Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Мележик Н. I., Плюшка I. А., за участю представників сторін: позивача -Щадка М. В. дов. № 57 від 02.07.2007 року, відповідача -Iгнатієва С. О. дов. № 70-06/07 від 15.06.2007 року, Кислиці С. М. дов. № 61-02 від 21.02.2007 року, Терещука О. О. дов. № 62-03/07 від 05.03.2007 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ Банк "БIГ Енергія"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2007 року у справі господарського суду м.Києва за позовом ВАТ "БIГ Енергія"до ЗАТ "Українська страхова група", 3-я особа -МПП "Промислово -енергетична група "Союз"про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2006 року ВАТ Банк "БIГ Енергія" звернулось до суду з позовом до ЗАТ "Українська страхова група"про стягнення боргу за договором страхування.

У позові зазначив, що уклав з відповідачем договір страхування фінансових ризиків № ФР-112-06/04, предметом якого є страхування майнових інтересів позивача, пов'язаних з втратою ним коштів в результаті неповернення 3-ю особою кредиту або несплатою процентів за користування кредитом.

Кредит третій особі він видав у сумі 1440000 гривень, але позичальник вчасно не повернув кредитні кошти в розмірі 1359999 гривень 95 коп. і проценти за користування кредитом у сумі 203922 гривні 13 коп.

Зазначене є, на думку позивача, страховим випадком, тому він звернувся до страхової компанії за виплатою страхового відшкодування, але відповідач безпідставно відмовився від виконання своїх зобов'язань за договором страхування.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26 лютого 2007 року позов задоволено повністю.

З ЗАТ "Українська Страхова Група"на користь ВАТ "БIГ Енергія" стягнено 1359999 гривень 95 коп. основного боргу та 203922 гривні 13 коп. процентів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2007 року рішення суду скасовано. У позові відмовлено.

Рішення та постанова мотивовані тим, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати одержаного товару не настав.

У касаційній скарзі ВАТ Банк "БIГ Енергія" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити без зміни рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування Київським апеляційним господарським судом ст.ст. 616, 988, 991 ЦК України (435-15) , ст. 26 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

Наполягає на тому, що страховий випадок настав, а відповідач порушив свої зобов'язання за договором страхування, безпідставно відмовившись від виплати страхового відшкодування.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 11 червня 2004 року між позивачем та третьою особою укладено кредитний договір № 1/05-06-2004, за яким позивач надав третій особі на строк до 9 червня 2005 року під 25 відсотків річних кредит у сумі 1440000 гривень.

11 червня 2004 року між сторонами укладено договір № ФР-112-06/04 страхування фінансових ризиків, за п.1.1 якого об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з матеріальними збитками страхувальника внаслідок повного або часткового неповернення малим приватним підприємством "Промислово -енергетична компанія "СОЮЗ"страхувальнику кредиту та несплати процентів за його використання.

Відповідно до п.3.1 договору страховим випадком є втрата страхувальником коштів внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань перед страхувальником з повернення кредиту та сплаті відсотків за його користування в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

У випадку, якщо позичальник у передбачені договором строки не здійснює повністю погашення кредитного боргу або не сплачує відсотки за користування кредитом, страхувальник письмово сповіщає про це страховика протягом п'яти банківських днів після дати прострочення. Ця подія кваліфікується як страховий випадок. З цього моменту настає відповідальність страховика сплатити страхувальнику страхове відшкодування або аргументовано відмовити страхувальнику у виплаті.

Страхова сума за договором склала 1690878 гривень 77 коп.

Борг третьої особи перед позивачем за кредитним договором склав 1359999 гривень 95 коп. за кредитом і 203922 гривні 13 коп. за процентами по кредиту.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача і прийшов до висновку, що настав страховий випадок, а відповідач безпідставно відмовився виконати свої зобов'язання за договором і виплатити страхове відшкодування.

Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що страховий випадок не настав через недбалість позивача, який не перевіряв відомості про об'єкт страхування і не вжив заходів щодо запобігання збитків та не надав страховику на його запит відомостей щодо страхового випадку.

Однак, з жодним з цих висновків повністю погодитись не можна.

Так, ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції, в порушення ст.ст.38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України (1798-12) , не встановили повно суттєві для справи обставини і не з'ясували, чи передбачалося забезпечення зобов'язань за кредитним договором заставою майна, чи укладався договір застави майна, чи вживав банк заходи до задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, які саме заходи і які наслідки цих заходів.

Також суд не з'ясував, чи сплачено страховий внесок позивачем і коли.

Крім того, суд не перевірив в повному обсязі доводи відповідача щодо нецільового використання кредитних коштів та їх відмивання і не з'ясував пов'язані з цим обставини, що може вплинути на факт настання страхового випадку.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа -передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2007 року і рішення господарського суду м. Києва від 26 лютого 2007 року.

Справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суду.