ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 р.
№ 21/127 ( rs725671 ) (rs725671)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Національної телекомпанії України,
м. Київ (далі -НТУ)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.05.2007
зі справи № 21/127 ( rs725671 ) (rs725671)
за позовом державного підприємства "Запорізький обласний
радіотелевізійний передавальний центр", м. Запоріжжя
(далі -Запорізький ОРПЦ)
до НТУ
про стягнення 171 208,04 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
Запорізького ОРПЦ -Христича Б.В.,
НТУ -Чоповського Д.П.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Запорізький ОРПЦ звернувся до господарського суду міста Києва
з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних
вимог) про стягнення з НТУ: 299 774,79 грн. основного боргу, 1
180, 87 грн. пені та 6 042, 63 грн. витрат від інфляції, а всього
171 208,04 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов
державного контракту від 06.06.2006 № 2/07/559-39 на виконання
державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм,
виготовлених для державних потреб, на 2006 рік (далі -Контракт).
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2007
(суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 31.05.2007 (колегія суддів у
складі: суддя Моторний О.А. -головуючий, судді Кошіль В.В.,
Алданова С.О.), позов задоволено частково; з відповідача стягнуто:
299 774,79 грн. основного боргу, 500 грн. пені, 6 042, 63 грн.
інфляційних витрат, 3 063, 17 грн. державного мита і 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в
частині стягнення пені відмовлено на підставі пункту 3 статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
). Судові рішення з посиланнями,
зокрема, на статті 526, 610 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) і статтю 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
(далі -ГК України ( 436-15 ) (436-15)
) мотивовано
необхідністю виконання сторонами своїх зобов'язань за Контрактом.
НТУ звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить
зазначені рішення та постанову господарських судів скасувати і
прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити
повністю. В обгрунтування скарги зазначено, що судовими
інстанціями невірно застосовано норми матеріального і
процесуального права, не досліджено об'єктивно та повно наявні у
справі докази.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
02.10.2007 надійшла заява про заміну сторони у справі №
21/127 ( rs725671 ) (rs725671)
, згідно з якою 02.07.2007 Запорізький ОРПЦ
реорганізовано у Запорізьку філію Концерну радіомовлення,
радіозв'язку та телебачення.
Відповідно до статті 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в разі
вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням
господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації
підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї
сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є
обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б
обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво
можливе на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної заяви та
здійснення заміни сторони у справі -Запорізького ОРПЦ на його
правонаступника -Концерн радіомовлення, радіозв'язку та
телебачення в особі Запорізької філії.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
обставин справи правильність застосування ними норм матеріального
і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- 06.06.2006 Запорізьким ОРПЦ і НТУ укладено Контракт, згідно
з умовами якого:
позивач надає НТУ телекомунікаційні послуги на виконання
державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм,
вироблених для державних потреб, у межах плану асигнувань із
загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік (підпункт
1.2 пункту 1 Контракту);
щомісячна оплата здійснюється замовником (НТУ) за фактично
відпрацьований час протягом 10-ти банківських днів з дати
отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами
актів виконання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок
Запорізького ОРПЦ (підпункт 4.7 пункту 4 Контракту);
у випадку невиконання або неналежного виконання грошових
зобов'язань з боку НТУ відповідач сплачує Запорізькому ОРПЦ пеню в
розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день
прострочення платежу (підпункт 6.4 пункту 6 Контракту);
- відповідно до актів виконання від 25.12.2006 №№ 430/1, 494,
520 та б/н, від 26.12.2006 б/н і акта звірки взаєморозрахунків за
2006 рік у період з 01.08.2006 по 31.12.2006 Запорізьким ОРПЦ
надано відповідачеві зазначені у Контракті послуги на загальну
суму 299 774,79 грн.;
- на момент звернення Запорізького ОРПЦ до суду з позовом НТУ
не виконала зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем
послуг;
- Запорізьким ОРПЦ нараховано пеню в сумі 1 180,87 грн. та 6
042, 63 грн. інфляційних витрат.
За приписами частини першої статті 901 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором про надання послуг одна сторона (виконавець)
зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати
послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або
здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити
виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Iз зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті
193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, відповідно до якої суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що порушенням
зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,
визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням того, що НТУ не виконала зобов'язання за
Контрактом, судові інстанції дійшли вірного висновку про
необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача
299 774,79 грн. основного боргу.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до
виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений
договором або законом.
Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше
майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у
відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання
за кожен день прострочення виконання.
За приписами частини першої статті 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські
санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку
учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі
порушення ним правил здійснення господарської діяльності,
невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи рішення, має право
зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені),
яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Оскільки відповідачем було подано заяву про зменшення розміру
пені у зв'язку з недофінансуванням НТУ, господарським судом першої
інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції,
правомірно зменшено розмір пені, що підлягає стягненню з НТУ, до
500 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведений припис ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
судові
інстанції дійшли вірного висновку щодо необхідності стягнення з
відповідача у справі 6 042, 63 грн. інфляційних витрат.
Таким чином, рішення господарського суду міста Києва та
постанова Київського апеляційного господарського суду з даної
справи відповідають встановленим судовими інстанціями фактичним
обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та
процесуального права і передбачені законом підстави для їх
скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2007 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.05.2007 зі справи № 21/127 ( rs725671 ) (rs725671)
залишити без змін, а
касаційну скаргу Національної телекомпанії України -без
задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов