ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 р.
№ 40/716-38/402
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б.
Савенко Г.В.
розглянув
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "С. і П."
на
постанову від 23.03.2007р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 40/716-38/402 Господарського суду м. Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин"
до відповідача
третя особа -1
третя особа -2
Товариства з обмеженою відповідальністю "С. і П."
Міністерство оборони України
Приватне підприємство "Основа"
про
стягнення 28 935,09грн.
Представники сторін: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2007р. у
справі №40/716-38/402, залишеним без змін постановою від
23.03.2007р. Київського апеляційного господарського суду, позов
ТОВ "Південмлин" було задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ
"С. і П." на користь ТОВ "Південмлин" борг в сумі 28 935,09 грн.,
289,35 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "С. і П." звернулося
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 23.03.2007р. Київського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
міста Києва від 24.01.2007 р. та прийняти нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого
господарського суду України Осетинського А.Й. від 12.07.2007 р. у
зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В. та значним завантаженням
судді Шаргало В.I. справа розглядається по суті колегією суддів у
наступному складі: головуючий - Ходаківська I.П., судді - Данилова
Т.Б., Савенко Г.В.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2005р. між ТОВ
"Південмлин" та ТОВ "С. і П." був укладений договір № 1/04/01-05
купівлі-продажу (надалі -Договір купівлі-продажу №1/04/01-05),
відповідно до якого (п.п. 1.1. - 2.2.) Продавець (Позивач)
зобов'язувався передати у власність Покупця (Відповідача)
товар -муку першого гатунку кількістю 200 т., а Відповідач
зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного
договору.
Крім того, 04.01.2005р. між ТОВ "С. і П." та ПП "Основа" був
укладений договір купівлі-продажу, б/н, відповідно до якого (п.п.
1.1. і 1.2.) Продавець (Відповідач) зобов'язувався передати у
власність Покупця (Третьої особи 2) товар, а Покупець - прийняти
товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування
товару: борошно пшеничне 1 сорту і макаронні вироби з борошна 1
сорту.
Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, на
виконання умов укладених договорів Позивач в січні-квітні 2005
року продав Відповідачу товар на загальну суму 831 322,59 грн., а
в оплату отриманого товару останній сплатив Позивачу кошти на суму
802387,50 грн.
Таким чином, на час вирішення спору заборгованість
Відповідача перед Позивачем становила 28 935,09 грн.
При цьому, 31.10.2005р. Позивачем на адресу Відповідача була
направлена претензія № 44 про перерахування вказаної суми боргу на
протязі п'яти днів, яку Відповідач залишив без відповіді.
Відповідно до ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
(надалі -ГК України ( 436-15 ) (436-15)
) суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору. Не допускається
одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків,
передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка
виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим
договором не було виконано належним чином.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з
висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що
вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в сумі 28 935,09
грн. є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи Відповідача про те, що він відмовився прийняти у
Позивача неякісну партію товару за накладною № РН-0000359 від
05.03.2005р. в кількості 63 850 кг на загальну суму 47 887,50
грн., а тому не повинен його оплачувати, є безпідставними з огляду
на наступне.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами,
товар (борошно пшеничне першого гатунку) за накладною № РН-0000359
від 05.03.2005р. в кількості 63 850 кг на загальну суму 47 887,50
грн. був Позивачем переданий Відповідачу і в той же день за
Договором доручення між сторонами, як власність останнього (що
було визначено п. 1.4. Договору доручення, та п.7.1. Договору
купівлі-продажу між Позивачем і Відповідачем) був відвантажений
Позивачем на адресу військового складу №3221 за рознарядкою
Відповідача (що також було визначено п. 1.3. Договору доручення та
додатком до Договору купівлі-продажу між Позивачем і Відповідачем)
за залізничною квитанцією № 40557074 у вагові № 23982689. Отже,
товар за накладною № РН-0000359 від 05.03.2005р. в кількості 63
850 кг на загальну суму 47 887,50 грн., незважаючи на відмову
Відповідача від підписання вказаної накладної з мотивів
неякісності товару, фактично був Відповідачем отриманий, що крім
іншого підтверджується самим Відповідачем у листі до Позивача за №
1/10/03/05 від 10.03.2005р., у якому Відповідач сам вказував на
те, що у вагоні № 23982689 був відвантажений товар на адресу 3221
військового складу в рахунок Договору купівлі продажу №1/04/01-5
від 04.01.2005р. Вказаний товар прибув у пункт призначення
10.03.2005р. і був прийнятий військовим складом № 3221 в кількості
63850 кг. За результатами прийомки за якістю з 63 850 кг. борошна
військовий склад № 3221 повернув Третій особі 2 неякісне борошно в
кількості 5 200 кг. Отже, товар, який Відповідач отримав від
Позивача за накладною № РН-0000359 від 05.03.2005р., в кількості
58 650 кг. відповідав вимогам щодо його якості та був прийнятий
військовим складом № 3221 без заперечень, а тому Відповідач був
зобов'язаний оплатити даний товар Позивачу на умовах укладеного
Договору.
Апеляційним судом вірно зазначено, що посилання Відповідача
щодо неякісності товару спростовується також ч.ч. 1 і 2 ст. 678 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої, покупець, якому переданий
товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості
використання товару за призначенням, вимагати від продавця за
своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного
усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування
витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення
вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна
усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними
витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися
неодноразово чи знову після їх усунення) покупець має право за
своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення
сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Вказана норма Закону надає Відповідачу певні права у випадку
отримання товару неналежної якості, які Відповідач міг
використати. Відповідач мав право заявити до Позивача відповідні
вимоги про зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків, або
відшкодування витрат на усунення недоліків, а у разі доведення
істотних недоліків -вимагати від Позивача повернення товару та
сплачених за нього коштів або заміни товару. Проте, жодних вимог
щодо неякісності отриманого товару Відповідач до Позивача не
заявляв.
В той же час, вказана норма Закону не знімає з Відповідача
обов'язку оплатити отриманий товар у разі його прийняття, та
неповернення його Позивачу.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до
висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає
вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її
скасування не вбачається.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.
і П." залишити без задоволення.
Постанову від 23.03.2007 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 40/716-38/402 Господарського суду
м. Києва залишити без змін.
Головуючий суддя I. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко