ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     12 липня 2007 р.

     № 29/458-06

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого

     Остапенка М.I.

     суддів :

     Борденюк Є.М.

     Харченка В.М.

     розглянувши касаційну скаргу

     ТОВ "Центр правових досліджень"

     на рішення

     та постанову

     Господарського суду Харківської області від 26.02.2007 року

     Харківського апеляційного господарського суду від  23.04.2007
року

     у справі за позовом

     ТОВ "СЕМАРГО"

     до

     ТОВ "Центр правових досліджень"

     про

     стягнення коштів

                                  В С Т А Н О В И В:

     у  листопаді  2006  року,   ТОВ   "СЕМАРГО"   звернулося   до
господарського суду Харківської області з позовом про стягнення  з
ТОВ "Центр правових досліджень" 9 666 грн.

     Позивач зазначав, що 28.05.2003  року  уклав  з  відповідачем
договір про надання  послуг  і  на  виконання  договору  платіжним
дорученням від 09.07.2003 року перерахував на його рахунок  оплати
9 666 грн.

     Але, відповідач послуг не надав, повернути  суму  попередньої
оплати відмовився, а тому, вважаючи понесені ним витрати збитками,
позивач просив суд постановити рішення про стягнення цієї  суми  з
відповідача у примусовому порядку.

     Рішенням  господарського   суду   Харківської   області   від
26.02.2007 року позов задоволено.

     За  наслідками  перегляду  справи  в  апеляційному   порядку,
постановою  Харківського  апеляційного  господарського  суду   від
23.04.2007  року  апеляційну  скаргу  відповідача   залишено   без
задоволення, а рішення господарського суду першої  інстанції  -без
змін.

     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  26.06.2007
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
відповідача, у якій він посилається на неправильну правову  оцінку
судами обставин справи, помилковість висновків щодо права позивача
на стягнення спірної суми і просить постановлені у  справі  судові
рішення скасувати, а провадження у справі -припинити, з огляду  на
вирішення  спору   господарським   судом   при   розгляді   справи
№45/523-05.

     Заслухавши    суддю-доповідача,    пояснення     представника
відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши  наведені
у касаційній скарзі доводи, зокрема, і після оголошеної у судовому
засіданні перерви до 12.07.2007 року,  судова  колегія  не  вбачає
підстав  для  зміни  чи  скасування  судових  рішень,  виходячи  з
наступного.

     Як встановлено господарським судом першої  інстанції  та  під
час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємні  зобов'язання
сторін визначались договором від 28.05.2003 року.

     За цим договором відповідач зобов'язувався надавати  позивачу
правові послуги при представництві його  інтересів  перед  третіми
особами, а позивач -оплатити надані послуги.

     При  цьому,   передбачався   обов'язок   позивача   здійснити
попередню  часткову  оплату  послуг   (п.   4.1   договору),   яка
зараховується у загальну суму винагороди.

     Платіжним  дорученням  №128  від  09.07.2003   року   позивач
перерахував відповідачу 9 666,00 грн., що останнім не оспорюється.

     В той же  час,  доказів  надання  послуг  на  зазначену  суму
відповідач не надав і за його поясненнями, зокрема, і в касаційній
скарзі, договір як зі сторони позивача, так і з  його  сторони,  з
огляду на відмову замовника, не виконував.

     Відповідно до ст.391 ЦК України (у  редакції  від  18.07.1963
( 1540-06 ) (1540-06)
         року, чинній на час дії спірного договору), скасування
договору доручення є правом  довірителя,  скориставшись  яким  він
зобов'язаний  винагородити  повіреного  відповідно  до   виконаної
роботи.

     Спір щодо оплати виконаної роботи розглядався  судом,  проте,
рішенням господарського суду Харківської  області  від  17.02.2004
року у справі №35/787-03 у виплаті 956 грн. винагороди за  спірним
договором відповідачу відмовлено.

     При такому положенні, господарський суд першої  інстанції  та
апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку,  що
спірна сума є надлишково  сплаченою  та  витратами  позивача,  які
підлягають відшкодуванню незалежно від будь-яких умов договору,  а
тому, суди обгрунтовано  постановили  про  задоволення  позову,  і
підстав для скасування судових рішень, за наведених  у  касаційній
скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

     Спір щодо спірної суми  у  справі  №45/523-05  розглядався  з
інших правових підстав, а тому, за наведених у  касаційній  скарзі
мотивів, підстав для припинення провадження у даній справі немає.

     Враховуючи наведене, керуючись  ст.  ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий Господарський суд України, -

     П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну  скаргу  залишити  без   задоволення,   а   рішення
господарського суду Харківської області  від  26.02.2007  року  та
постанову  Харківського  апеляційного  господарського   суду   від
23.04.2007 року -без змін.

     Головуючий М.I. Остапенко

     Судді   Є.М. Борденюк

     В.М. Харченко