4/13 Про стягнення збитків; за зустрічним позовом - про визнання недійсним договору оренди штукатурної станції - 08.10.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії 1080 "Управління начальника робіт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 липня 2008 року у справі № 4/13 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії 1080 "Управління начальника робіт", м. Кіровоград, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград, про стягнення 31 500 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград, до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії 1080 "Управління начальника робіт" про визнання недійсним договору оренди,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача -ОСОБА_2(дов. від 13.02.2008р.);

прокуратури -Кушніренко Ю.В. (посв. № 611),

У січні 2008 року позивач - ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії 1080 "Управління начальника робіт" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - ФОП ОСОБА_1 про стягнення 31 500 грн.

Вказував, що 5.05.2005 року між філією ДП Міністерства оборони України 1080 "Управління начальника робіт" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1(орендар) укладено договір оренди штукатурної станції № 4, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування штукатурну станцію вартістю 17 711, 01 грн.

Посилаючись на ту обставину, що відповідач, всупереч п. 7.1 договору, яким встановлено, що штукатурна станція повинна бути повернута орендодавцю за першою вимогою у справному стані, не виконав вимогу про повернення орендованого майна та безпідставно продовжує ним користуватися без здійснення орендних платежів, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 31 500 грн. боргу.

Заперечуючи проти пред'явленого позову, відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди штукатурної станції № 4 від 5.05.2005 на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18 квітня 2008 року (суддя Хилько Ю.І.) первісний позов задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 31 500 грн.

У задоволені зустрічного позову відмовлено.

Рішення в частині задоволення первісного позову, мотивоване посиланнями на невиконання відповідачем умов договору в частині повернення орендованого майна, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які згідно ст. 224 ГК України, підлягають стягненню з відповідача.

Рішення в частині відмови в задоволені зустрічного позову, мотивоване посиланнями на ту обставину, що доводи відповідача про недійсність договору оренди спростовуються фактами, які встановлені рішеннями Господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 у справі № 2/83, від 11.06.2007 у справі № 4/126 та від 03.05.2007 у справі № 2/83, які мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 липня 2008 року (колегія суддів у складі: Логвиненко А.О. -головуючий, Мороз В.Ф., Стрелець Т.Г.) рішення скасовано.

Постановлено стягнути з ПП ОСОБА_1 на користь ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії 1080 "Управління начальника робіт" 1500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановлено визнати недійсним, укладений між філією 1080 "Управління начальника робіт" та ПП ОСОБА_1 договір оренди штукатурної станції від 05.05.2005.

Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки орендна плата підлягає стягненню лише протягом строку дії договору, а при неповерненні орендованого майна ст. 785 ЦК України передбачений інший спосіб захисту прав орендодавця.

В частині визнання спірного договору оренди недійсним, постанова мотивована посиланнями на ст.ст. 203, 215 ЦК України та порушенням порядку передачі в оренду майна, яке є державною власністю та знаходиться у віданні Міністерства оборони України.

У касаційній скарзі ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії 1080 "Управління начальника робіт", посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та ст.ст. 35, 43 ГПК України, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.05.2005 року між філією ДП Міністерства оборони України 1080 "Управління начальника робіт" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1(орендар) укладено договір оренди штукатурної станції № 4, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування штукатурну станцію вартістю 17 711, 01 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що філія є відокремленим підрозділом ДП "Укрвійськбуд" та не є юридичною особою, про що зазначено у Положенні про філію державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 "Управління начальника робіт".

Власником майна філії є ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Згідно Статуту ДП "Укрвійськбуд", воно є підприємством Міністерства оборони України, засноване на майні Збройних сил України, а майно ДП "Укрвійськбуд" є державною власністю і передане підприємству на праві господарського відання.

Пунктом 4.5 Статуту ДП "Укрвійськбуд" встановлено, що підприємство має право здавати закріплене за ним майно в оренду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди державного майна повинен містити істотні умови та відповідати типовому договору оренди державного майна.

Крім того, згідно ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності зі ст.ст. 4, 5 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду (затвердженого постановою КМ України № 778 від 11.05.2000р. (778-2000-п) ) дозвіл на передачу військового майна в оренду щодо нерухомого військового майна надається Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами), а передача військового майна в оренду здійснюється виключно за результатами конкурсів, які проводяться Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління чи безпосередньо військовими частинами. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна за погодженням з Міноборони.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вище зазначеному, при укладенні договору оренди керівник Філії дозвіл на передачу військового майна в оренду у Міноборони або уповноваженого ним органу військового управління не отримував.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Скасовуючи рішення місцевого суду та визнаючи недійсним договір оренди штукатурної станції № 4, укладений між філією ДП Міністерства оборони України 1080 "Управління начальника робіт" та ФОП ОСОБА_1 05.05.2005 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що вказаний договір не містить істотних умов договору оренди державного майна, таких як: розмір орендної плати з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна; умови забезпечення виконання зобов'язань; порядку здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; обов'язку страхування орендарем взятого ним в оренду майна та обов'язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, та не відповідає Типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (затвердженого наказом Фонду держмайна № 1774 від 23.08.2000р.), що є підставою для визнання недійсним вказаного договору, оскільки його зміст суперечить Цивільному Кодексу України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.01.2007р. набрало законної сили рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 4/327 за позовом ДП Міністерства оборони України "Укрвійсьбуд" від імені якого діє філія ДП Міністерства оборони України "Укрвійсьбуд" 1080 "Управління начальника робіт" до ФОП ОСОБА_1 про повернення майна, згідно якого 22.05.2006р. припинено дію договору оренди від 05.05.2005 року.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про те, що орендна плата підлягає стягненню лише за період дії договору, тому з відповідача підлягає стягненню орендна плата за травень 2006р. в сумі 1 500гр. є таким, що відповідає нормам матеріального права та матеріалам справи.

Посилання касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції ст. 43 ГПК України, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.