ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     03 жовтня 2007 р.
 
     № 8/2470 ( rs712577 ) (rs712577)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Михайлюка М.В.,
 
     Рибака В.В.,
 
     Дунаєвської Н.Г.,
 
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  місті  Києві
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний
банк"  в  особі   Хмельницької   філії   Акціонерного   товариства
"Український  інноваційний  банк"   на   постанову   Житомирського
апеляційного господарського суду від 31 травня 2007 року у  справі
№ 8/2470 ( rs712577 ) (rs712577)
         Господарського суду Хмельницької області  за
позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний банк"  в
особі  Хмельницької  філії  Акціонерного  товариства  "Український
інноваційний   банк",   м.   Хмельницький,   до:   1)   Відкритого
акціонерного      товариства      енергопостачальної      компанії
"Хмельницькобленерго", м. Хмельницький, 2) Відкритого акціонерного
товариства   "Красилівське   підприємство   хлібопродуктів",    м.
Красилів, 3) Приватної фірми "Кумір", м. Хмельницький,  за  участю
третьої особи на стороні відповідачів Державної виконавчої  служби
у Красилівському районі, м.  Красилів,  про  усунення  перешкод  у
користуванні майном,
 
     за участю представників сторін:
 
     позивача:-Лис Ю.А. (дов. № 195 від 05.09.2006р.);
 
     відповідача-1:-не з'явився;
 
     відповідача-2:-не з'явився;
 
     відповідача-3:-не з'явився;
 
     третьої особи:-не з'явився,
 
                        в с т а н о в и в:
 
     У травні 2006  року  позивач  -АТ  "Український  інноваційний
банк" в особі  Хмельницької  філії  АТ  "Український  інноваційний
банк"- пред'явив у господарському суді позов до відповідача-1 -ВАТ
енергопостачальної         компанії         "Хмельницькобленерго",
відповідача-2 -ВАТ "Красилівське підприємство  хлібопродуктів"  та
до відповідача-3 -ПФ "Кумір" про усунення перешкод у  користуванні
майном.
 
     Вказував, що 24.11.2005р. згідно  акту  державний  виконавець
Красилівського ВДВС передав йому трансформатор потужністю 250  кВт
ТМ-250/10-834, заводський № 110452.
 
     Посилаючись  на  перешкоди  представників  ВАТ  "Красилівське
підприємство хлібопродуктів" у здійсненні демонтажу  та  вивезення
трансформатора, позивач просив  зобов'язати  відповідачів  усунути
перешкоди у користуванні та розпорядженні спірним майном.
 
     Рішенням Господарського  суду  Хмельницької  області  від  04
вересня 2006 року (суддя Степанюк А.Г.) в позові відмовлено.
 
     Рішення  мотивоване  посиланнями  на  ст.  184   ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        , згідно якої, речі, визначені індивідуальними  ознаками
є незамінними, а  у  переліку  обладнання  мукомольного  цеху  під
номером   27   рахується   трансформатор   без   будь-яких    його
індивідуальних ознак.
 
     Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
31  травня   2007   року   (колегія   суддів   у   складі:   Шкляр
Л.Т. -головуючий, Гулової А.Г., Пасічник  С.С.)  рішення  залишено
без змін з тих же підстав.
 
     У касаційній скарзі позивач, посилаючись на  порушення  судом
норм матеріального  та  процесуального  права,  просить  скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та  постановити  рішення  про
задоволення його вимог.
 
     Розглянувши матеріали  справи  і  доводи  касаційної  скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у  вирішенні  даного  спору,  колегія  суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
таких підстав.
 
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з  нормами
матеріального  права,  що   підлягають   застосуванню   до   даних
правовідносин.
 
     Обгрунтованим   визнається   рішення,   в   якому    повністю
відображені  обставини,  що  мають  значення  для  даної   справи,
висновки суду про  встановлені  обставини  і  правові  наслідки  є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються  достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
 
     Рішення  місцевого  суду  та   постанова   суду   апеляційної
інстанції відповідають зазначеним вимогам.
 
     Як встановлено судами попередніх інстанцій  та  вбачається  з
матеріалів справи, 18.08.2001р. між УТ ТОВ "Долстар" та ПФ "Кумір"
було  укладено  договір  купівлі-продажу  обладнання  мукомольного
цеху, в додатку до вказаного договору, серед інших, під номером 27
зазначено трансформатор у кількості 1 шт. без зазначення будь-яких
індивідуальних ознак.
 
     28.11.2001р.  між  ХФ  АТ  "Укрінбанк"  та  ПФ  "Кумір"  було
укладено договір застави, згідно умов якого ПФ "Кумір"  передав  в
заставу ХФ АТ "Укрінбанк" обладнання мукомольного  цеху,  та  інше
майно, серед якого -трансформатор у кількості 1 шт. без зазначення
будь-яких індивідуальних ознак.
 
     13.09.2002р. приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального
округу вчинено виконавчий напис № 3426 про звернення стягнення  на
майно - обладнання мукомольного цеху, та інше майно,  серед  якого
трансформатор  у  кількості  1  шт.   без   зазначення   будь-яких
індивідуальних ознак.
 
     07.03.2004р.  державним  виконавцем  Красилівського  ВДВС  на
підставі виконавчого напису  нотаріуса  №  3426  було  описано  та
арештовано обладнання мукомольного  цеху  та  накладено  арешт  на
трансформатор  потужністю  250  кВт  ТМ-250/10-834,  заводський  №
110452.
 
     Відповідно до ст. 184 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , річ є визначеною
індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй  властивими
ознаками,  що  вирізняють  її  з-поміж  інших  однорідних   речей,
індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними  ознаками,  є
незамінними.
 
     Iндивідуально    визначені    речі,    виступаючи    об'єктом
правовідносин, не можуть бути замінені  -сторони  мають  на  увазі
конкретну річ, визначену індивідуальними ознаками  (фасон,  колір,
номер), за допомогою яких виникає можливість виділити  її  з  ряду
інших таких же речей.
 
     Відмовляючи в  задоволенні  позовних  вимог  суди  попередніх
інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до ст.  184  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , речі,  визначені  індивідуальними  ознаками  є
незамінними, а у переліку обладнання мукомольного цеху під номером
27  рахується  трансформатор  без  будь-яких  його  індивідуальних
ознак. Трансформатори 160 кВт, інвентарний №  009532  та  250  кВт
ТМ-250/10-834, заводський № 110452 є індивідуально визначені  речі
у розумінні ст. 184 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  а  тому  у  позивача
відсутні   правові   підстави    до    витребування    саме    цих
трансформаторів, оскільки в переліку обладнання мукомольного  цеху
під  номером  27  вказано   трансформатор   без   будь-яких   його
індивідуальних ознак.
 
     Крім того, суди правильно зазначили про те, що ДП  "Візантія"
українсько-турецького ТОВ "Достлер" на  підставі  виданих  ВАТ  ЕК
"Хмельницькобленерго" технічних умов № 42  від  03.07.1997р.  було
замінено трансформатор 160 кВт  на  трансформатор  250  кВт,  який
належав   ТОВ   "Достлер",   а   отже   він   належить   ВАТ    ЕК
"Хмельницькобленерго.
 
     Посилання касаційної скарги на  ту  обставину,  що  предметом
спору в даній справі є усунення перешкод у користуванні майном,  а
не визнання права власності на майно не приймаються до уваги  суду
та  не  спростовують  правильності  висновків  суду  викладених  в
рішенні та постанові.
 
     Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
судом апеляційної інстанції норм матеріального  та  процесуального
права при прийнятті постанови не знайшли  свого  підтвердження,  в
зв'язку з  чим  підстав  для  зміни  чи  скасування  законного  та
обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
 
     Iнші доводи,  наведені  у  касаційній  скарзі,  зводяться  до
намагань скаржника надати перевагу одних доказів  над  іншими,  що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          і  тому  до
уваги не беруться.
 
     На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1.  Касаційну  скаргу  Акціонерного  товариства  "Український
інноваційний  банк"  в  особі  Хмельницької   філії   Акціонерного
товариства   "Український   інноваційний   банк"   залишити    без
задоволення.
 
     2. Постанову Житомирського апеляційного  господарського  суду
від 31 травня 2007 року у справі №  8/2470  ( rs712577 ) (rs712577)
          залишити
без змін.
 
     Судді: М.В. Михайлюк
 
     В.В. Рибак
 
     Н.Г. Дунаєвська