Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючий,

Мележик Н.І.,

Михайлюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Полавтоторг" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14липня 2008року у справі №5/506 Господарського суду Полтавської області запозовом Прокурора Київського району міста Полтави в інтересах держави в особі Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, м. Полтава, до Приватного підприємства "Полавтоторг", м. Полтава, за участю третьої особи Полтавської митниці, м. Полтава, про стягнення 27 077,80 грн.,

за участю представників:

прокурора –Шквир С.В. (дов. № 16/21769 від 07.10.2008р.);

позивача –Коломієць А.О. (директор);

відповідача –Ткаченко І.В. (дов. № 19/21-188 від 12.01.2008р.),

У вересні 2007 року прокурор Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ПП "Полавтоторг", про стягнення 27 077,80 грн.

Вказував, що 4 серпня 2004 року між Київським ВДВС Полтавського міського управління юстиції та ПП "Полавтоторг", укладено договір зберігання №1104, відповідно до умов якого ПП "Полавтоторг" (зберігач) зобов'язується безкоштовно зберігати майно (транспортні засоби), яке передане йому по акту прийому-передачі Київським ВДВС Полтавського міського управління юстиції (поклажодавцем) з моменту здачі майна до моменту його реалізації (повернення власнику) та повернути вказане майно поклажодавцеві в цілості.

Посилаючись на порушенням позивачем п.п. 1.2, 2.4 договору в частині повернення майна в стані в якому воно було прийняте на зберігання, позивач - просив стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі вартості втраченого майна, що становить 27 077,80 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 3 квітня 2008 року (суддя: Іваницький О.Т.), яке залишене без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року (колегія суддів у складі: Жук Г.А. –головуючий, Зеленіна Н.І., Чорногуз М.Г.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПП "Полавтоторг" на користь Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції збитки в розмірі 27 077,80 грн.

Судові рішення мотивовані посиланнями на ст.ст. 526, 949 ЦК України та порушення відповідачем обов'язку щодо збереження майна поклажодавця, що є достатньою підставою до стягнення вартості втраченого майна відповідно до ст. 951 ЦК України.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 942, 945, 951 ЦК України, просив оскаржені рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова зазначеним вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 4.08.2004 року між Київським ВДВС Полтавського міського управління юстиції та ПП "Полавтоторг", укладено договір зберігання №1104, відповідно до умов якого ПП "Полавтоторг" (зберігач) зобов'язався безкоштовно зберігати майно (транспортні засоби), яке передане йому по акту прийому-передачі Київським ВДВС Полтавського міського управління юстиції (поклажодавцем) з моменту здачі майна до моменту його реалізації (повернення власнику) та повернути вказане майно в цілості поклажодавцеві.

10.08.2004 між позивачем, відповідачем та Дочірнім підприємством "КМ-2" приватної фірми "КМ" (попередній зберігач спірного майна) підписано трьохсторонній акт прийому-передачі 58 легкових автомобілів на відповідальне зберігання ПП "Полавтоторг".

15.02.2007 державним виконавцем Київським ВДВС Полтавського міського управління юстиції проведено перевірку виконання відповідачем зобов'язань по договору та наявності 58 автомобілів за місцем їх зберігання.

Під час даної перевірки встановлено, що з 58 автомобілів на території зберігача знаходяться 3 автомобілі в розукомплектованому стані, а решта автомобілів не виявлена, про що складено акти державного виконавця від 15.02. 2007.

Задовольняючи позов, господарські суди посилались на ст.ст. 526, 942, 949 ЦК України та виходили з того що відповідач не забезпечив схоронність та цілісність прийнятих на зберігання автомобілів внаслідок чого позивачу були завдані збитки, які згідно ст. 951 ЦК України підлягають стягненню у розмірі вартості втраченого майна.

Відповідно до ст. 949 ЦК Україна зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що передані на зберігання 58 автомобілів на момент перевірки та звернення з позовом за місцем зберігання відсутні.

Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Судами встановлено, що вартість втраченого майна згідно Інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 23.04.2007 становить 27 077,80 грн.

З огляду на викладене, висновки господарських судів про задоволення позову та стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості втраченого майна ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають наведеним вимогам закону.

Посилання відповідача на наявність автомобілів у розукомплектованому стані, який обумовлений необхідністю зміни способу зберігання майна, правильно залишені судами поза увагою, оскільки згідно п. 2.4 договору та ст. 945 ЦК України зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь.

Відповідач всупереч ст. 33 ГПК України не надав суду належних та переконливих доказів повідомлення позивача про необхідність зміни умов зберігання.

Доводи касаційної скарги про відсутність у діях ПП "Полавтоторг" складу цивільного правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи та змістом оскаржуваних судових актів.

Інші доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Полавтоторг" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14липня 2008року у справі №5/506 залишити без змін.