Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

У справі взяли участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3., довір. у справі

від відповідачів:

1.ТзОВ "ВТФ "Кемпі": не з'явились

2. ОСОБА_4 :ОСОБА_6 довір. у справі

3. ОСОБА_5:ОСОБА_6 довір. у справі

3-ої особи: не з'явились

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.2007 в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів, які відбулися 04.10.2004, відмовлено з тих підстав, що вони не порушують права і охоронювані законом інтереси позивача (суддя О. Довга).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 рішення суду від 26.12.2007 скасовано, позовні вимоги задоволено. Постанова мотивована тим, що рішення загальних зборів були прийняті за відсутності кворуму (судді: Н.Галушко, М. Краєвська, Г. Орищин).

Відповідач Чіпчар Роман Романович в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду. Вважає, що постанову прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційний суд надав неправильну оцінку тим обставинам, що позивач вийшов зі складу товариства з дати подачі заяви про вихід. З цього моменту він втрачає право брати участь в управлінні товариством і рішення загальних зборів товариства не порушують його права. Позивач не є учасником товариства.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

17 грудня 1992 року виконавчим комітетом Львівської міської ради зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна фірма "Кемпі".

Відповідно до п. 6.1 Змін та доповнень до статуту відповідача-1 від 20 лютого 1995 року учасниками товариства були ОСОБА_7. з часткою в статутному фонді (капіталі) - 0,2 %, ОСОБА_2. з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66 %, ОСОБА_8 з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66 %, ОСОБА_9. з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66 %, ОСОБА_11. з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66 %, ОСОБА_10 з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66%, ОСОБА_4 з часткою в статутному фонді (капіталі) -16,66%.

4 жовтня 2004 року відбулися загальні збори відповідача-1. На цих зборах прийнято рішення про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_5.(відповідача-З), дано згоду на нереуступку часток учасників товариства ОСОБА_7 іОСОБА_11 - ОСОБА_4(відповідачу-2), ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 - ОСОБА_5. (відповідачу-3), а також затверджено новий розподіл часток у статутному фонді (капіталі), у відповідності до якого частка ОСОБА_4. становить - 33,35 % статутного фонду (капіталу), а ОСОБА_5 66,35 %. статутного фонду (капіталу).

Відповідно власним заявам зі складу учасників товариства вийшли 06.09.2001 ОСОБА_8 05.05.2001 ОСОБА_9, 15.07.2001 ОСОБА_2. (позивач) звернувся до загальних зборів відповідача 1 із заявою про свій добровільний вихід. Майнових та фінансових претензій до відповідача-1 вони не мали.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 04.10.2004 року - дату проведення загальних зборів відповідача-1, позивач вийшов зі складу учасників відповідача-1, внаслідок чого втратив право брати участь в управлінні товариством, в тому числі і через участь у загальних зборах учасників, а тому, його права щодо прийняття рішень загальними зборами відповідача-1, порушені не були.

Натомість апеляційний суд встановив, що до моменту державної реєстрації змін до Статуту товариства 14.12.2004 позивач був учасником товариства з часткою 16,66% статутного капіталу. Після державної реєстрації змін та доповнень до Статуту позивач припинив участь в Товаристві.

Загальні збори 04.10.2004 проведені з порушенням чинного законодавства: без належного повідомлення всіх учасників товариства, за відсутності кворуму, порушено порядок проведення зборів щодо реєстрації учасників, порушено порядок обрання голови та секретаря зборів. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість апеляційної скарги і скасував рішення суду, а позовні вимоги задовольнив.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів вважає, що їх оцінка апеляційним судом не відповідає ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", яка передбачає право учасника у встановленому порядку в будь-який час вийти з товариства, незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Моментом виходу учасника з товариства є дата подання ним заяви про вихід відповідної посадової особи товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (п.7 Узагальнення Верховного Суду України практики розгляду судами корпоративних спорів). Апеляційним судом не спростований факт подання позивачем заяви про свій вихід з товариства 15.07.2001.

Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. Правовим наслідком виходу з товариства є виникнення у товариства обов'язків щодо здійснення з бувшим учасником розрахунків на його вимогу після затвердження звіту за рік.

З цього слідує, що позивач у справі не є учасником товариства (1 відповідача) і у нього відсутнє право оскаржувати рішення зборів товариства учасником якого він не є.

Оскільки порушенням своїх прав позивач вважав неповідомлення його про час і місце проведення загальних зборів та порядку денного; проведення зборів за відсутності кворуму з порушенням процедури реєстрації учасників, - у зв'язку з чим було порушено його право на участь в зборах учасників товариства і в управлінні його справами, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не є учасником товариства і зазначені ним, начебто порушені права, у нього відсутні.

Колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції винесена з порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звернення до господарського суду. Судом першої інстанції зроблений правильний висновок відсутності у позивача корпоративних відносин і порушених прав.

За таких обставин постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1.Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 у справі № 10/291 скасувати.

3.Рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2007 у справі № 10/291 залишити в силі.