ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 р.
№ 41/63-07 ( rs712569 ) (rs712569)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Рибака В.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче об'єднання "Укрпромзабезпечення" на постанову
Днпропетровського апеляційного господарського суду від 05 червня
2007 року у справі № 41/63-07 Господарського суду
Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного
товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат",
м. Орджонікідзе, до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче об'єднання "Укрпромзабезпечення", м.
Дніпропетровськ, про стягнення 6 720,00грн.,
за участю представників сторін:
позивача: - Касьянов О.О. (дов. № 25-1412 від 22.12.2006р.);
відповідача: - не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2007 року позивач -ВАТ "Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат" пред'явив у господарському суді
позов до відповідача -ТОВ "Науково-виробниче об'єднання
"Укрпромзабезпечення" про стягнення 6 720,00грн.
Вказував, що 23 травня 2006 року між ним та відповідачем було
укладено договір поставки № 243 та додаток до договору № 2,
відповідно до умов яких відповідач поставив йому насоси РМНА
250/35 у кількості три штуки.
Зазначав, що у процесі експлуатації два насоси вийшли зі
строю, тому 02 жовтня 2006 року ним було направлено відповідачу
претензію № 25-1025/35 з вимогою замінити два насоси РМНА 250/35
заводські №№ 537, 542.
Посилаючись на порушення відповідачем п. 5.4 договору
поставки № 243 від 23 травня 2006 року, позивач просив стягнути з
відповідача 6 720грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15
березня 2007 року (суддя Орєшкіна Е.В.) позов задоволено.
Рішення мотивоване посиланнями на положення ст. 526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, згідно яких
зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов
договору та закону, а також на ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше
майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 05 червня 2007 року (колегія суддів у складі: Стрелець
Т.Г. - головуючий, Головко В.Г., Чоха Л.В.) рішення залишено без
змін з тих же підстав.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на
невідповідність висновків судів до фактичних обставин справи та
порушення норм матеріального та процесуального законодавства при
прийнятті постанови, просив скасувати постанову суду апеляційної
інстанції та відмовити в позові.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду
апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки
не грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні
правовідносини виникли між сторонами з договору № 243 від 23
травня 2006 року, який за своєю правовою природою є договором
поставки, до врегулювання яких застосовуються відповідні положення
про поставку та ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, що встановлюють загальні умови виконання
господарських зобов'язань.
Відповідно до умов договору № 243 від 23 травня 2006 року,
укладеного між сторонами, відповідач зобов'язався передати в
обумовлені строки позивачу продукцію виробничо-технічного та
побутового призначення, гарантійний строк експлуатації або
зберігання, асортимент, кількість, ціна і строки передачі якої
обумовлюються сторонами у додатках-специфікаціях до договору, які
є його невід'ємними частинами, позивач - прийняти та оплатити
вказану продукцію.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов
договору відповідачем були поставлені позивачу насоси РМНА 250/35
у кількості 3 штуки, що підтверджується актом № 20 від 09 червня
2006 року вхідного контролю якості продукції виробничо-технічного
призначення, підписаним сторонами, копія якого додана до
матеріалів справи.
Згідно з вказаним актом, насоси РМНА 250/35 у кількості 3
штуки не пройшли вхідний контроль по якості, а саме не
відповідають заявленим, до експлуатації не придатні та підлягають
заміні, в зв'язку з чим вказана продукція була повернута
відповідачу.
23 червня 2006 року відповідачем була здійснена заміна
насосів РМНА у кількості З штуки, що підтверджено видатковою
накладною № РН-0103 від 23 червня 2006 року.
Позивач розрахувався за поставлені відповідачем насоси на
загальну суму 50 400грн., що підтверджується платіжним дорученням
№ 2563 від 10 липня 2006 року, копія якого додана до матеріалів
справи.
У процесі експлуатації 2 насоси РМНА 250/35 (заводські №№
537, 542) виявились неякісними, про що відповідача було
повідомлено позивачем листами № 1071/03 від 15 серпня 2006 року, №
1135/03 від 27 серпня 2006 року.
18 серпня 2006 року представниками сторін було складено акт
про скриті недоліки продукції виробничо-технічного призначення,
які виявлені в насосі РМНА 250/35 заводський № 537 та 29 серпня
2006 року комісією позивача за участю представника громадськості
Кузнєцова С.I. було складено акт про скриті недоліки продукції
виробничо-технічного призначення, які виявлені в насосі РМНА
250/35 заводський № 542. Згідно висновків вказаних актів є заміна
постачальником насосів.
Відповідно до п. 5.4. договору, при поставці товару
неналежної якості продавець здійснює заміну неякісної продукції у
двадцятиденний строк з моменту виявлення браку з обов'язковим
складенням двостороннього акту. При порушенні вказаних строків
постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості
недоброякісної поставки.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій
правильно виходили з того, що позивачем виконано умови договору,
здійснено оплату за придбаний товар, та при виявленні недоліків
насосів було направлено на адресу відповідача листи № 1071/03 від
15 серпня 2006 року та № 1135/03 від 27 серпня 2006 року з вимогою
прибуття представника відповідача для обстеження насосів та
складення двостороннього акту, відповідно до п. 5.4 договору № 243
від 23 травня 2006 року. 18 серпня 2006 року було складено акт про
скриті недоліки продукції виробничо-технічного призначення, які
виявлені в насосі РМНА 250/35 заводський № 537 та акт від 29
серпня 2006 року про скриті недоліки продукції
виробничо-технічного призначення, які виявлені в насосі РМНА
250/35 заводський № 542.
А відповідачем, в порушення п. 5.4 договору, здійснено заміну
наносів РМНА заводські №№ 537, 542, 12 грудня 2006 року, що
підтверджується видатковою накладною від 12 грудня 2006 року за №
РН-0244, тобто з порушенням передбаченого договором строку.
Згідно ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо у зобов'язанні
встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що
узгоджуються з положеннями ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного
законодавства.
В силу ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, неустойкою (штрафом,
пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати
кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про
порушення відповідачем умов договору, що є підставою для
покладення на нього обов'язку по сплаті штрафу, передбаченого п.
5.4 договору № 243 від 23 травня 2006 року, слід вважати
правильними.
Посилання касаційної скарги на ту обставину, що відповідачем
не здійснювалася заміна неякісних насосів РМНА 250/35 (заводські
№№ 537, 542) на якісні з такими ж номерами, оскільки не може бути
два насоси з однаковим номером, не заслуговують на увагу суду та
спростовуються видатковою накладною від 12 грудня 2006 року за №
РН-0244.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав
для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту
колегія суддів не вбачає.
Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.111-5 , 111-7 ,
111-9 , 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче об'єднання "Укрпромзабезпечення" залишити без
задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 05 червня 2007 року у справі № 41/63-07 ( rs712569 ) (rs712569)
залишити без змін.
Судді: Михайлюк М.В.
Рибак В.В.
Дунаєвська Н.Г.