Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2008 р. (суддя Тищенко О.В.) з посиланням на ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України заяву TOB "Агро-фірма "Бортничі" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено: заборонено ПП "Саньсун", ПП "Будторг" та TOB "ФСК "Дніпробудсервіс" їх співробітникам, фізичним та юридичним особам, уповноважених ними перешкоджати у користуванні земельною ділянкою, здійснювати будь-які дії, спрямовані на будівництво тимчасових споруд на земельній ділянці площею 3,5763 га, що знаходяться у с. Щасливе Бориспільського району Київської області, що належить на праві власності TOB "Агро-фірма "Бортничі" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 582348., а також, заборонено представникам ПП "Саньсун", ПП "Будторг" та TOB "ФСК "Дніпробудсервіс" заходити та перебувати на вищевказаній земельній ділянці. Крім того, заборонено відповідачам та будь яким третім особам перешкоджати робітникам TOB "Агро-фірма "Бортничі" та уповноважених ним особам у вільному доступі на спірну земельну ділянку.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. (судді: Лобань О.І., Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В.) ухвалу господарського суду Київської області від 27.02.2008 р. скасовано, у задоволені заяви Товариства про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, TOB "Агро-фірма "Бортничі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу залишити без змін мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в обґрунтування своїх позовних вимог TOB "Агро-фірма "Бортничі" посилається на те, що відповідачами здійснюються перешкоди у користуванні позивачем вищевказаною земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності.

Разом з позовною заявою TOB "Агро-фірма "Бортничі" подало клопотання про забезпечення позову, в якому, просить суд заборонити ПП "Саньсун", ПП "Будторг" та TOB "ФСК "Дніпробудсервіс" їх співробітникам, фізичним та юридичним особам, уповноважених ними перешкоджати у користуванні земельною ділянкою, здійснювати будь-які дії, спрямовані на будівництво тимчасових споруд на земельній ділянці площею 3,5763 га, що знаходяться у с. Щасливе Бориспільського району Київської області, що належить на праві власності TOB "Агро-фірма "Бортничі" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 582348, заборонити представникам зазначених підприємств заходити та перебувати на вищевказаній земельній ділянці, заборонити відповідачам та будь яким третім особам перешкоджати робітникам TOB "Агро-фірма "Бортничі" та уповноважених ним особам у вільному доступі на спірну земельну ділянку.

Клопотання обґрунтоване тим, що у випадку незабезпечення позову, тобто не обмеження вільного доступу до земельної ділянки представникам та співробітникам відповідачів, останнє перешкодить позивачу, в подальшому користуватися земельною ділянкою. Крім того, завезення відповідачами додаткових матеріалів та обладнання на спірну ділянку, в майбутньому призведе до утруднення виконання рішення суду.

Скасовуючи ухвалу про забезпечення позову Київський міжобласний апеляційний господарський суд встановив, що на спірній земельній ділянці знаходяться будівельні матеріали, техніка, транспорт, інші матеріальні цінності, і крім того, побудовані будівлі складу №1 та №2 з адміністративними приміщеннями, а тому дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи у вигляді заборони відповідачам здійснювати будь-які дії спрямовані на будівництво тимчасових споруд, на спірній земельній ділянці будь-яким чином не утруднять виконання рішення, оскільки на земельній ділянці вже зведено не тільки тимчасові, а й постійні об'єкти нерухомого майна.

Проте зазначений висновок слід визнати необґрунтованим, колегія суддів вважає, що завезення додаткових матеріальних цінностей та спорудження нових будівель суттєво утруднить виконання рішення суду в зв'язку зі збільшенням обсягу робіт, які, в разі задоволення позову, потрібно буде виконати для приведення земельної ділянки в первісний стан.

Крім того, приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд передчасно надав оцінку фактичним обставинам справи та зробив висновки про права і обов'язки сторін, щодо співпадання земельних ділянок позивача та відповідачів, у відсутності правових підстав, оскільки справа по суті заявлених вимог судами не розглядалась, а на розгляді перебувала заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (а також і немайнові права), можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову через заборону відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору, місцевий господарський суд прийнявши до уваги обґрунтованість доводів позивача правильно застосував ст. 66 ГПК України та підставно обрав заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст. 67 ГПК України. Як наслідок, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права, є законною та обґрунтованою, з чим безпідставно не погодився суд апеляційної інстанції.

У зв'язку з цим оскаржувану постанову не можна визнати законною, тому остання підлягає скасуванню, а ухвала місцевого суду –залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу TOB "Агро-фірма "Бортничі" задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. у справі № 10/105-08 скасувати.

Ухвалу господарського суду Київської області від 27.02.2008 р. у справі № 10/105-08 залишити без змін.