ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 р.
№ 20-9/040 ( rs599570 ) (rs599570)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого, Є. Чернов В. Цвігун
розглянув касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від 05
червня 2007 року
у справі
№ 20-9/040 ( rs599570 ) (rs599570)
господарського суду м. Севастополя
за позовом ОСОБА_2
до
ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Практика"
треті особи
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
про
визнання недійсним рішення загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 10.04.2007
(суддя С.Рибіна) позовні вимоги про визнання недійсним рішення
загальних зборів задоволені, визнано недійсним рішення загальних
зборів ТОВ "ВКП "Практика" від 20.11.2006, що оформлено протоколом
№ 11.
Рішення мотивовано приписами ст. 61 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
відповідно до якої про
проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються
передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця
проведення зборів та порядку денного та тими обставинами, що
загальні збори учасників товариства, які були призначені на
20.11.2006 о 09 год. 00 хв. за адресою: м. Севастополь, Набережна
рибпорту 21/1 за даною адресою фактично не відбулися, натомість
вони були проведені у приміщені місцевого суду Гагарінського
району м. Севастополя, доказів повідомлення учасників товариства
про перенесення зборів за адресою: м. Севастополь, вул.
Вакуленчука, 3 (приміщення місцевого суду Гагарінського району м.
Севастополя), як і доказів участі позивача у зборах не надано.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.06.2007 (судді: В.Сотула, Г.ПРокопанич, О.Щепанська)
рішення господарського суду першої інстанції залишено без зміни з
аналогічних мотивів та підстав.
ОСОБА_7 просить в касаційній скарзі рішення та апеляційну
постанову у справі скасувати, в позові відмовити, оскільки вважає,
що господарськими судами при їх постановлені порушено норми
процесуального права та неправильно застосовано норми
матеріального права.
Скаржник вважає, що обов'язок доведення обставин відсутності
позивача на загальних зборах учасників товариства лежить на
позивачу, тоді як висновок суду про недоведеність факту
присутності позивача на зборах зроблено всупереч вимог приписів
ст.ст. 32-34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, висновки суду грунтуються
лише на поясненнях позивача, яким факту своєї відсутності на
зборах не доведено. Суд не взяв до уваги доводи учасників
товариства, які володіють 56% голосів про те, що проведення зборів
учасників товариства в іншому місці є вимушеним заходом, про що
позивача було повідомлено усно. Закон не містить заборон щодо
такої форми повідомлення учасника зборів, позивач був присутнім на
зборах учасників товариства.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на
участь в судовому засіданні.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги,
вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, згідно
ст.58 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, є
збори учасників, які складаються з учасників товариства або
призначених ними представників. зазна
Частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
передбачено, що про проведення загальних
зборів учасники повідомляються передбаченим статутом способом про
час і місце скликання загальних зборів та порядку денного.
Згідно ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
збори учасників вважаються повноважними, якщо на них
присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 %
голосів.
Оскільки господарським судом в ході розгляду справи
встановлено, що позивач не був повідомлений про проведення
загальних зборів учасників товариства, оскільки збори фактично
проведено не за тією адресою, що вказана в повідомленні. Крім того
кворум під час проведення загальних зборів був відсутній, оскільки
позивач, частка якого відповідає 24% голосів та ОСОБА_3 -20%
голосів участі у зборах учасників не приймали.
Матеріали справи не підтверджують факт участі зазначених осіб
у загальних зборах учасників товариства.
За змістом ст.ст. 33 і 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як
на підставу своїх вимог, а також обставини справи, які відповідно
до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
В даному випадку обов'язок доведення обставин присутності на
загальних зборах тих чи інших учасників товариства лежить на
особі, яка стверджує про їх присутність.
Належним засобом доказування присутності певних учасників на
загальних зборах є відповідні письмові докази.
Судом обгрунтовано зазначено про недоведеність обставин
участі зазначених учасників у загальних зборах, оскільки відсутній
відповідний письмовий доказ, який свідчить про реєстрацію
учасників товариства із зазначенням кількості голосів, яку має
кожен з них.
За таких обставин господарський суд дійшов правомірного
висновку що рішення, прийняті на них, не можуть вважатися такими,
що відповідають вимогам установчих документів товариства та Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Відповідно до вимог статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично
зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є
компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5,
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.06.2007 та рішення господарського суду м. Севастополя від
10.04.2007 у справі № 20-9/040 ( rs599570 ) (rs599570)
господарського суду м.
Севастополя залишити без зміни, а касаційну скаргу -без
задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун