ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
01 жовтня 2008 р.
|
№ 24/763/07
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого судді
|
Кравчука Г.А.,
|
|
суддів:
|
Мачульського Г.М.,
|
за участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
|
касаційну скаргу
|
Обслуговуючого кооперативу "Мирта"
|
|
на
рішення
|
господарського суду Запорізької області від
11.12.2007 року
|
|
за позовом
|
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
|
|
до
|
Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області
|
|
про
|
про визнання права власності
|
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа -підприємець Гриднєва Любов Василівна звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області і просила визнати за нею право власності на 500 метрів каналізації з кесонами та зобов'язати відповідача зареєструвати право власності на це майно.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2007 року (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволений, за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. визнано право власності на мережі каналізації 500 м. із кесонами, що розташовані по вул. Санаторна в смт. Кирилівка та визначені у плані літерами КК-1-КК-7; зобов'язано Кирилівську селищну раду Якимівського району Запорізької області зареєструвати за позивачем право власності на це майно.
Не погоджуючись з названим судовим рішенням, Обслуговуючий кооператив "Мирта" звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що рішення стосується його прав та обов'язків, однак він не був залучений до участі у справі, просить рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд. Скаржник, зокрема, зазначає, що названа каналізаційна мережа лише доходить до межі комплексу "Волна", який знаходиться на території Доповідач: Шаргало В.І.
санаторію "Кирилівка", каналізаційна мережа проходить через територію кооперативу, що також нею користується; від підприємця ОСОБА_1. кооперативом отриманий лист, в якому вона зазначає, що спільна каналізаційна мережа належить їй на праві власності, та пропонує спільно використовувати цю мережу за плату -20 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є матеріально правова вимога про визнання права власності на майно -500 м. каналізаційної мережі з кесонами.
Приймаючи рішення про визнання права власності та зобов'язуючи Кирилівську селищну раду зареєструвати це право у визначеному законом порядку, суд виходив з того, що спірне майно -500 м. каналізаційної мережі з кесонами входить до майнового комплексу бази "Волна", який позивач придбав у Дніпрорудненського комунального підприємства "Тепловодоканал" відповідно до договору купівлі -продажу від 29.04.2003 року.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, через те, що всупереч положенням ст. ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76)
з відповідними змінами, суд не виконав всі вимоги процесуального законодавства, допустив неповноту дослідження обставин справи, що виключає правильне застосування норм матеріального права.
Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача та послався на норми ст.ст. 316- 319, 328 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном .
Мотивуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що спірна каналізаційна мережа з кесонами, розташована на території санаторію "Кирилівка", проходить через землі кооперативу "Мирта", останній також користується цією мережею з кесонами, здійснюючи їх очистку. Однак у травні 2008 року кооператив отримав лист, в якому Підприємець ОСОБА_1., повідомляє, що згідно з рішенням у даній справі зазначене майно належить їй на праві власності та пропонує санаторію "Кирилівка", кооперативу "Курортний", кооперативу "Мирта" укласти договір на спільне користування каналізаційною мережею за плату -20 000 грн. На підтвердження названих обставин скаржником до касаційної скарги додані ситуаційний план території санаторію "Кирилівка" з нанесенням схеми каналізаційних мереж, проект договору на спільне користування каналізаційними мережами та інші документи, які не були предметом дослідження в першій інстанції.
А відтак, приймаючи оскаржене рішення, господарський суд Запорізької області не дослідив обставини щодо відсутності порушень прав інших осіб при визнанні за позивачем права власності на майно. Крім того, суд не з'ясував, на яких підставах користувався спірною каналізаційною мережею з кесонами попередній власник майна -КП "Тепловодоканал". Дослідження вказаних обставин має суттєве значення для правильності вирішення спору.
В силу п. 3 ч. 2 ст. - 111-10 Господарського процесуального кодексу України прийняття господарським судом рішення або постанови, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі, є в будь -якому випадку підставою для скасування судових рішень.
Зважаючи на викладене, при новому розгляді справи господарському суду відповідно до ст.ст. 24, 65 Господарського процесуального код ексу України слід розглянути питання щодо необхідності залучення інших осіб -користувачів спірної каналізаційної мережі та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Мирта" задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2007 року у справі №24/763/07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до цього ж суду.
|
Головуючий суддя
|
|
Кравчук
Г.А.
|