ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 р.
№ 26/519-06-12148 ( rs753502 ) (rs753502)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
суддів
за участю представників сторін :
позивача -
відповідача -
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
Мітяй М.П. дов. № 01-8/1241 від 12.07.07.
не з'явився
розглянувши матеріали касаційної скарги
Дочірнього підприємства "Херсонський річний порт акціонерної
судноплавної компанії "Укррічфлот"
у справі
господарського суду Одеської області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007
за позовом
дочірнього підприємства "Херсонський річний порт акціонерної
судноплавної компанії "Укррічфлот"
до
державного підприємства "Одеська залізниця"
про
стягнення 191 893,16грн.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України від 03.10.2007 № 02-12.2/286 змінено склад колегії : у
зв'язку з відпусткою судді Савенко Г.В. призначено колегію у
складі : головуючий суддя Першиков Є.В., судді Ходаківська I.П.,
Данилова Т.Б.
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року дочірнє підприємство "Херсонський
річний порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до
Одеської залізниці про стягнення 191893, 16 грн. зайво отриманих
залізницею коштів : за користування вагонами при їх ремонті
2954,60 грн., за маневрову роботу при подачі вагонів в ремонт
2770,20 грн., за переведення стрілок на під'їзних коліях порту
11927,29 грн., за зважування вагонів 142258,88 грн., безпідставно
нарахованих залізницею та знятих з лицьового рахунку порту, а
також судові витрати.
Рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги
порту задоволені в повному обсязі на тих підставах, що розмір
плати за послуги по переведенню стрілок та зважуванню вагонів
портом не погоджені, а підстави для задоволення решти позовних
вимог в рішенні не зазначені.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
19.06.2007 рішення суду першої інстанції скасоване і прийнято
нове, яким стягнуто з відповідача безпідставно отримані кошти в
сумі 44680,32 грн. за користування вагонами при їх ремонті, за
маневрову роботу при подачі вагонів в ремонт і частково за
зважування, а також пропорційно судові витрати. В стягненні збору
з переведення стрілок та частково за зважування вантажів
відмовлено. Одеська залізниця не оскаржує стягнення з неї цієї
суми.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, дочірнє
підприємство "Херсонський річний порт" акціонерної судноплавної
компанії "Укррічфлот" звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення норм
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, порушення норм матеріального
та процесуального права, наявність інших судових рішень по
аналогічних справах, просить постанову апеляційного суду скасувати
і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Одеська залізниця належним чином повідомлена про час і місце
розгляду касаційної скарги, не скористалась можливістю направити
свого представника в засідання суду,
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
Херсонського річкового порту, перевіривши наявні матеріали справи
на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи,
предметом спору є повернення утриманих залізницею із попередньої
оплати збору за перевід стрілок на під'їзних коліях порту та збору
за зважування вагонів.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
встановлює, що законодавство про залізничний
транспорт загального користування складається з Закону України
"Про транспорт" ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
, цього закону, Статуту залізниць
України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших
актів законодавства.
Стаття 908 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими
законами, транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами
транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень
встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом,
іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
Пункт 5 статті 307 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами
транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за
цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,
транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пункт 17 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
(з
наступними змінами і доповненнями) встановлює, що перевезення
вантажів залізничним транспортом організовується на договірних
засадах, форма договору про організацію перевезень вантажів
встановлюється Правилами.
Пункт 71 Статуту залізниць України встановлює, що
взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови
експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.
Пункт 5 Статуту залізниць України надає право Мінтрансу
затверджувати нормативно-правові документи, які є обов'язковими
для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Правила обслуговування залізничних під'їзних колій (розділ 12
Правил перевезень вантажів залізничним транспортом) затверджені
Наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644 ( z0875-00 ) (z0875-00)
та
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №
875/5096 з наступними змінами і доповненнями додатком 2 містять
зразок договору про подачу та забирання вагонів.
У відповідності із пунктом 57 Статуту залізниць України
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
з наступними змінами і доповненнями визначено
повноваження щодо регулювання цін і тарифів на окремі види
продукції, товарів і послуг, згідно з якими Мінтранс
(Мінтрансзв'язку) за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном
встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом
у межах України та пов'язані з ними послуги.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним
транспортом України (далі - Тарифне керівництво № 1) затверджений
Наказом Мінтрансу від 15.11.1999 № 551 ( z0828-99 ) (z0828-99)
,
зареєстрований Міністерством юстиції України 01.12.1999 за №
828/4121 у відповідності з вимогами чинного законодавства, і не
застосовувати Тарифне керівництво нема правових підстав, оскільки
це є державні регульовані тарифи.
Пункт 58 Статуту залізниць України встановлює, що розрахунки
за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів,
вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне
регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які
визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить
антимонопольному законодавству.
Тарифне керівництво № 1 у пункті 26 розділу 1 передбачає
перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються
залізничним транспортом за вільними тарифами (таблиця 3), в яких
враховується собівартість виробництва і прибуток без обмеження
рівня рентабельності, при реалізації яких підприємство самостійно
визначає методи погодження відпускного тарифу : підписання
протоколу, погодження за допомогою засобів зв'язку тощо, виходячи
з умов реалізації кількості споживачів, терміновості реалізації та
ін). До цього переліку включено утримання, обслуговування та
перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на
переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників, а
також зважування й перевірка одержувачем (відправником) маси
вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не
передбачених Правилами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, і це підтверджується
матеріалами справи, що послуги з переведення стрілок та зважування
вагонів надавались залізницею Херсонському річковому порту на
підставі укладеного між ними Договору на подачу та забирання
вагонів від 20.12.2001 строком дії до 31.12.2006, а також Договору
про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення
та надані залізницею послуги № 466237.
У Договорі на подачу та забирання вагонів встановлено, що
згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення
вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача,
розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання
вагонів з під'їзної колії, яка примикає до станції Херсон-Порт
залізниці через стрілку № 16,29 і обслуговується локомотивом
залізниці. Відповідно до цього договору порт сплачує залізниці
відповідну плату за подачу, забирання вагонів, за маневрову
роботу, а також інші збори і плати згідно Тарифного керівництва №
1, за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами
користування вагонами (контейнерами). Платежі вносяться
централізовано через ТехПД з урахуванням діючого коефіцієнту.
Для здійснення централізованих розрахунків через ТехПД
сторонами укладено Договір № 466237, обставини укладання якого
встановлені в Рішенні господарського суду Херсонської області від
01.02.2007 у справі № 2/326-06, яке набрало законної сили. На
підставі ст.35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду під
час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні
інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, в Рішенні господарського суду Херсонської області від
01.02.2007 у справі № 2/326-06, встановлено, що Договір № 466237,
підписаний портом з протоколом розбіжностей по пунктах 2.1, 2.2,
3.1, 3.2, 4.1, 4.2 та 6.21 в силу вимог ст.188 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
слід вважати прийнятим.
Відповідно до п.3.1 договору в редакції з розбіжностями порту
розмір попередньої оплати та періодичність її внесення
визначаються портом, виходячи з очікуваного обсягу перевезень та
послуг на підставі діючих тарифів, розміри плати за додаткові
послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначаються за
домовленістю сторін і зазначаються в доповненні до цього договору.
У п.3.2 цього договору в редакції розбіжностей порту у міру
виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні
суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку
порту на підставі перевізних документів, накопичувальних карток,
відомостей плати за користування вагонами і таке інше, підписаних
портом без зауважень.
У доповненні від 17.03.2004 до цього договору з урахуванням
протоколу розбіжностей та протоколу узгодження розбіжностей
встановлено, що у відповідності до п.3.1 договору залізниця
виконує за вільними тарифами послуги, для яких відсутні тарифні
ставки. Вільні тарифи розраховуються на підставі витрат залізниці
на виконання послуг та рентабельності 30 %. Перелік робіт і послуг
приведений у таблиці, згідно з якою у цей перелік входять, в тому
числі, такі послуги як зважування й перевірка одержувачем
(відправником) маси вантажів при прийманні, видачі і
перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами, та
утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття
воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях
вітковласника.
Пунктом 1 цих доповнень до Договору встановлено, що вартість
цих послуг доводиться до станцій телеграмами залізниці, про що
станція повідомляє вантажовласника. Термін дії договірного
тарифу - до його скасування або введення в дію нових ставок
тарифу.
Згідно з телеграмою Одеської залізниці від 03.01.2006 № Н/
13А з 00.00год. 05.01.2006 введено нові ставки вільних тарифів, а
саме: за перевід стрілок, розташованих на під'їзному шляху
вітковласників -37,39 грн. за першу стрілку, 15,88 грн. за
слідуючи (підпункт "а" пункту 13 телеграми), за зважування й
перевірку на вимогу одержувача (відправника) маси вантажів при
прийомі, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених
Правилами на вагах залізниці та її локомотивом 104,44 грн. за одну
операцію (підпункт "а" пункту 13 телеграми).
Факт обізнаності порту з цією телеграмою та отримання її
портом встановлений у рішенні господарського суду Херсонської
області від 01.02.2007 у справі № 2/326-06, і в силу ч.2 ст.35
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
не потребує доказування.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, яка кореспондується із ст.526 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться.
Судом апеляційної інстанції досліджені обставини укладання
нового договору на 2006 рік і зроблено висновок про те, що
всупереч ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належних доказів отримання залізницею листа
порту від 24.11.2005 № 01-8/1723 позивач суду не надав, а в силу
ст.640 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір є укладеним з
моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти
договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Крім того, у
рішенні господарського суду Херсонської області від 01.02.2007 у
справі № 2/326-06 Договір № 466237 вважається діючим на 2006 рік.
На підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу
матеріалів справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що
сторони домовились щодо вартості послуг за переведення стрілок, а
заперечення порту в накопичувальних картках щодо безпідставності
нарахування залізницею плати за переведення стрілок є
односторонньою відмовою від виконання зобов'язань, що неприпустимо
в силу ч.7 ст.193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Крім того, у разі незгоди платника з підставами або розміром
нарахування, він має право звернутись з претензією або позовом до
залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на
особовий рахунок зайво нараховану суму, про що зазначено у пункті
5.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від
29.05.2002 № 04-5/601 ( v_601600-02 ) (v_601600-02)
"Про деякі питання практики
вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".
Судом встановлено, що з квітня по вересень 2006 року
залізницею надані послуги з переведення стрілок на загальну суму
11927,29 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи
накопичувальними картками, які в силу пункту 2.6 Правил
розрахунків за перевезення вантажів та умов пункту 3.2 укладеного
між сторонами Договору № 466237 є підставою для списування коштів
з рахунку платника.
Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що
положеннями пункту 58 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, п.
26 розділу 1 Тарифного керівництва № 1, а також умовами укладеного
договору № 466237 спростовуються доводи позивача про те, що при
визначенні вартості плати за подачу та прибирання вагонів на
під'їзну колію враховується плата за перевід стрілок.
Щодо плати за зважування вагонів, то згідно п.4 розділу 2
Тарифного керівництва № 1 зважування вантажів є додатковою
операцією, пов'язаною з перевезенням вантажів, і в залежності від
того, кому належать ваги -залізниці або вантажовласнику -цим
пунктом встановлені ставки збору за зважування у випадках, коли це
передбачено Правилами.
Разом з тим, пункт 26 розділу 1 в числі видів перевезень,
робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за
вільними тарифами, передбачена послуга по зважуванню й перевірці
на прохання одержувача (відправника) маси вантажів при прийманні,
видачі й перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами.
Апеляційним господарським судом встановлено, що сторони
домовились також про надання залізницею послуг щодо зважування й
перевірки на вимогу порту маси вантажів при прийомі, видачі і
перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами, на вагах
залізниці та її локомотивом, і що вартість цих послуг згідно
телеграми Одеської залізниці становить 104,44 грн. за одну
операцію.
Апеляційний господарський суд розглянув надані сторонами
документи, зокрема, листи-замовлення порту на переважування
вагонів, здійснив перерахунок платежів згідно з умовами додатку
Договору № 466237 та Тарифного керівництва № 1 і дійшов висновку
про те, що залізниця зайво нарахувала і утримала з порту кошти за
користування вагонами при їх ремонті в сумі 2954,60 грн., за
маневрову роботу при подачі вагонів у ремонт в сумі 2770,20 грн.,
та за зважування вагонів в сумі 31508,80 грн., а усього 44680,32
грн. з ПДВ, про стягнення яких з залізниці прийняв рішення.
Стаття 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює межі перегляду справи у касаційній
інстанції -переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що Постанова Одеського апеляційного
господарського суду від 19.06.2007 відповідає вимогам статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх
обставин справи, які мають значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального і процесуального права, і підстав
для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський
річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
19.06.2007 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
& nbsp; I. Ходаківська