ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 р.
№ 14/299/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді I.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства
"Запоріжжяобленерго" в особі Михайлівського району
електричних мереж
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 30.03.2007р.
у справі №14/299/06
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Запоріжжяобленерго" в особі
Михайлівського району електричних мереж
до Михайлівського психоневрологічного інтернату
про стягнення 1 708,14 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі
Михайлівського району електричних мереж звернулося до
господарського суду Запорізької області з позовом до
Михайлівського психоневрологічного інтернату і просило суд
стягнути з останнього 1 708,14 грн. за перевищення договірної
величини споживання електричної енергії у жовтні 2005р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
22.11.2006р. (суддя Хоролець Т.Г.) позов задоволено частково:
присуджено до стягнення з відповідача 854,07 грн. - однократної
вартості за перевищення договірної величини електроспоживання. В
іншій частині позову відмовлено.
Вказане рішення мотивовано тим, що відповідачем за жовтень
2005р. здійснено оплату спожитої електроенергії у кількості 47 078
кВт/год, з урахуванням 3578 кВт/год перевищення договірної
величини спожитої електроенергії, у зв'язку з чим відповідно до
вимог ст.26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
стягненню підлягає сума 854,07 грн., тобто різниця між фактично
спожитою і сплаченою та договірною величиною електроенергії.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
30.03.2007р. (головуючий, суддя Майсеєнко Т.В., судді Шевченко
Т.М., Яценко О.М.) рішення суду першої інстанції змінено:
присуджено до стягнення з відповідача 50,0 грн. однократної
вартості за перевищення договірної величини електроспоживання. В
іншій частині позовних вимог відмовлено.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної
інстанції дійшов висновку про те, що двократна вартість спожитої
електричної енергії понад договірну є штрафною санкцією у
розумінні статей 216, 217, 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, а тому з
огляду на приписи ст.233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та ст.83 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд визнав за необхідне зменшити штрафні
санкції, що підлягають сплаті з 854,07 грн. до 50,0 грн.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що
ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права,
та припинити провадження у справі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування
судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами двох інстанцій між сторонами укладено
договір про постачання електричної енергії №42 від 01.07.2005р.,
за умовами якого позивач постачає електроенергію відповідачу, а
відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі
згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його
невід'ємними частинами.
Пунктом 4.2.2 договору (у редакції 2005 року) передбачено, що
за перевищення за розрахунковий період договірної величини
споживання електроенергії відповідач сплачує позивачу вартість
різниці фактично спожитої і договірної величини за
середньозваженим тарифом, у розмірі, передбаченому ст.26 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
. Оплата здійснюється
в десятиденний термін після дати направлення Акту про перевищення
договірних величин обсягу споживання електричної енергії.
Згідно додатку №1 до договору відповідачу встановлена
договірна величина електроспоживання на жовтень 2005 року у
кількості 43 500 кВт/год.
У жовтні відповідач спожив 47 078 кВт/год, що підтверджується
актом про спожиту електричну енергію, тим самим перевищив на 3578
кВт/год договірну величину споживання електричної енергії у жовтні
2005 року.
Як зазначено у Додатку №2 до договору, якщо розмір фактично
спожитої за розрахунковий період електричної енергії перевищує
розмір договірної величини, позивач направляє відповідачу до кінця
місяця, наступного за розрахунковим, Акт про перевищення
договірної величини обсягу споживання електроенергії (пункт 5).
Пунктом 7 вказаного Додатку зазначено, що відповідач
зобов'язаний протягом 10 днів після дати складання акта повернути
його позивачу підписаним та затвердженим печаткою, чи в той же
термін надати письмові мотивовані заперечення. У разі неповернення
акта у вказаний термін, він враховується прийнятим у редакції
позивача.
18.11.2005 року позивач направив відповідачу Акт №175 від
18.11.2005р. про перевищення договірних величин обсягу споживання
електроенергії у жовтні 2005 року на суму 1708,14 грн.
Відповідач у встановлений пунктом 7 Додатку №2 до договору
термін, акт позивачу не повернув, мотивованих заперечень не
направив. У зв'язку з чим, акт №175 є таким, що прийнятий
відповідачем у редакції позивача.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, із змінами від 23.06.2005р., встановлено, що
споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних
закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації
державної і комунальної форм власності), у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період, сплачують енергоспотачальникам двократну вартість різниці
фактично спожитої і договірної величини.
Оскільки відповідач за жовтень 2005 року здійснив оплату
спожитої електроенергії у кількості 47078 кВт/год, з урахуванням
3578 кВт/год перевищення договірної величини споживання
електричної енергії, а ст.26 названого Закону не передбачено
стягнення трикратної вартості різниці фактично спожитої і
договірної величини, то суд першої інстанції дійшов вірного
висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача
однократної вартості різниці фактично спожитої і договірної
величини у сумі 854,07 грн.
Погоджується колегія суддів й з висновком суду апеляційної
інстанції про те, що вказана санкція є господарсько-правовою
відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою
природою є штрафом, який може бути зменшений згідно ст.233 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
та ч.3 ст.83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів вважає помилковими доводи касаційної скарги
про те, що двократна вартість електричної енергії, спожитої понад
договірної (граничної) величини, не може розглядатись як штрафна
санкція.
Так, в силу ч.1 ст.230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
штрафними
санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у
вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник
господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним
правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або
неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на
правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування
яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові
наслідки (ч.1 ст.217 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
).
Оскільки саме внаслідок порушення відповідачем умов договору
щодо встановленої договірної величини електроспоживання на жовтень
2005р., у позивача виникає право стягнути з відповідача не
вартість фактично спожитої електричної енергії (що передбачено
умовами договору, як господарське зобов'язання), а двократну
вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною,
остання є видом відповідальності, в результаті застосування якої,
для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у
вигляді зменшення матеріальних благ.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для
зміни або скасування постанови Запорізького апеляційного
господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Запоріжжяобленерго" особі Михайлівського району електричних мереж
залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 30.03.2007р. у справі №14/299/06 - без
змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя I.М.Васищак
Суддя В.М.Палій