  Верховного  Суду  України,
викладених у п.7 Постанови від 29.12.1976  р.  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         резолютивна частина рішення повинна  мати
вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що  випливають  з  встановлених
фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог  і  залежно
від характеру справи давати відповіді на інші питання.
 
     Постанова  апеляційної  інстанції   за   своїм   змістом   не
відповідає цим вимогам.
 
     Всупереч зазначених вимог постанови Пленуму  Верховного  Суду
України та  вимог  ст.103  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , апеляційний господарський  суд,  прийшовши  в
мотивувальній частині постанови до повністю протилежного  висновку
суду першої інстанції  про  повне  задоволення  позову  в  частині
стягнення неустойки та припинення провадження у справі  в  частині
повернення майна,  а  в  резолютивній  частині  постанови  прийняв
рішення про зміну рішення місцевого господарського суду.
 
     При цьому, викладаючи текст прийнятого рішення, зазначив,  що
позов  задовольнити  та  прийняти  нове  рішення   про   стягнення
неустойки в повному об'ємі уточнених позовних вимог, а провадження
в  іншій  частині  позову  припинив,   що   визнати   законним   і
обгрунтованим не можна.
 
     Приймаючи  постанову,  апеляційний   господарський   суд   не
врахував,  що  зміна  рішення  може  полягати  у  внесенні  деяких
поправок до резолютивної частини рішення, не змінюючи  при  цьому,
викладеного в рішенні головного висновку місцевого  господарського
суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.
 
     Окрім того, виходячи  з  безумовності  застосування  штрафних
санкцій за неповернення об'єкту оренди у  зв'язку  із  закінченням
строку дії договору, апеляційна інстанція  не  врахувала  приписів
закону щодо порядку застосування господарських  санкцій,  зокрема,
ч.2 ст. 216, ч.1 ст.230, ч.3 ст.232 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
        , ч.2 ст.785 Цивільного кодексу  України  і  право  суду
зменшити їх розмір, згідно ст.233 Господарського  кодексу  України
( 436-15 ) (436-15)
        , грунтуючись на обставинах справи встановлених судом.
 
     За вказаних обставин, суд вважає,  що  постанова  апеляційної
інстанція,  як  прийнята  з  порушенням   норм   матеріального   і
процесуального права, не  може  залишатись  без  змін  і  підлягає
скасуванню.
 
     Перевіряючи законність і обгрунтованість прийнятого  місцевим
господарським судом рішення,  суд  вважає,  що  останнє  також  не
відповідає  вимогам,  викладеним  в   п.1.6.   постанови   Пленуму
Верховного Суду України від  29.12.1976  року  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , оскільки в ньому, зокрема, не  з'ясовано
з достовірністю об'єм позовних вимог з урахуванням клопотання  про
їх уточнення від 10.04.2007 року та  не  прийнято  рішення  згідно
вимоги про спонукання відповідача звільнити спірне приміщення.
 
     Поряд з цим, рішення господарського суду в частині  зменшення
розміру штрафу до 110,85 грн. не мотивовано  відповідно  до  вимог
статті 233 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Враховуючи викладене, рішення місцевого  господарського  суду
також підлягає скасуванню.
 
     При новому  розгляді  справи  господарському  суду  необхідно
врахувати наведене, більш повно та  всебічно  з'ясувати  обставини
справи, суть позовних  вимог  і  заперечень,  їх  обгрунтованість,
зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону
вирішити спір.
 
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Постанову Запорізького апеляційного господарського  суду  від
19 червня 2007 року та  рішення  господарського  суду  Запорізької
області від 24 квітня 2007 року скасувати, частково  задовольнивши
касаційну скаргу.
 
     Справу передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Запорізької області в іншому складі суду.
 
     Головуючий, суддя Дерепа В.I.
 
     С у д д і Грек Б.М.
 
     Стратієнко Л.В.
 
     тє