ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 р.
№ 26/576-06-12975 (rs440871)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
суддів
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
не з'явився
не з'явився
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного підприємства "Одеська залізниця"
у справі
господарського суду Одеської області
на рішення
господарського суду Одеської області від 13.02.2007р.
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська енергетична компанія"
до
1)державного підприємства "Одеська залізниця"
2) державного підприємства "Ровенькиантрацит"
про
стягнення 1 285,99грн.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду України від 03.10.2007р. №02-12.2/286 змінено склад колегії : у зв'язку з відпусткою судді Савенко Г.В. призначено колегію у складі : головуючий суддя Першиков Є.В., судді Ходаківська I.П., Данилова Т.Б.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська енергетична компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" та державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення з належного відповідача вартості недостачі вугілля у сумі 1 285,99грн., витрат по сплаті державного мита -102грн. та витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу -118грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.02.2007р. (суддя Никифорчук М.I.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з державного підприємства "Одеська залізниця" на користь позивача 642,99грн. -вартості недостачі вугілля, 51грн. -витрат по сплаті державного мита та 59грн. -витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, та з державного підприємства "Ровенькиантрацит" на користь позивача 642,99грн. -вартості недостачі вугілля, 51грн. - витрат по сплаті державного мита та 59грн. -витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Ухвалами від 20.05.2007р. та 11.06.2007р. господарським судом було виправлено описки у мотивувальній частині рішення.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
В касаційній скарзі на рішення господарського суду Одеська залізниця просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки скаржник вважає, рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття не законного рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції з урахуванням виправлень описок встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 06.06.2006р. по договору №640520/05 від 20.05.2005р. та договору №1 від 25.05.2005р., укладених між ТОВ "Донецьке вугільне паливо" та ТОВ "Черкаська енергетична компанія", у вагоні №66173162 по залізничній накладній №48352903, яка є договором перевезення вантажу згідно п.6 статуту залізниць України, на адресу позивача по справі відвантажено вугілля у твердому та сухому стані вагою 69 тон.
09.06.2006р. на станції призначення (Золотоноша, Одеської залізниці), відповідно до п.п.6 п.2 Статуту Залізниць (457-98-п) , проведене переваження вантажу, в результаті чого, згідно п.129 Статуту залізниць України (457-98-п) , складений комерційний акт БК №638052/4 від 09.06.2006р., відповідно до якого вагон є технічно несправним. Згідно акту №451 від 4 червня 2006 року у вказаному вагоні деформовані кришки 3 та 7 люків. Між кришкою 7 -го люку є зазор - 50 мм. по ширині та на всі довжині люка. Вказана несправність могла призвести до втрат вантажу. Вказану несправність вантажовідправник до завантаження вантажу у вагон бачити міг. Тобто ця несправність не носила прихований характер.
Також судом першої інстанції встановлено, що згідно комерційного акту у вказаному вагоні виявлено висипання вантажу та поглиблення розміром - довжина/ширина/глибина, - 2000 мм., 1500 мм, 1500 мм. Втрата вантажу складає 9900 кг, хоча позов заявлено на нестачу 3,42 тони по іншій накладній в іншому вагоні.
Згідно вимог ст.110 Статуту (457-98-п) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачу одержувачу.
Проте, відповідно до п."а" ст.111 Статуту (457-98-п) , залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу за умови надходження його у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 25.05.2007р. та 11.06.2007р. було виправлено описки у мотивувальній частині рішення, а саме: виправлено номер залізничної накладної, номер вагону, комерційного акту та найменування станції, яка його склала, виключено з мотивувальної частини рішення акти загальної форми №3028, 3034, однак, посилання на Акт №451 від 04.06.2006р. про деформацію кришок 3 та 7 люків залишилось, при цьому вказаний Акт №451 від 04.06.2006р. в матеріалах справи відсутній.
Вищевикладені обставини не відповідають наявним у справі матеріалам, а тому порушують вимоги статті 34 ГПК України (1798-12) , відповідно до якої, господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи, а також статті 43 ГПК України (1798-12) в якій зазначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) встановлює межі перегляду справи в касаційній інстанції, згідно яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року за № 11 (v0011700-76) (зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1980 року за № 4, від 25 грудня 1992 року за № 13 (v0013700-92) , від 25 травня 1998 року № 15 (v0015700-98) ) "Про судове рішення", законним визнається рішення тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Судове рішення у даній справі цим вимогам не відповідає, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності до закону.
Керуючись ст.ст.34, 43, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2007 у справі № 26/576-06-12975 (rs440871) скасувати і справу направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська