15-31-26/395-06-8422 Про стягнення винагороди за договором на брокерське обслуговування - 07.10.2008 Прийняття

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й.Осетинського від 06.10.2008 року у зв'язку з перебуванням судді Полянського А.Г. у відпустці, для розгляду касаційної скарги у справі № 15-31-26/395-06-8422 господарського суду Одеської області, утворено колегію суддів у складі: головуючий - Муравйов О.В., судді: Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

У серпні 2006 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської аграрної біржі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Селекційно-генетичний інститут Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України про стягнення з відповідача (з урахуванням доповнень) на користь позивача брокерської винагороди в сумі 7113,5 грн., інфляційних 93,19 грн., річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 444,59 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виплатив позивачу винагороду за договором № 1 від 26.01.2005 року, укладеним між позивачем і Селекційно-генетичним інститутом Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України, чим порушив пункт 2.5 вказаного вище договору та вимоги статей 509, 526, 530 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач вважає, що відповідач такими своїми діями завдав йому моральної шкоди, і просить стягнути з останнього на її відшкодування суму в розмірі 5000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2008 року (суддя: Петров В.С.) у справі № 15-31-26/395-06-8422 господарського суду Одеської області позовну заяву задоволено. Стягнуто з Одеської аграрної біржі на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 брокерську винагороду у розмірі 7 113, 50 грн., 93, 19 грн. індексу інфляції, 444, 59 грн. 3% річних, 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судове рішення господарський суд з посиланням на статті 15, 16, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України зазначає про те, що оцінюючи докази в сукупності суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 року (судді: Картере В.І. - головуючий, Жеков В.І., Пироговський В.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2008 року у справі № 15-31-26/395-06-8422 скасовано. У задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 -відмовлено.

Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд зазначає про те, що надані суду копії біржових контрактів не свідчать про те, що позивач виконував обов'язки за дорученням Селекційно-генетичного інституту Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України по договору № 1 від 26.01.2005 року.

Не погоджуючись з постановою суду, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 року у справі № 15-31-26/395-06-8422 господарського суду Одеської області, в якій просить постанову у справі скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2008 року у справі № 15-31-26/395-06-8422 господарського суду Одеської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 34, 38 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) .

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом, 26.01.2005 року між Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України і Фізичною особою -підприємцем Кутафіним Юрієм Івановичем укладено договір на брокерське обслуговування №1, за умовами якого позивач зобов'язався приймати до виконання доручення Селекційно-генетичного інституту на брокерське обслуговування по пошуку, продажу та закупівлі сільгосппродукції від населення, сільгоспвиробників, на торгах Одеської аграрної біржі, а Селекційно-генетичний інститут зобов'язався на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання договору надати необхідний пакет документів до дирекції біржі та Розрахункової Палати біржі для забезпечення брокерської праці без перешкод.

Вказаний договір було затверджено уповноваженою особою Одеської аграрної біржі - ОСОБА_2

В пункті 2.1 договору №1 від 26.01.2005 року сторони передбачили, що відносини сторін ґрунтуються на Правилах біржової торгівлі, прийнятих на Одеській аграрній біржі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про товарну біржу" Правила біржової торгівлі є основним документом, що регламентують порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Судом також було встановлено, що Тимчасові правила біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі були затверджені загальними зборами Одеської аграрної біржі 18.06.2004 року та введені в дію Наказом керуючого Одеської аграрної біржі № 7/6-2004 року від 21.06.2004 року.

Судом апеляційної інстанції відзначено, що відповідно до Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі, грошову винагороду брокеру сплачує його Клієнт, інтереси якого він представляє на біржових торгах.

Згідно із пунктом 2.2 Типових Правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затверджених Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України №103/44/62 від 03.04.1996 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.04.1996 року за № 184/1209 (z0184-96) "Про затвердження Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією", оплата Клієнтами послуг членів біржі за виконання замовлень з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на біржі проводиться у вигляді комісійної винагороди, розмір якої регулюється Правилами біржової торгівлі.

Як зазначено судом, наявні у матеріалах справи копії біржових контрактів не свідчать про те, що ОСОБА_1 виконував обов'язки за дорученням Одеського Селекційно-генетичного інституту саме по договору на брокерське обслуговування № 1 від 26.01.2005 року.

Судом апеляційної інстанції відзначено, що в оригіналі книги наказів Одеської аграрної біржі за 2003, 2004 та 2005 роки не міститься Наказу керуючого Одеської аграрної біржі №11/07 від 01.02.2004 року, на який посилався позивач як на підставу правомірності Розпорядження по розрахунковій палаті №14 від 20.10.2005 року та виписку з якого суд першої інстанції врахував як доказ, який підтверджує зобов'язання біржі з виплати грошової винагороди позивачу.

Також, судом зазначено, що сума брокерської винагороди (понад фіксовану плату) за реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів і закупівель сільськогосподарської продукції за бюджетні кошти виплачується за рішенням зборів членів біржі, а оскільки зборами членів біржі на момент розгляду справи таке рішення не прийняте, у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення вказаної брокерської винагороди і відповідних санкцій за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, як зазначено судом, виплата брокерської винагороди може здійснюватись двома способами.

У першому випадку оплата брокерських послуг проводиться у відповідності з брокерським договором, укладеним між Брокером і Клієнтом.

У другому випадку, у вигляді передбаченого Тимчасовими правилами біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі заставного внеску, який до початку біржових торгів вноситься учасником біржових торгів до розрахункової Палати Біржі, де вказується сума брокерської винагороди та назва Брокерської контори (брокера), якому вона призначена.

Біржа є гарантом виконання всіх операцій і відповідно до Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі, здійснює розрахунки по ним через рахунки Розрахункової палати.

Зазначене дало суду апеляційної інстанції підстави дійти висновку, що для отримання брокерської винагороди необхідним є, зокрема, наявність надходження грошей у Розрахункову палату на користь брокера.

Відповідно до Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі заставний внесок -сума коштів, представлена біржі Членом біржі, або його клієнтом, як забезпечення для покриття ризиків, в якості забезпечення членом біржі і його клієнтом біржових операцій.

Заставний внесок забезпечує виконання зобов'язань, зокрема, оплату біржового збору і комісійних брокера.

Як вбачається з матеріалів справи, судами були витребувані всі наявні у позивача докази в підтвердження його позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції надавши оцінку доказам, дійшов висновку, що докази, які б свідчили про надходження коштів на рахунки біржі (Розрахункової палати) на користь брокера (позивача) та не перерахування біржею цих коштів брокеру відсутні.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що виписки з реєстру кредитових надходжень на рахунки Одеської аграрної біржі №26008314842 та №26009324842 за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року не містять будь-яких відомостей щодо надходження на поточний рахунок відповідача брокерської винагороди за договором на брокерське обслуговування №1 від 26.01.2005 року, що згідно Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі є обов'язковою умовою для виплати брокерської винагороди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 1.1.23 Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі при виникненні спірних питань, між брокерами або їх клієнтами, незалежно від того, є заставний внесок або його немає, а також не залежно від того, належно виконують брокери (клієнти) свої обов'язки один перед одним,чи ні, біржа не несе ніякої відповідальності по їх зобов'язанням, і ніхто не має права від неї цього вимагати.

Таким чином, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова у справі підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у даній постанові.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, пунктом 1 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -